Олійник Олена Павлівна
Олійник Олена Павлівна (нар. 10 липня 1957 року, Київ[4]) — українська архітекторка та художниця-акварелістка[5]. Доктор архітектури (2021)[6], віцепрезидентка Національної спілки архітекторів України, авторка проєктів з відновлення історичних центрів Києва, Житомира, Луцька, Прая (Кабо-Верде)[7].
| Олійник Олена Павлівна | |
|---|---|
| Народження | 10 липня 1957[1] (67 років) |
| Країна (підданство) |  СРСР Україна |
| Навчання | Київський державний художній інститут (1979) |
| Діяльність | архітекторка, редакторка, художниця, викладачка університету, благодійниця, підприємиця |
| Праця в містах | Київ, Прая, Луцьк і Вашингтон |
| Науковий ступінь | доктор архітектури[2] (2021) |
| Вчене звання | доцент |
| Членство | Національна спілка архітекторів України |
| Заклад | Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури, Національний авіаційний університет[1], ДП НДІТІАМ і National Academy of Fine Art and Architectured[3] |
| Нагороди |  |
Життєпис
ред.Олена Олійник здобула вищу освіту у Київському державному художньому інституті, який закінчила у 1980 році. Після чого працювала молодшим науковим співробітником у Науково-дослідному і проектному інституті містобудування (Київ) до 1990 року, беручи участь у проектах реконструкції Києва, Львова, Чернігова, Кам'янець-Подільського.
У 1989 році захистила кандидатську дисертацію «Пространственно-планировочная организация исторического ядра в структуре центра реконструируемого большого города (на примере городов западных областей Украины)» у Київському Інженерно-будівельному Інституті та отримала ступінь кандидата архітектури[7].
У 1991 році працювала головним технічним радником щодо забудови історичного центру у столиці Кабо-Верде місті Прая[7].
З 1991 року працювала у Науково-дослідницькому інституті теорії та історії архітектури і містобудування у Києві спочатку науковим співробіником, потім завідуючою відділом (1992-1997 рр.) та старшим науковим співробіником до 1999 року[8].
У 1996 році заснувала журнал "Архітектура та престиж", який видавався щоквартально до 2008 року[9].
З 2002 року є засновником та директором ТОВ "Архітектура та престиж"[10].
У 2006 році отримала Державну премію України в галузі архітектури[4].
У 2021 році отримала ступінь доктора архітектури (дисертаційна робота «Теоретико-методологічні основи формоутворення міських громадських просторів», науковий керіник Дьомін Микола Мефодійович[6][11]).
З 2021 року працює доцентом на кафедрі архітектурного проектування у Національній академії образотворчого мистецтва[4].
Громадська діяльність
ред.З 1999-2018 рр. проводила Всеукраїнський міжнародний щорічний конкурсу на кращий інтер’єр року “ІНТЕР’YEAR"[12].
З 2011 р. — віцепрезидент Національної спілки архітекторів України[4][13][14].
Проєкти
ред.1990-1998 рр. — 9 будинків у історичному заповіднику, Луцьк.
1991 р. — 6 будинків у історичному центрі, Прая, Кабо-Верде.
1989-1991 рр. — 14 будинків, смт Майданівка, Київська область.
Офісні будинки:
ред.2005 р. — будинки для компанії Forbes, Вашингтон, США[7].
Реконструкції та концепції забудови:
ред.2004 р. — реконструкція південно-західного бастіону Станіславської фортеці в культурно-громадський центр, Івано-Франківська область[7].
2005 р. — концепція забудови Врубелівського узвозу, Київ[7].
2007 р. — реконструкція 12-го навчального корпусу Національного авіаційного університету, Київ[7].
2018 р. — грант від Українського культурного фонду «Замок Свірж: Генеза [15][16] : розробка концепції ревіталізації та пристосування Замку в с. Свірж, Львівський район, Львівська область.
Посилання
ред.- ↑ а б в https://esu.com.ua/search_articles.php?id=76496
- ↑ https://naoma.edu.ua/akademiya/struktura/fakultety-ta-kafedry/fakultet-arhitektury/kafedra-arhitekturnogo-proektuvannya/olijnyk-olena/
- ↑ Montenegro A. ORCID Public Data File 2023 — 2023. — doi:10.23640/07243.24204912.V1
- ↑ а б в г Олійник Олена Павлівна — Енциклопедія Сучасної України. esu.com.ua. Процитовано 16 листопада 2022.
- ↑ Виставка Олени Олійник «Передчуття весни» | (укр.). Процитовано 16 листопада 2022.
- ↑ а б Спеціалізована вчена рада Д 64.056.02 – Харківський національний університет будівництва та архітектури (укр.). Архів оригіналу за 16 листопада 2022. Процитовано 16 листопада 2022.
- ↑ а б в г д е ж и Олійник Олена - Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури (укр.). Процитовано 16 листопада 2022.
- ↑ archive.ph. archive.ph. Архів оригіналу за 19 квітня 2013. Процитовано 16 листопада 2022.
- ↑ Архитектура и престиж — Енциклопедія Сучасної України. esu.com.ua. Процитовано 16 листопада 2022.
- ↑ TOB "АРХІТЕКТУРА І ПРЕСТИЖ" КОД ЄДРПОУ 21613534 — Опендатабот. opendatabot.ua (укр.). Процитовано 16 листопада 2022.
- ↑ Національний авіаційний університет, О. П.; Харківський національний університет будівництва та архітектури (2021). Теоретико-методологічні основи формоутворення міських громадських просторів: автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора архітектури : 18.00.01 - Теорія архітектури, реставрація пам'яток архітектури. Харків: Сталь.
- ↑ Огляди-конкурси «Премія НСАУ» та «ІНТЕР'YEAR» | ЗУАП - Західноукраїнський Архітектурний Портал. zuap.org. Архів оригіналу за 16 листопада 2022. Процитовано 16 листопада 2022.
- ↑ Контакти. НСАУ (ru-RU) . Процитовано 16 листопада 2022.
- ↑ НСАУ отримала статус члена-спостерігача Ради архітекторів Європи. НСАУ (ru-RU) . Процитовано 16 листопада 2022.
- ↑ НСАУ отримала престижний грант від УКФ. НСАУ (ru-RU) . Процитовано 16 листопада 2022.
- ↑ Український культурний фонд. ucf.in.ua (ua) . Процитовано 16 листопада 2022.
Див. також
ред.Виступ О.П. Олійник з лекцією у Кракові Olena Oliynyk - Problems of Renovation of Ukrainian Cities After the 2022 Liberation War на YouTube
|
Це незавершена стаття про науковицю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |