Відкрити головне меню

Ольга Мак
Мак Ольга Нилівна.jpg
Ім'я при народженні Ольга Нилівна Петрова
Народилася 20 липня 1913(1913-07-20)
Кам'янець-Подільський
Померла 18 січня 1998(1998-01-18) (84 роки)
Торонто
Громадянство
(підданство)
Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Brazil (1968–1992).svg Бразилія
Flag of Canada (Pantone).svg Канада
Національність українка
Діяльність прозаїк
Мова творів українська
Жанр повість, роман
У шлюбі з Дорошенко Вадим Олександрович

О́льга Мак (дівоче ім'я й прізвище: Петрова Ольга Нилівна; 20 липня 1913, Кам'янець-Подільський —18 січня 1998, Торонто) — українська письменниця. Член Об'єднання українських письменників «Слово» і Спілки письменників України (1994).

Зміст

БіографіяРедагувати

Майбутня письменниця народилася 20 липня 1913 року в Кам'янці-Подільському в небагатій родині державного урядовця Нила Семеновича Петрова. Ледве Ользі виповнилося півроку, як родина перебралась до Києва і прожила там до 1920 року. Воєнне лихоліття змусило переїхати до села Вільхівчик поблизу Корсуня (нині Корсунь-Шевченківський), де протікала річка Рось. Письменниця згадувала, що саме там, у Вільхівчику, вона відчула себе українкою. Після несподіваної й передчасної смерті двох її сестер та батька осиротіла родина повернулася до Кам'янця.

1929 року Ольга закінчила третю семилітню школу в Кам'янці-Подільському. Працювала в радгоспі села Цибулівка, ліквідовувала неписьменність, потім вступила до технікуму чужоземних мов.

Наприкінці 1931 року одружилася з ученим-мовознавцем, уродженцем Кам'янця-Подільського Вадимом Дорошенком (1905 — 1944), який навчався в аспірантурі. Після захисту дисертації чоловікові запропонували посаду доцента в Ніжинському педагогічному інституті. Тож Ольга переїхала в Ніжин і стала студенткою місцевого педінституту.

1938 року закінчила літературно-лінгвістичний факультет Ніжинського педагогічного інституту. Тим часом чоловіка було репресовано.

1943 року покинула Україну. Жила в Австрії, 1947 року переїхала до Бразилії, від 1970 року жила в Торонто (Канада).

1993 року відвідала Україну, побувала в Кам'янці-Подільському, де зустрілася з подругою дитинства — подільською фольклористкою Тамарою Сис-Бистрицькою.

Після 1996 року знизила творчу енергію, бо важко захворіла.

ТворчістьРедагувати

Писати почала під час навчання в інституті, але на люди твори не показувала.

На еміграції під псевдонімом стала друкувати оповідання в газеті «Свобода». 1954 року в Мюнхені видала першу книжку — спогади про пережиті роки сталінського терору «З часів єжовщини».

Переважну більшість творів Ольга Мак написала для дітей — молодших і старших. У цих творах зображено молодь, яка прагне до морального вдосконалення, шукає свою стежку в житті.

Стиль письма Ольги Мак позначено імпресіоністичною наснагою, прийнято ностальнічними елементами, любов'ю до України. Її герої вольові, сповнені енергії, люблять свій народ, свою країну.

За оповідання «Дала дівчина хустину», «У великодню ніч», «Столиця голодного жаху» отримувала премії на конкурсах, що їх проводила Світова федерація українських жіночих організацій (СУФУЖО).

Автор праць «З часів єжовщини» (1954); художніх творів «Бог вогню» (три томи, 1955), «Чудасій» (1956), «Жаїра» (два томи, 1958), «Проти переконань» (1960), «Куди йшла стежка» (1961), «Каміння під косою» (1973), повісті «Лебідка» (1960); книжок для молоді «Призабуті казки» (1977), «Як Олег Царгород здобув» (1989); драматичного етюду «Дала дівчина хустину», відзначеного нагородою Світової Федерації Українських Жіночих Організацій. Отримала нагороду Українського літературного фонду (1956, Чикаго).

