Відкрити головне меню

Житник Олексій Миколайович

(Перенаправлено з Олексій Житник)

Радянський періодРедагувати

Олексій Житник розпочав свою хокейну кар'єру в головній команді України — «Сокіл» (Київ). Ще в юнацькі роки його запримітили тренери різноманітних збірних (починаючи від республіканських, закінчуючи союзними), особливо він вирізнявся стійкістю на льоду в єдиноборствах, чому сприяли сильно розвинуті ноги хокеїста (за які він й отримав кличку «слон»). Уже в 17 років він виступав в основному складі української дружини та був капітаном юнацьких збірних. За два роки він вийшов на провідні ролі в команді й демонстрував впевнену гру. На це, звичайно, зреагували тренера з столиці Радянського Союзу.

Спочатку московські спеціалісти запросили його до збірної команди Радянського Союзу, що на ті роки було доволі рідкісним явищем, зважаючи на гегемонію в радянському чемпіонаті 3-4 клубів Москви. А після успішного виступу в юнацькій хокейній збірній СРСР йому було запропоновано переїхати до московського клубу. На ті часи Україна входила до складу Радянського Союзу, а перечити керівництву спортивних чи галузевих відомств республіканським структурам не було змісту. Тому, з благою метою — успішної гри загальносоюзної збірної та зіграності її гравців — визначних та достойних хокеїстів забирали до московських клубів (найчастіше ЦСКА), де ще за тренера Тарасова, що згодом вдосконалено було Тихоновим, проводився круглорічний тренувальний процес збірної СРСР на базі одного клубу. Та й забрати молодого хокеїста з провінції не було вже так й складно — заманюючи грошима чи освітою. За такою ж схемою діяло союзне спортивне керівництво в відношенні й до Житника.

Саме в 1991 році Олексій був змушений переходити в Центральний спортивний клуб армії — найтитулованішу команду Радянського Союзу. Московська дружина тоді стояла на рубіконі свого падіння, адже більшість ветеранів подалися на заробітки до НХЛ, а молода і амбітна молодь не завжди могла конкурувати з міцними середняками ліги, які зберегли свої склади, та починали диктувати свої умови на фоні тоді упавшого рівня гранда хокею. Та ще й того року наклалися складні політичні умови, розпад СРСР, та ослаблення тоталітарної машини. Концентруватися на іграх було доволі проблематично. Тим більше в кінці сезону маячили знову юнацький чемпіонат світу та ще й Кубок світу, де себе показавши, попавши до списків скаутів, хокеїст мав реальні шанси вже на початку сезону перейти до відомої команди НХЛ адже й «залізна завіса впала» і відчувався великий попит на перспективних гравців з колишнього Союзу.

Перехід до НХЛРедагувати

Скориставшись розпадом тоталітарного СРСР, молодий хокеїст перебрався до Америки, як і більшість гравців збірної. На драфті НХЛ 1991 обраний у 4-му раунді під загальним 81-м номером командою «Лос-Анджелес Кінгс».

Дебютував у НХЛ 6 жовтня 1992 проти «Калгарі Флеймс» і закинув свою першу шайбу в ворота суперників — через дев'ять ночей по тому, тільки тепер уже в Калгарі. У своєму стартовому, як для новачка, сезоні з «королями», він зайняв друге місце серед новобранців, як захисник з 48 очками. Він став складовою частиною «королів з Лос-Анджелеса» в матчах плей-оф, його команда вийшла в фінал Кубка Стенлі, де вони таки поступилися «Монреаль Канадієнс». Перший клубний командний трофей — Приз Кларенса Кемпбелла — Житник здобув для команди «Лос-Анджелес Кінгз» в сезоні 1992–1993 років.

