Олеша (Івано-Франківський район)

село Олеша
Країна	Україна
Область	Івано-Франківська область
Район	Івано-Франківський район
Тер. громада	Олешанська сільська громада
Код КАТОТТГ	UA26040250010059660
Основні дані
Засноване	1423
Населення	1632
Площа	26,551 км²
Густота населення	72,5 осіб/км²
Поштовий індекс	78040
Телефонний код	+380 03479
Географічні дані
Географічні координати	48°50′11″ пн. ш. 25°8′11″ сх. д. / 48.83639° пн. ш. 25.13639° сх. д.
Місцева влада
Адреса ради	78040, Івано-Франківська обл., Івано-Франківський район, с. Олеша
Карта
	Олеша
	Олеша
Мапа

Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Олеша.

Оле́ша — село в Україні, центр Олешанської сільської громади Івано-Франківського району Івано-Франківської області. Лежить у долині, за 4 км від Дністра, за 16 км від Тлумача, до залізничної станції Івано-Франківськ — 39 км. Населення — 1632 чоловік. Сільській раді було підпорядковане село Соколівка. Засноване 1423 р.^{[джерело?]}

Історія

Село та околиці багаті пам'ятками археології.

Поселення Олеша І пізнього палеоліту, на захід від села, урочище Товтри, розмір – 100 на 80 метрів.

Поселення Олеша ІІ Київської Русі, на захід від села, урочище Лози, розмір – 100 на 100 метрів.

Поселення Олеша ІІІ Київської Русі, на захід від села, урочище Лози, розмір – 100 на 150 метрів.

Курган Олеша IV невизначеної приналежності, північно-західна окраїна села, урочище Пшенична Гора, розмір – 30 на 30 метрів.

Поселення Олеша V пізнього палеоліту, мезоліту, 1,5 кілометрів на північ від села, західний мис урочище Чигор, розмір – 200 на 300 метрів.

Поселення Олеша VI голіградської культури фракійського гальштату, два кілометри на північний схід від села, урочище Чигор-Шкуратка, розмір – 200 на 100 метрів.^[1]

На території села знайдено скарб бронзових знарядь праці доби пізньої бронзи.

Село Олеша вперше згадується у Галицько-Волинському літопису 1205—1292 pp. Селяни Олеші разом з жителями навколишніх сіл і міст під проводом полковника Я. Поповича з Тлумача і сотника О. Чевадського з Олеші брали участь у визвольній війні 1648—1654 років.

У 1934—1939 рр. село було центром об'єднаної сільської ґміни Олєша Тлумацького повіту.

У 1939 році в Олеші проживало 4 300 мешканців, з них 4 150 українців-грекокатоликів, 120 українців-римокатоликів, 20 поляків і 10 євреїв^[2]

Указом Президії Верховної Ради УРСР 23 жовтня 1940 р. Олешинська сільська рада передана з Отинянського району до Обертинського району.

24 вересня 1944 р. у лісі біля села енкаведисти оточили повстанців, 3 дні тривала оборона і після прибуття на допомогу загону «Шрама» вирвалися з оточення та перейшли за Дністер. Повстанці втратили 160 убитих, а більшовики за різними даними — від 120 до 200.^[3]

На 1970 рік в селі — середня школа, клуб, 2 бібліотеки, лікувальна амбулаторія; універмаг, павільйон побутового обслуговування. Вищу й середню освіту здобули 360 жителів села. Тракторист П. Д. Українець був делегатом III Всесоюзного з'їзду колгоспників.

На 1 січня 2024 року село є центром Олешанської територіальної громади. В громаду входить шість населених пунктів: Соколівка, Луг, Одаїв, Суходіл, Мостище, Сокирчин. Чисельність населення станом на 1 січня 2023 року - 9318 осіб.^[4]

Церква

Шематизм всего клира греко-католицької епархії Станиславівської на рік Божий 1938.

13.Олеша Село. Парохія. Церква Арх. Михаїла, дер., вист. 1900 р. вимальована в рр. 1936 і 1937 — Патрон: Преосвященний Ординаріят. — Парох: о. Корнель Сильвестр Стрийський, род. 1878, рукоп. 1908, інс. 1925, жен. — Ч. д. гр.-кат. 5671, лат. 105, жид. 5. — Школа 7-клясова, утраквістична. Брацтво звичайне і Неустанної Помочі П. Д. М., членів 650. При церкві Хрестна дорога. — Воєвід. Станиславів, Суд, Каса скарб., телґ. і зал. Товмач 11 км, пошта Олеша к. Товмача.