ТвориРедагувати

  • Спогади «З часів єжовщини» (1954).
  • Повість «Бог вогню» (1956).
  • Повість «Чудасій» (1956).
  • Роман-дилогія «Жаїра» (1957–1958).
  • Роман «Проти переконань» (1960).
  • Повість «Руслом угору» (1973).
  • Повість «Куди йшла стежка» (1961).
  • Повість «Руслом угору»
  • Повість «Каміння під косою» (Торонто, 1973) — про голодомор 1933.

Публікації в УкраїніРедагувати

  • Каміння під косою. — К.: Глобус, 1994. — 126 с.
  • Кафедра українських студій чи Кафедра малоросіянства // Сучасність. — 1996. — № 11.
  • Як Іван-великан чортів перехитрив (З призабутих казок) //Літературна Хмельниччина XX століття: Хрестоматія. — Хмельницький, 2005. — С. 117–122.

ЛітератураРедагувати

  • Енциклопедія Українознавства. Словникова частина. — Т. 4. — С. 1435–1436.
  • Письменники України. — Дніпропетровськ, 1996. — С. 369. — (Зазначено, що народилася в с. Карашина, тепер Корсунь-Шевченківського району Черкаської області).
  • Сохацька Є. Зустріч з рідною землею: У Кам'янці-Подільському побувала українська письменниця з Канади Ольга Мак // Прапор Жовтня (Кам'янець-Подільський). — 1993. — 6 жовтня. — С. 4.
  • Ольга Мак // Мацько Віталій. Злотонить. — Кам'янець-Подільський, 1994. — С. 104–105.
  • Чередниченко Д. Незрадлива пам'ять // Мак О. Каміння під косою. — К.: Глобус, 1994. — С. 125–126.
  • Забарний О. Шляхом спокути (Рецензія на повість Ольги Мак «Каміння під косою») // Дивослово. — 1996. — № 11. — С.57-59.
  • Сохацька Є. Сумна звістка // Кам'янець-Подільський вісник. — 1998. — 14 березня. — С. 10.
  • Сис-Бистрицька Т. Зустріч через шість десятиліть // Кам'янець-Подільський вісник. — 1998. — 11 квітня. — С. 7.
  • Дніпро. — 2001. — № 9-10. — C. 138. — (Народилася 21 липня, померла в лютому 1998).
  • Храплива-Щур Леся. Письменниця непохитних переконань: Незабутні // Українське слово. — 2003. — 11-17 грудня. — С. 12.
  • Мацько В. Ольга Мак // Літературна Хмельниччина XX століття: Хрестоматія. — Хмельницький, 2005. — С. 116–117.
  • Кирпа Г. «Я є кимсь…» // Літературна Україна. — 2003. — № 36. — 9 жовтня. — С. 7.
  • Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.
  • Кузьменко Світлана. Ольга Мак та її літературна творчість // Хрестоматія з української літератури в Канаді. — Едмонтон, 2000. — С. 565–568.
  • Мацько В. Злочин без кари // Слово і час. — 1995. — № 9-10. -С. 76-80.
  • Мацько В. Пріоритетні жанрові модуси в діаспорній прозі XX століття // Мацько В. Українська еміграційна проза XX століття. — Хмельницький: ПП Дерепа І. Ж., 2009. — С. 117–275.
  • Olha Mak // Ukraine a concide encyclopedia. 988–1988 / By Halyna Petrenko [ S. l. : s. n.]. — P. 157.
  • Бузейчук В. Вона жива, доки ми її пам'ятаємо: До 100-річчя від дня народження Ольги Мак // Слово Просвіти. — 2013. — 25-31 липня. — С. 11.
  • Ольга Мак. Писати так, як вимагалося — не бажала

ПосиланняРедагувати