Осмолода

село Осмолода
	При в'їзді в село
Країна	Україна
Область	Івано-Франківська область
Район	Калуський район
Громада	Перегінська селищна громада
Основні дані
Засноване	1873
Населення	59
Площа	3,564 км²
Густота населення	16,55 осіб/км²
Поштовий індекс	77672
Телефонний код	+380 03474
Географічні дані
Географічні координати	48°34′54″ пн. ш. 24°02′58″ сх. д. / 48.58167° пн. ш. 24.04944° сх. д.Координати: 48°34′54″ пн. ш. 24°02′58″ сх. д. / 48.58167° пн. ш. 24.04944° сх. д.
Водойми	р. Лімниця, Молода
Місцева влада
Адреса ради	с. Гриньків, Калуський р-н, Івано-Франківська обл., 77672
Карта
	Осмолода
	Осмолода
Мапа
	Осмолода у Вікісховищі

Осмоло́да — село Перегінської селищної громади Калуського району Івано-Франківської області. Розташоване в масиві Ґорґани. Осмолода — привабливе місце для пішохідного туризму: звідси є туристичні марковані маршрути на хребти і вершини Ігровця, Сивулі, Попаді, Ґрофи, Аршиці.

ГеографіяРедагувати

У присілку села річки Бистрик та Петрос впадають у Лімницю.

Неподалік від села розташовані природоохоронні території: ландшафтний заказник «Ґрофа», Яйківський заказник, Болото Мшана, Болото Лютошари, урочище «Сивуля», урочище «Лопушна», урочище Котелець, пам'ятка природи «Озеро Росохан», Ландшафтний заказник Ріка Лімниця.

ІсторіяРедагувати

Офіційна дата заснування — 1873 рік. Населення приблизно 60 осіб. У селі немає навіть початкової школи, хоча за часів СРСР дітей було більше і початкова школа працювала.

Понад 100 років (до 1990-х) функціонувала вузькоколійка, що з'єднувала деревообробні цехи лісокомбінату «Осмолода» в смт. Брошнів-Осада і поселення Осмолода.

Осмолода рештки вузькоколійки, серпень 2003

Село Осмолода — давнє поселення лісорубів, лежить у високогірній долині річки Лімниці. Назва походить від гори Молоди («Ось Молода»), неподалік від якої розташоване село.

Вид на урочище Підлюте (1930-ті роки)

Через Осмолоду протікає річка Молода, яка ще в 1980-х роках вважалася найчистішою річкою в Європі. Трохи нижче за течією річки розташоване урочище Підлюте, у якому є вілла «Кедрова палата», збудована на початку XX ст. Вона відома як курорт і літня резиденція Митрополита Андрея Шептицького. Навколишні землі здавна належали Львівській метрополії УГКЦ і були місцем відпочинку та лікування львівських митрополитів, що зумовлювалося присутністю великої кількості природних мінеральних джерел, багатих на сірководень.

12 серпня 1934 р., у неділю, відбулося урочисте відкриття кедрового заповідника, на якому були присутні митрополит Андрей Шептицький, науковці, численні гості. Через місяць, 20 вересня 1934 р., за рішенням станиславівського воєводи ділянку розповсюдження сосни кедрової європейської в Ґорґанах юридично визнали заповідником. Було виділено низку об'єктів, що займали площу 18 км² і пропонувалися як заповідні: ялицевий, ільмово-яворовий, сосновий, буковий, урочище «Ставки», що об'єднувало три високогірні ставки, окремі торфовища і скельні резервати та урочище «Підлюте» («Живець», «Підлюте» і «Палата»)^[1].

Тепер резиденція перетворилася на монастир отців василіян. У самій Осмолоді розміщувалися тартаки (лісопильні), які були власністю митрополії. За 10 км від Осмолоди в урочищі Ангелів^[2] збереглася доменна піч 1810 року, збудована Антоном Ангеловичем і відома як Ангелівська доменна піч.

Відомі людиРедагувати

ПомерлиРедагувати

Сидор-Шелест Василь — (*24 лютого 1910, Спасів, Сокальський район — †14 квітня 1949) — полковник УПА, командир УПА-Захід. Загинув поблизу села на горі Яла в бою із загоном НКВС.^[3]^[4]^[5]

ІнфраструктураРедагувати

Форельне господарство
Меморіальна дошка

У селі є кілька продуктових магазинів, робітничий гуртожиток і їдальня, форелеве господарство, розвивається «зелений туризм». Станом на 23 липня 2014 року у селі працює мобільний зв'язок лише від Київстар.