Відкрити головне меню

Олександр Джонстон (англ. Alexander Keith Johnston; 28 грудня 1804 р., біля Единбурга — 9 липня 1871 р., Йоркшир — шотландський географ, картограф, гравер, лексикограф і видавець, який працював в Единбурзі протягом 19 ст.[4].

Олександр Джонстон
англ. Alexander Keith Johnston
Grave of Alexander Keith Johnston, Grange Cemetery.JPG
Народився 28 грудня 1804(1804-12-28)[1][2]
Швеція
Помер 9 липня 1871(1871-07-09) (66 років) або 11 липня 1871(1871-07-11)[1] (66 років)
Громадянство
(підданство)
Flag of the United Kingdom.svg Сполучене Королівство
Національність шотландець
Місце проживання Единбург
Діяльність картограф, географ
Alma mater Единбурзький університет і Royal High Schoold
Знання мов англійська[3]
Брати, сестри  • William Johnstond
Нагороди

Біографія і видавнича діяльністьРедагувати

Школу для граверів закінчив в Університеті Единбурга. Разом зі старшим братом Вільямом заснував видавничу компанію «W. & A. K. Johnston», яка з 1840-х років, видає значну кількість карт і кілька атласів. У жовтні 1849 року він був обраний членом Королівського товариства у Единбурзі. У 1862 році він був одним із засновників метеорологічного товариства Шотландії.[5].

1856 р. в Единбурзі вийшов в світ географічний атлас Олександра Джонстона. В атласі поміщена карта «Поширення людини в Європі за мовною ознакою» («Distribution of man in Europe according to language»). Мапа датується 1854 р. Надрукована у видавництві «William Blackwood and Sons». Масштаб 1:17 000 000. Автор виділяє мовні сім'ї: германську, кельтську, греко-латинську, слов'янську. Кожна мовна сім'я позначена відповідним кольором. До слов'янської відносяться росіяни, поляки, болгари, латиші, литовці та ін. Українців та білорусів автор на мапі не виділяє. Що цікаво, що вся Бессарабія і більша частина сучасної Молдови, на даній мапі позначені як слов'янські землі[6].

В цьому ж 1856 р. Олександр Джонстон видає «Етнографічну карту Європи» («Ethnographic map of Europe according to Dr.Gustaf Kombst»). Місце видання Единбург. Формат мапи 51х62 cм. Карта надрукована у атласі «The physical atlas of natural phenomena». В легенді карти ні українців, ні білорусів не виділено, є лише росіяни (Russіаn). Але вздовж Дніпра, починаючи від Києва і в районі Єлисаветграда переходячи на Лівобережжя, подано назву Little Russia (Малоросія).[7].

1879 р. Карта – “SOUTH-WEST RUSSIA[also] Showing the extent of THE KINGDOM OF POLAND previous to its partition in 1772” (Південно-західна Росія...). Назва UKRAINE поширена на Правобережжя та Лівобережжя.[8].

Вибрані праціРедагувати

  • National Atlas of General Geography (1843)
  • Atlas to Alison's history of Europe (1848)
  • The Physical Atlas of natural phenomena (1848)
  • The Royal Atlas of Modern Geography (1855)
  • The cabinet atlas of the actual geography of the world: with a complete index (1865)
  • Atlas to Alison's history of Europe (1866)
  • The handy royal atlas of modern geography (1868)
  • Classical atlas (posthumno, 1886)

ПосиланняРедагувати

  1. а б Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #117677566 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. SNAC — 2010.
  3. ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. Байцар Андрій. Українські етнічні землі на карті «Поширення людини в Європі за мовною ознакою» Олександра Джонстона (1856 р.) http://baitsar.blogspot.com/2017/01/1856.html
  5. Байцар Андрій. Українські етнічні землі на карті «Поширення людини в Європі за мовною ознакою» Олександра Джонстона (1856 р.) http://baitsar.blogspot.com/2017/01/1856.html
  6. Байцар Андрій. Українські етнічні землі на карті «Поширення людини в Європі за мовною ознакою» Олександра Джонстона (1856 р.) http://baitsar.blogspot.com/2017/01/1856.html
  7. Байцар Андрій. Українські етнічні землі на карті «Поширення людини в Європі за мовною ознакою» Олександра Джонстона (1856 р.) http://baitsar.blogspot.com/2017/01/1856.html
  8. Байцар Андрій. Назва "Україна" на карті Південно-західної Росії шотландського географа Олександра Джонсона. 1879 р. http://baitsar.blogspot.com/2018/09/1879.html

ДжерелаРедагувати