Бретислав I (чеськ. Břetislav I., 1002/1005 — 10 січня 1055) — князь Богемії (10341055). Прізвисько — «Богемський Ахілл».

Бржетіслав I
Народився1002/1005
Прага
Помер10 січня 1055
Хрудім
·вбивство
ПохованняСобор святого Віта
Національністьчех
Діяльністьвійськовослужбовець
Титулкнязь
ПосадаКнязь Богеміїd
Термін1034—1055 роки
ПопередникОлдржих
НаступникВладислав II
Конфесіякатолицтво
РідПржемисловичі
БатькоОлдржих
МатиБожена з роду Кршесини
У шлюбі зЮдита фон Швайнфурт
Діти5 синів

Імена

ред.
  • Бже́тіслав (чеськ. Břetislav, МФА[ˈbr̝ɛcɪslaf]) — чеський варіант.
  • Бретисла́в (лат. Bretislaus) — традиційний латинський і український варіант імені[1][2].
  • Брячисла́в — новітній український варіант[3] [4].
  • Бржетисла́в — альтернативний московський запис, де чеське ř або польське rz передавали як рж.

Біографія

ред.

Молоді роки

ред.

Походив з династії Пржемисловичів. Позашлюбний син Олдржиха, князя Богемії, та наложниці Божени (донька фермера). У 1019 році викрав доньку маркграфа Нордгау, на який 1020 року оженився. В цей же час отримав у керування Моравію, зробивши своєю ставкою Оломоуц. У 1031 році разом з імперськими військами він брав участь в поході на Угорщину (сучасні південні райони Словаччини).

Князювання

ред.

Обставини сходження Бретислава на чеський престол не цілком ясні. Вважається, що в 1033 році Олдржих, помирившись з імператором, скинув брата Яромира, а самого Бретислава вигнав з країни. Але кілька місяців по тому Олдржих помер, і Бретислав зайняв княжий стіл. За легендою Яромир, засліплений Олдржиха, добровільно відмовився від трону на користь небожа.

1032 року Бретислав дозволив ченцю Прокопію заснувати Сазавський монастир‎, що став одним із найбільших релігійно-освітніх центрів Чеської держави[5].

За Бретислава I Богемія стала одним з найсильніших держав Центральної Європи. 1035 році надав допомогу імператору Конраду II у війні з лужанами. Скориставшись ослабленням Польщі, князь Богемії у 1039 році набіг на зробив цю державу, захопивши Познань, пограбувавши Гнєзно і Краків, а на зворотному шляху захопивши частину Сілезії. Після цього звернувся до папського престолу утворити в Празі окреме архієпископство, але зустрів спротив з боку примса Німеччини — архієпископа Майнцького.

Побоюючись посилення Бретислава I, імператор Генріх III в 1040 році вдерся до Богемії, але князь останньої завдав поразки ворогові у битві в Богемському лісі. У 1041 році імператор знову напав на Чехію: 3 військами з 3 боків — з півночі, заходу і півдня. Бретислав I опинився в облозі в Празі і змушений підкоритися внаслідок повстання знаті й єпископів. 15 жовтня того ж року чеський князь з'явився на імперський сейм в Регенсбурзі в покаянному одязі, склав присягу на вірність імператору, заплатив штраф у 4000 марок золотом і отримав як лен Богемію і дві польські області в Сілезії. З цього часу Чехія увійшла до складу Священної Римської імперії.

Згодом Бретислав I неодноразово бував при дворі імператора і допомагав тому в військових походах. Похід на Угорщину в 1042 році закінчився невдачею, але в 1044 році угорський король Шамуель-Аба був переможений, схоплений і страчений.

1053 року Бретислав I повернув Польщі силезькі області в обмін на обіцянку платити щорічно 500 марок сріблом і 300 марок золотом. Підтримував створений в 1033 році монастир на річці Сазава, що був важливим центром слов'янської культури. У монастирі була зібрана велика бібліотека старослов'янських книг. У монастирському скрипторії були вперше записані давньослов'янською мовою багато чеських легенд. У 1050 році провів грошову реформу, замінивши каролінзький фунт та празьку марку, чим значно зміцнив фінансовий стан Богемії. 1051 році брав участь у новому поході на Угорщину.

Сприяв подальшій християнізації держави, заборонивши багатоженство й торгівлю на свята. Щоб запобігти чварам між своїми нащадками, 1054 року видав закон сеньйорат: князем Богемії повинен був стати старшим з роду Пржемисловічів, а інші князі наділялися феодами в Моравії. Згідно з цим законом Бретислав I розділив Чеське князівство: Вратислав отримав Оломоуц, Конрад — Брно, Ота — Зноймо, Спитігнев став старшим над ними, а Яромир почав церковну кар'єру.

1054 року підготував новий похід на Угорщину, але внаслідок хвороби не здійснив цей намір. Помер 10 січня 1055 року в Хрудімі під час походу на Угорщину.

Родина

ред.

Дружина — Юдита, донька Генріха фон Швайнфурта, маркграфа Нордгау.

Діти:

Примітки

ред.
  1. Копистянський 1914, с. 42.
  2. Руданський 1921, с. 4.
  3. Софонович, Ф.; Смолій, В. Хроніка з літописів стародавніх. Київ, 1992, с. 309.
  4. Войтович, Л.; Овсійнський, Ю. Від зачатків військової організації до професійних найманих армій. Київ, 2019, Т. 1, С. 398.
  5. Králík, Oldřich. Sázavské písemnictví 11. století. Praha: Nakladatelství Československé akademie věd, 1961.

Бібліографія

ред.
  • Krzemieńska, Barbara (1999). Břetislav I.: Čechy a střední Evropa v prvé polovině XI. století (2nd. ed.). Prague: Garamond. ISBN 80-901760-7-0.
  • ŽEMLIČKA, Josef. Čechy v době knížecí 1034—1198. 2. vyd. Praha: Nakladatelství Lidové noviny, 2007. 712 s. ISBN 978-80-7106-905-8.
  • Копистянський, А. Оповідання з історії Австро-Угорської монархії. Калуш, 1914.
  • Руданський, С. Галичина й нові держави Европи. Відень, 1921.

Посилання

ред.

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бржетислав I