Греко-католицька церква згоріла 17 лютого 2002 р. З 1991 р. і до часу згорання була в юрисдикції УГКЦ. Громада почала будувати нову церкву. 11 листопада 2012 р. Правлячий Архієрей Коломийсько-Чернівецької єпархії УГКЦ єпископ Миколай Сімкайло освятив новозбудовану церкву Святого Архистратига Михаїла (настоятель — о. Віталій Павлюк).

Православна церква Архистратига Михаїла. Розпочато будівництво 1993 р. Освячена 16.09.2001 р., Митрополитом Івано-Франківським і Галицьким Андрієм (Абрамчуком). Належить до Івано-Франківсько-Галицької єпархії ПЦУ. Настоятель прот. Михайло Кирик.

Священники

* о. Йосип Кисілевський (*1856 - + 17 березня 1910)

батько: Микола Кисілевський нар. 9 травня 1813 пом. 11 лютого 1886

мати: Вікторія Бобровська нар. 1823 пом. 23 грудня 1908

дружина: Анна Соневицька нар. 1865 пом. 1946

1885 посвята у духовний сан священика.

з 1885 до 1888 с. Звинячка, Борщівський повіт, сотрудник

1886 народження дитини: Нестор Кисілевський нар. 1886 пом. 1945

з 1888 до 1889 с. Вовківці, Борщівський повіт, сотрудник

з 1889 до 1905 с. Рошнів, Товмацький повіт, парох

1890 народження дитини: Рошнів, Товмацький повіт, Кость Кисілевський нар. 23 лютого 1890 пом. 20 вересня 1974

1891 народження дитини: Ірина Кисілевська (Величковська) нар. 1891

1893 народження дитини: Мирон Андрій Кисілевський нар. 1893 пом. 1975

1897 народження дитини: Марія Дарія Кисілевська (Попенюк) нар. 1897 пом. 1983

1899 народження дитини: Ярослав Кисілевський нар. 5 липня 1899 пом. 16 серпня 1988

з 1905 до 1910 с. Олеша, Товмацький повіт, парох

Помер 17 березня 1910 р. с. Олеша.

* о. Корнилій-Сильвестр Стрийський (*1878 - + )

рукоположений 1908 р., згідно Шематизму Станиславівської єпархії за 1938 рік

* о. Тадей Сурак (*11.02.1938 с. Кутище, +15.03.2003 р.

* о. Михайло Завойський (*1930 - + 12.12.2021)

* о. Іван Луцький (*7 березня 1949 -+16 травня 2014)

* о. Ярослав Дерлиця (*1895 - + 1975)

Батько: Микола Дерлиця нар. 23 квітня 1866 р. пом. 14 березня 1934 р.

Мати: Теодора Долинська (Дерлиця) пом. до 1914 р.

1928 висвячений в сан священика:

1928 служіння: м. Чортків, сотрудник

з 1929 до 1930 служіння: с. Чортовець, Городенківський повіт, сотрудник

з 1931 до 1938 служіння: с. Тумир, Галицький повіт, парох

1975 помер похований на сільському цвинтарі с. Олеша.

* о. Йосип Вірста

* о. Петро Різун (*27.07.1955 с. Вовчківці, +12.02.2011) настоятель 14.08.1980 — 9.05.2008

* о. Василь Ткачук (*28.08.1980 с. Задубрівці) настоятель 9.05.2008 — 20.02.2011

* о. Михайло Кирик (*20.10.1987 с. Устя-Зелене) настоятель від 20.02.2011

Громадські діячі

Пилипів Дмитро — селянин, посол до Галицького сейму 2-го скликання.^[5]

Примітки

↑ admin. Археологія та стародавня історія Тлумацького району | Замки, відпочинок, оздоровлення, зцілення в Галичині (укр.). Процитовано 25 березня 2021.
↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 93.
↑ Назар РОЗЛУЦЬКИЙ. Найбільші бої повстанців на Прикарпатті
↑ https://oleshaotg.gov.ua/
↑ Чорновол І. 199 депутатів Галицького сейму. — Львів : Тріада плюс, 2010. — іл. — С. 173. — (Львівська сотня).

Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] . Археологія та стародавня історія Тлумацького району | Замки, відпочинок, оздоровлення, зцілення в Галичині (укр.). Процитовано 25 березня 2021.

[2] Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 93.

[3] Назар РОЗЛУЦЬКИЙ. Найбільші бої повстанців на Прикарпатті

[4] ttps://oleshaotg.gov.ua/

[5] Чорновол І. 199 депутатів Галицького сейму. — Львів : Тріада плюс, 2010. — іл. — С. 173. — (Львівська сотня).

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]