Олександр Мнушкін
Олександр Олександрович Мнушкін (фр. Alexandre Mnouchkine, рос. Александр Александрович Мнушкин; нар.10 лютого 1908, Санкт-Петербург, Російська імперія — пом.3 квітня 1993, Неї-сюр-Сен, Франція) — французький кінопродюсер російського походження. Батько режисерки Аріани Мнушкіної. Лауреат премії «Сезар» 1982 року за видатні досягнення у кінематографі[1].
| Олександр Мнушкін | |
|---|---|
| фр. Alexandre Mnouchkine | |
 | |
| Ім'я при народженні | рос. Александр Александрович Мнушкин |
| Дата народження | 10 лютого 1908 |
| Місце народження | Санкт-Петербург, Російська імперія |
| Дата смерті | 3 квітня 1993 (85 років) |
| Місце смерті | Неї-сюр-Сен, Франція |
| Поховання | Марлі-ле-Руа |
| Національність | росіянин |
| Громадянство |  Російська імперія→ Франція |
| Професія | кінопродюсер |
| Alma mater | Петрішулеd |
| Діти | Ariane Mnouchkined |
| IMDb | ID 0594891 |
| Почесний Сезар (1982) | |
Біографія
ред.Олександр Мнушкін народився 10 лютого 1902 року в Санкт-Петербурзі. Навчався у відомій німецькій школі Петрішуле. Зі шкільних років захоплювався кіномистецтвом — у 20-х роках був членом ССПК (Спілка сприяння пролетарському кінематографу) в Ленінграді. У 1925 році разом з сім'єю приїхав до Парижа; з 1932 року почав зніматися в кіно.
У 1945 році заснував разом з Жоржем Дансіжером (Г. А. Данцигером, фр. Georges Dancigers), також вихідцем з Росії, кінофірму «Les Ariane Films», з якою співпрацювали провідні кінорежисери Франції від Жана Кокто до Алена Рене. Був продюсером 50-ти фільмів, зокрема 17 фільмів за участю Жана-Поля Бельмондо, 6-ти фільмів режисера Клода Лелуша та 10-ти фільмів, поставлених Філіпом де Брока[2].
У 1988-1990 роках Олександр Мнушкін очолював як президент французьку Академію мистецтв та технологій кінематографа[3].
У 1987 році Мнушкін входив до складу журі 15-го Московського міжнародного кінофестивалю, очолюваного Робертом де Ніро[4].
Особисте життя
ред.Олександр Мгушкін був двічі одружений — з британською акторкою Джейн Ганнен (англ. Jane Hannen) і з французькою комедійною кіноакторкою Сімоною Ренан.
Від першого шлюбу мав доньку — Аріану Мнушкіну (нар. 1939); нині відома французька режисерка і театральна діячка.
Батьки О. Мнушкіна — Олександр і Тамара Мнушкіни в роки окупації Франції німецькими військами (1940—1945) як іноземні піддані єврейського походження були депортовані з Парижа через Дрансі в Освенцим, де були згодом убиті[5].
Фільмографія
ред.- Продюсер
| Рік | Фільму | Оригінальна назва | Примітки |
|---|---|---|---|
| 1947 | Не винен | Non coupable | |
| 1948 | Двоглавий орел | L'aigle à deux têtes | |
| Жахливі батьки | Les parents terribles | ||
| 1949 | Бал Купідона | Bal Cupidon | |
| 1950 | Жулі де Карнілан | Julie de Carneilhan | |
| Людина радості | L'homme de joie | ||
| Солом'яний коханець | L'amant de paille | ||
| 1951 | Мис Надії | Le cap de l'espérance | |
| 1952 | Фанфан-тюльпан | Fanfan la Tulipe | |
| 1953 | Лукреція Борджіа | Lucrèce Borgia | |
| 1954 | Мадам дю Баррі | Madame du Barry | |
| 1955 | Мадлон | La Madelon | |
| 1956 | Якби хлопці усієї землі… | Si tous les gars du monde… | в титрах не зазначений |
| Клуб жінок | Club de femmes | ||
| 1958 | Закон є закон | La legge è legge | |
| 1959 | Вулиця Прері | Rue des Prairies | |
| 1961 | Картуш | Cartouche | |
| 1962 | Вторгнення титанів | Arrivano i titani | |
| 1963 | Людина з Ріо | L'homme de Rio | |
| 1965 | Пригоди китайця в Китаї | Les tribulations d'un Chinois en Chine | |
| 1967 | Жити, щоб жити | Vivre pour vivre | |
| Пограбування | Mise à sac | ||
| 1969 | Життя, любов, смерть | La vie, l'amour, la mort | |
| Легкі «Голуаз» | Les gauloises bleues | ||
| Чоловік, який мені подобається | Un homme qui me plaît | ||
| 1970 | Негідник | Le voyou | |
| 1971 | Втеча | La poudre d'escampette | |
| 1972 | Пригоди є пригоди | L'aventure, c'est l'aventure | |
| Дорога Луїза | Chère Louise | ||
| 1973 | Зануда | L'emmerdeur | |
| Надзвичайний | Le magnifique | ||
| 1974 | Ставіський | Stavisky… | делегований продюсер |
| 1789 | |||
| 1975 | Ви не візьмете його до раю | Vous ne l'emporterez pas au paradis | |
| 1975 | Невиправний | L'incorrigible | |
| Прощавай, поліцейський | Adieu, poulet | ||
| 1977 | Ще один чоловік, ще один шанс | Un autre homme, une autre chance | |
| Приготуйте ваші носовички | Préparez vos mouchoirs | ||
| Ніжний поліцейський | Tendre poulet | ||
| 1978 | Розгніваний | L'homme en colère | |
| 1979 | Гуляка | Le cavaleur | |
| Вкрали стегно Юпітера | On a volé la cuisse de Jupiter | ||
| 1980 | Психотерапевт | Psy | |
| 1981 | Під попереднім слідством | Garde à vue | |
| Професіонал | Le professionnel | делегований продюсер | |
| 1982 | Ти заважаєш усім спати | T'empêches tout le monde de dormir | |
| Інформатор | La balance | ||
| 1986 | Ім'я троянди | Der Name der Rose | співпродюсер |
| День перший | Il giorno prima | співпродюсер | |
| 1987 | Останнє літо в Танжері | Dernier été à Tanger | |
| 1989 | Французька революція | La révolution française | телевізійний |
| Ванільно-полуничне морозиво | Vanille fraise | ||
| 1993 | Пророцтво | ||
- Актор
| Рік | Фільму | Оригінальна назва | Роль | Режисер |
|---|---|---|---|---|
| 1976 | Якби почати спочатку | Si c'était à refaire | ||
| 1986 | Ненавиджу акторів | Je hais les acteurs | ||
| 1987 | Спіраль | Spirale | Густав Стадлер | |
| 1990 | Африканка | L'africana | Андрій |
Примітки
ред.- ↑ Alexandre Mnouchkine. BFI.
- ↑ Les Films Ariane. BFI.
- ↑ Liste des présidents sur le catalogue des Césars 2012 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 31 липня 2013. Процитовано 9 січня 2016.
- ↑ 15th Moscow International Film Festival (1987). MIFF. Архів оригіналу за 16.01.2013. Процитовано 9.01.2016.
- ↑ Genesis continues. Архів оригіналу за 7 серпня 2011. Процитовано 9 січня 2016.