Міцний «клинок» з БаффалоРедагувати

1995 року Олексій стикнувся особисто з цікавим явищем в НХЛ — обмін гравців поміж командами. Таким чином Житник потрапив до «Баффало Сейбрс», де провів вцілому 10 сезонів, ставши лідером команди. У кожному з 10 сезонів він проводив найбільше ігор за свою команду, як і в самих матчах, де Олексій також відмічався найбільшою присутністю на льоду (після воротарів). Хокеїсти з Баффало виграли Північно-східний дивізіон в 1996-97 сезоні НХЛ, то був його другий повний сезон з командою. Він також допоміг досягти «клинкам баффало» фіналу Кубка Стенлі у сезоні 1998-99 і залишився в команді до 2004–2005 років — локауту в НХЛ.

Нагороди — призиРедагувати

Клубна кар'єра (статистика)Редагувати

Сезон Клуб Ліга Регулярна першість Плей-оф
І Г П О ШХ І Г П О ШХ
1989—1990 «Сокіл» (Київ) СРСР 32 3 4 7 16
1990—1991 «Сокіл» (Київ) СРСР 46 1 4 5 46
1991—1992 ЦСКА (Москва) СНД 36 2 7 9 48
1992—1993 «Лос-Анджелес Кінгс» НХЛ 78 12 36 48 80 24 3 9 12 26
1993—1994 «Лос-Анджелес Кінгс» НХЛ 81 12 40 52 101
1994—1995 «Лос-Анджелес Кінгс» НХЛ 11 2 5 7 27
1994—1995 «Баффало Сейбрс» НХЛ 21 2 5 7 34 5 0 1 1 14
1995—1996 «Баффало Сейбрс» НХЛ 80 6 30 36 58
1996—1997 «Баффало Сейбрс» НХЛ 80 7 28 35 95 12 1 0 1 16
1997—1998 «Баффало Сейбрс» НХЛ 78 15 30 45 102 15 0 3 3 36
1998—1999 «Баффало Сейбрс» НХЛ 81 7 26 33 96 21 4 11 15 22
1999—2000 «Баффало Сейбрс» НХЛ 74 2 11 13 95 4 0 0 0 8
2000—2001 «Баффало Сейбрс» НХЛ 78 8 29 37 75 13 1 6 7 12
2001—2002 «Баффало Сейбрс» НХЛ 82 1 33 34 80
2002—2003 «Баффало Сейбрс» НХЛ 70 3 18 21 85
2003—2004 «Баффало Сейбрс» НХЛ 68 4 24 28 102
2004—2005 «Ак Барс» (Казань) РСЛ 23 1 8 9 30 4 0 0 0 2
2005—2006 «Нью-Йорк Айлендерс» НХЛ 59 5 24 29 88
2006—2007 «Нью-Йорк Айлендерс» НХЛ 30 2 9 11 40
2006—2007 «Філадельфія Флайєрс» НХЛ 31 3 10 13 38
2006—2007 «Атланта Трешерс» НХЛ 18 2 12 14 14 4 0 0 0 4
2007—2008 «Атланта Трешерс» НХЛ 65 3 5 8 58
2008—2009 Динамо (Москва) КХЛ 56 4 7 11 58 12 1 2 3 22
2009—2010 Динамо (Москва) КХЛ 56 0 7 7 60
НХЛ загалом 1,085 96 375 471 1,268 98 9 30 39 168

Контракти — переходиРедагувати

Міжнародна кар'єра (збірні команди)Редагувати

Рік Команда Турнір Ігри Голи Паси Очки Штрафи
1990 СРСР МЧС 6 2 2 4 2
1991 СРСР МЧС 7 1 1 2 2
1991 СРСР КC 5 0 0 0 4
1992 Росія МЧС 7 1 1 2 2
1992 СНД ЗОІ 8 1 0 1 0
1992 Росія ЧС 6 0 2 2 6
1994 Росія ЧС 6 1 0 1 8
1996 Росія ЧС 8 1 1 2 6
1996 Росія КС 3 0 1 1 2
1998 Росія ЗОІ 6 0 2 2 2
2000 Росія ЧС 6 0 1 1 2

ПосиланняРедагувати