Орлан-30
«Орлан-30» — російський комплекс розвідувальних безпілотних літальних апаратів, розроблений підприємством «Спеціальний технологічний центр» (рос. Специальный технологический центр).[1] Призначений для розвідки, спостереження, наведення та коригування авіації та артилерії (у тому числі і боєприпасів «Краснополь»[2]) на ціль, а також може виконувати роль літака-ретранслятора.[3] Фактично, «Орлан-30» є модифікацією «Орлан-10». Застосовується у бойових діях та експлуатується збройними силами Росії[1].
| Орлан-30 | |
|---|---|
 | |
| Тип | БПЛА |
| Розробник |
 «Спеціальний технологічний центр» |
| Виробник |
«Спеціальний технологічний центр» |
| Початок експлуатації | 2020 |
| Статус | виробляється, експлуатується |
| Основні експлуатанти |
 Збройні сили РФ |
| Роки виробництва | 2020 - т. ч. |
| Базова модель | Орлан-10 |
Особливістю «Орлан-30» є інтеграція з САУ «Мста-СМ» (аналогічно до «Орлан-10»), що дозволяє відразу ж знищувати цілі, у тому числі, РЛС[4].
Опис ред.
Порівняння з «Орлан-10» ред.
| Назва | Орлан-30 | Орлан-10 |
|---|---|---|
| зовнішній вигляд | .jpg) |
 |
| Розробник | «Спеціальний технологічний центр»
|
«Спеціальний технологічний центр»
|
| Розмах крила, м | н/д | 3,10 |
| Довжина, м | н/д | 1,80 |
| Тип двигуна | 1 ДВЗ | 1 ДВЗ |
| Максимальна швидкість, км/год | 170 | н/д |
| Крейсерська швидкість, км/год | 150 | 100-150 |
| Практична дальність, км | 300 | 600 |
| Тривалість польоту, год | 5 | 10-18 |
| Практична стеля, м | 4500 | 6000 |
| Радіус дії, км | 120 | 50-120 |
«Орлан-30» є удосконаленою версією безпілотника «Орлан-10», який прийнятий на озброєння у 2010 році. «Орлан-30» може нести апаратуру масою 6-8 кг за нормального завантаження (Орлан-10 обмежується 5 кг[5]), і 12 кг — за максимального. З цим навантаженням безпілотник може виконувати польоти на висотах до 4 500 метрів і перебувати у повітрі до 6-8 годин. Радіус дії каналом зв'язку — близько 120 кілометрів, як і в «Орлана-10»[2].
Особливості ред.
Особливості БПЛА «Орлан-30» охоплюють[6]:
- коригування снарядів «Краснополь»[2]
- оперативна заміна корисного навантаження та складу бортового обладнання
- висока стійкість та хороша керованість
- використання у складних метеоумовах та з обмежених майданчиків
- розміщення широкого спектру контрольно-вимірювальної апаратури усередині консолей крила
- забезпечення відео- та фотозйомки у поєднанні з реєстрацією поточних параметрів (координати, висота, номер кадру тощо)
- наявність генератора на борту дозволяє використовувати активні навантаження протягом усього польоту
- одночасне керування до 4 БпЛА
- будь-який БпЛА може працювати як ретранслятор для інших.
Корисне навантаження ред.
Корисне навантаження БпЛА[6]:
Фотокамери планові ред.
- Casio Exilim EX-Z8
- Casio Exilim Zoom EX-Z 1080
- Casio Exilim Zoom EX-Z 1200
- Сanon Ixus 990
- Canon EOS 500D
- Сanon EOS 50D
- Сanon EOS 5D
Відеокамери ред.
- Планові (Flir Photon 320, Flir Photon 640, BHV-558 EX)
- Курсові (Flir Photon 320, Flir Photon 640, BHV-558 EX)
- Поворотні (Flir Photon 320, Flir Photon 640)
- Гіростабілізовані (Controp D-STAMP, U-STAMP)
Тепловізори ред.
Льотно-технічні характеристики ред.
| Модифікація | Орлан-30 |
| Розмах крила, м | |
| Довжина, м | |
| Висота, м | |
| Маса, кг | |
| порожнього | |
| максимальна злітна | 27 |
| Тип двигуна | 1 ДВЗ |
| Потужність, к. с. | 1 х |
| Максимальна швидкість, км/год | 170 |
| Крейсерська швидкість, км/год | 150 |
| Практична дальність, км | 300 |
| Тривалість польоту, год | 5 |
| Практична стеля, м | 4500 |
Бойове застосування ред.
Сирія ред.
Під час інтервенції Росії в Сирію повідомлялося про застосування «Орлан-30», якии виконував коригування артилерії[1][3].
Україна ред.
Під час російського вторгнення в Україну українські військові захопили три, а також збили два «Орлан-30»[7][8], у тому числі із застосуванням українського комплексу радіоелектронної боротьби «Нота».[9].
15 червня 2023 року, згідно повідомлення командувача оперативно-стратегічного угруповання військ «Таврія» Олександра Тарнавського, українськими захисниками було знищено три БпЛА «Zala», БпЛА «Орлан-10» та БпЛА «Орлан-30»[10].
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ а б в Владимир Карнозов. Орлан-30 - лучший друг артиллерии. Еженедельник «ЗВЕЗДА» (рос.). Процитовано 30 січня 2023.
- ↑ а б в Денис Федутинов. Стая «Орланов». Сетевое издание «Армейский стандарт» (рос.). Процитовано 30 січня 2023.
- ↑ а б Алексей Рамм, Богдан Степовой (2 жовтня 2019). Дрон — в строй: «Орлан-30» найдет цели для артиллерии. Известия (рос.). Процитовано 30 січня 2023.
- ↑ Алексей Рамм (10 жовтня 2016). Российская артиллерия получит беспилотники для борьбы с радарами. Известия (рос.). Процитовано 30 січня 2023.
- ↑ СТЦ Орлан-10. www.airwar.ru (рос.). Процитовано 30 січня 2023.
- ↑ а б СТЦ Орлан-30. www.airwar.ru (рос.). Процитовано 30 січня 2023.
- ↑ Attack On Europe: Documenting Russian Equipment Losses During The 2022 Russian Invasion Of Ukraine. oryxspioenkop.com (англ.). Oryx. Процитовано 11 квітня 2023.
- ↑ ЗСУ захопили найсучасніший дрон РФ "Орлан-30": у чому його особливості. focus.ua. Фокус. 6 серпня 2022. Процитовано 11 квітня 2023.
- ↑ Анрі Сергіїв (28 травня 2022). РЕБ ЗСУ посадили найновіший БПЛА «Орлан-30»: замість паливного бака у нього був пластиковий сулій. gagadget.com. gagadget. Процитовано 11 квітня 2023.
- ↑ Таврійський напрямок. Окупанти втратили вертоліт Ка-52 та понад чотири роти солдатів. 15.06.2023, 15:06
Посилання ред.
|
Це незавершена стаття про безпілотний літальний апарат. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |