Осока волотиста
Осока волотиста[1][2][3](Carex paniculata) — вид рослин родини осокові (Cyperaceae), поширений у Європі, на заході Азії й заході Північної Африки. Етимологія: лат. panicula — «волоть», лат. atus — прикметниковий суфікс для іменників[4].
| Осока волотиста | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
| Клада: | Комелініди (Commelinids) |
| Порядок: | Тонконогоцвіті (Poales) |
| Родина: | Осокові (Cyperaceae) |
| Рід: | Осока (Carex) |
| Вид: | Осока волотиста (C. paniculata)
|
| Біноміальна назва | |
| Carex paniculata | |
Опис
ред.Багаторічна трав'яниста рослина 40–100 см завдовжки. Листові пластинки плоскі, сірувато-зелені, (3)6–8 мм завширшки. Нижні лускоподібні листки каштанові або коричневі, зі слабким червонуватим відтінком, злегка блискучі, не розпадаються на прості волокна. Суцвіття 6–9(10) см завдовжки[2]. Утворює купини з багатою кореневою системою і товстими, темно-коричневими коренями. Верхні колоски складаються з чоловічих, а нижні — з жіночих квітів. Лушпини загострені, світло-коричневі та з білими краями. Плоди (сім'янка) жовто-коричневого кольору, мають два зубчики.
Основний період цвітіння — з травня по червень. Запилення здійснюється вітром. Діаспори поширюється водою, вітром і прилипанням.
Поширення
ред.Європа: усі країни крім Ісландії й Молдови; Азія: Туреччина, Вірменія, Грузія; Північна Африка: Марокко, Кабо Верде, Канарські острови; натуралізований: Нова Зеландія; культивується[5][6]. Зростає здебільшого у вологих, багатих поживними речовинами вапнякових районах від низин до гір; максимальна висота — 1900 м над рівнем моря.
В Україні населяє осокові і осоково-мохові болота — у Карпатах (до 1700 м), спорадично; в Поліссі та Лісостепу (Чернігівська, Київська, Львівська, Кіровоградська, Дніпропетровська й Харківська області), рідко[2]. Входить у список регіонально рідкісних рослин м. Києва, Вінницької, Дніпропетровської, Житомирської, Київської, Рівненської, областей[3].
Галерея
ред.-
загальний вигляд -
лігула -
суцвіття -
жіноча квітка -
плоди -
ілюстрація
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
Джерела
ред.- ↑ Carex paniculata // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 423. (рос.)(укр.)
- ↑ а б Андрієнко Т.Л., Перегрим М.М. (уклад.). Офіційні переліки регіонально рідкісних рослин адміністративних територій України (довідкове видання). — Київ : Альтерпрес, 2012. — 148 с. — ISBN 978-966-542-512-0.
- ↑ Dictionary of Botanical Epithets. Процитовано 09.02.2018. (англ.)
- ↑ The Euro+Med PlantBase. Процитовано 09.02.2018. (англ.)
- ↑ Germplasm Resources Information Network. Процитовано 09.02.2018. (англ.)
|
Це незавершена стаття про осокові. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |