Освальд Тайхмюллер
| Освальд Тайхмюллер | |
|---|---|
| нім. Oswald Teichmüller | |
| Ім'я при народженні | нім. Paul Julius Oswald Teichmüller |
| Народився |
18 червня 1913[1][2] Нордгаузен, Німецька імперія |
| Помер |
11 вересня 1943[3][1] (30 років) Дніпро, СРСР[1] |
| Країна |
.svg){kind=small} Німецька імперія |
| Національність | Німець |
| Діяльність | математик |
| Alma mater | Геттінгенський університет |
| Галузь | Математика |
| Заклад |
Університет Фрідріха-Вільгельма[d][1] Геттінгенський університет[1] Вермахт[1] |
| Науковий керівник | Гельмут Гассе |
| Членство | СА[1] |
| Партія | Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини[1] |
| Війна | Друга світова війна |
| Відомий завдяки: | Простір Тайхмюллера, Р-адична теорія Тайхмюллера |
Освальд Тайхмюллер (18 червня 1913 – вересень 1943) — німецький математик, який увів квазіконформне відображення і диференційно-геометричні методи в комплексний аналіз.
Біографія ред.
Тайхмюллер народився у Нордхаузені. Виріс у Санкт-Андреасберзі і отримав абітуру у 1931 році. Цього ж року він почав вивчати математику в Геттінгенському університеті. Серед його викладачів були Ріхард Курант, Герман Вейль, Отто Нойгебауер, Густав Герглотца і Едмунд Ладнау. Тайхмюллер здобув докторський ступінь у 1935 році.
Він вступив до НСДАП у липні 1931 року і став членом СА в серпні цього ж року. У 1933 він організував бойкот свого Єврейського професора Едмунда Ландау.[4] У 1936 і 1937 роках він відвідував лекції Неванлінни, який був прихильником Третього рейху, де він був запрошеним професором. Під впливом Неванлінни Тайхмюллер здобув спеціалізацію у геометричній теорії функцій.
З особистого дозволу Фюрера він вступив до Вермахту у 1939 році і був вбитий під час бойових дій на Східному фронті.
Математика ред.
Теорія Тайхмюллерового простору для Ріманової поверхні була розроблена Ларсом Альфорсом, Берсом Ліпманом та іншими. Тайхмюллерівське представлення є конструкцією з р-адичних чисел. Багато робіт Тайхмюллера було надруковано в журналі Deutsche Mathematik, що був заснований Людвігом Бібербахою і містив не тільки наукові статті, але й расову пропаганду.
Див. також ред.
Посилання ред.
Примітки ред.
- ↑ а б в г д е ж и Архів історії математики Мактьютор — 1994.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Thomas Huckle. Jüdische Mathematiker im «Dritten Reich» (Jewish Mathematicians in (the) «Third Reich») (нім.).