Відкрити головне меню

Вади́м Олекса́ндрович Дороше́нко (справжнє прізвище — Дрочинський; 9 березня 1905, м. Кам'янець-Подільський, нині Хмельницької області — 30 грудня 1944, Усольтабір, поблизу с. Чорна Пермської області, Росія) — мовознавець і перекладач.Кандидат філологічних наук (1935).

Дорошенко Вадим Олександрович
Народився 9 березня 1905(1905-03-09)
Кам'янець-Подільськ, Російська імперія
Помер 30 грудня 1944(1944-12-30) (39 років)
Діяльність мовознавець, перекладач
Alma mater Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка
Науковий ступінь Кандидат філологічних наук
У шлюбі з Мак Ольга Нилівна

БіографіяРедагувати

Майбутній учений народився в Кам'янці-Подільському, де його батько — колезький регістратор Олександр Семенович Дрочинський — працював бухгалтером в Подільській казенній палаті [1]. 1911 року він уже був колезьким секретарем, мав власний будинок на вулиці Московській (нині Огієнка) [2].

Через батька, що опинився в політичній еміграції, Вадим мусив узяти собі прізвище Дорошенка, котрогось із предків по лінії матері [3].

1929 року закінчив Кам'янець-Подільський інститут народної освіти (нині Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка).

Від 1930 — у Харкові: викладав філологічні дисципліни у геодезичному інституті; одночасно працював у мовній редакції Державної радіостанції і перекладачем з німецької, англійської, польської, російської та інших мов при Державному видавництві України. Від 1934 — у Криворізькому педагогічному інституті (Дніпропетровської області): від 1935 — завідувач кафедри мовознавства; від 1936 — завідувач кафедри загального мовознавства Ніжинського педагогічного інституту (Чернігівської області).

У червні 1938 арештований як «учасник української контрреволюційної націоналістичної повстанської організації», підозрюваний у зв'язках з «ворогом народу» Володимиром Затонським, засудженим до розстрілу Чернігівським обласним судом. Рішенням Верховного Суду УРСР від 3 травня 1939 виправданий, після тортур звільнений.

У січні 1941 знову заарештований Рішенням Дніпропетровського обласного суду від 21—28 квітня 1941 засуджений до розстрілу, який замінено на 10 р. таборів. Реабілітований 1956.

Автор книги «Іван Франко в моїх спогадах» (Львів, 1997).

Життя Дорошенка склало основу сюжету книги його дружини Ольги Мак «З часів єжовщини. Спогади» (Мюнхен, 1954).

ПриміткиРедагувати

  1. Адрес-календарь Подольской губернии. Составлен по сведениям, собранным к 15 сентября 1904 г. — Каменец-Подольский, 1904. — С. 10.
  2. Памятная книжка Подольской губернии на 1911 год / Составил В. В. Филимонов. — Каменец-Подольск, 1911. — С. 22.
  3. Кирпа Галина. «Я є кимсь…» // Літературна Україна. — 2003. — № 36. — 9 жовтня. — С. 7.

ЛітератураРедагувати

  • Дикий І. Професор Вадим Дорошенко // Просвіта. Ніжин, 1994. № 6—7;
  • Мак Ольга. Мій Ніжин. Ніжин, 2001. ДА: ДА СБУ у Дніпроп. обл., спр. П-7099, с. 2—98.
  • О. Г. Астаф'єв, М. М. Астаф'єва Енциклопедія сучасної України. — Т. 8. — Київ, 2008., стор. 337