Відкрити головне меню
Головний вхід в Олександрівський сад

Олександрівський сад (рос. Александровский сад) — парк у центрі Москви. Розташований з північно-західного боку від Кремля. Недалеко від нього — однойменна станція метро.

Площа саду становить близько 10 гектарів. У саду розташовано безліч історичних об'єктів — Кутаф'я башта Кремля, Італійський грот, обеліск на 300-річчя Будинку Романових, перероблений більшовиками на пам'ятник революціонерам і теоретикам соціалізму.

ІсторіяРедагувати

Сади на місці русла прибраної під землю річки Неглинки були розбиті за проектом архітектора О. І. Бове в 1820—1823 роках у рамках плану з відновлення Москви після пожежі 1812 року. Роботи почалися за указом імператора Олександра I і сади (Верхній, Середній і Нижній) були названі на його честь в 1856 році, до цього сади були Кремлівськими.

Сьогодні сад прийнято іменувати в однині, але межі між Верхнім садом (довжиною 350 метрів) від Кутової Арсенальної вежі до Троїцького мосту (поруч Кутаф'йої вежі), Середнім — від Троїцької до Боровицької вежі (довжина 382 метра) і Нижнім (132 м) як і раніше добре помітні.

Верхній садРедагувати

У Верхньому саду розташований грот «Руїни». Грот в саду задуманий як нагадування про війну 1812 року, його крила викладені уламками московських будинків, зруйнованих армією Наполеона. Про меморіальне значення саду нагадують і виготовлені за кресленнями архітектора Є. Ф. Паскаля чавунна брама, що відкриває собою головний вхід у сад — з боку Кремлівського проїзду і Історичного музею, вкриті символікою військового тріумфу. У цього входу розташована Могила невідомого солдата з Вічним вогнем — Пост № 1. Трохи південніше — споруди, присвячені містам-героям. Недалеко звідси 8 травня 2010 року президентами трьох країн: Д. Медведєвим, В. Януковичем і О. Лукашенком була відкрита стела, присвячена містам військової слави. Тут же біля головного входу 10 липня 1914 року було відкрито Романовський обеліск до 300-річчя царювання Романових. У 1918 році імена Романових були замінені на імена мислителів-соціалістів і революційних діячів, а символи царської влади і герби губерній Росії видалені — їх сліди, як і раніше добре помітні. У 1966 році монумент перенесли на нинішнє місце у центрі Верхнього саду.

Північна частина саду примикає до комплексу підземних споруд на Манежній площі. Ковані ґрати, що огороджують цю частину саду, виконані по малюнку архітектора Ф. М. Шестакова.

Нижній садРедагувати

Нижній сад був відкритий останнім у 1823 році. У Нижньому саду немає прогулянкових алей, і в наш час[коли?] він закритий для відвідувачів.

Цікаві фактиРедагувати

У 1872 році в тимчасових павільйонах, побудованих в саду (а також на Кремлівській набережній і Варварської площі) відбувалася Політехнічна виставка.

Сад у мистецтвіРедагувати

ГалереяРедагувати