Місто-герой
Мі́сто-геро́й — почесне звання міст з часів існування СРСР, яке було надано 12 містам і одній фортеці. Це звання їм присвоєно після німецько-радянської війни. Положення про звання «Місто-герой» було затверджено 8 травня 1965 року[1].
6 березня 2022 року Президент України Володимир Зеленський встановив аналогічну відзнаку «Місто-герой України»[2].
Опис радянського почесного звання
ред.Відповідно до «Положення про ордени, медалі, і почесні звання СРСР» 1979 року місто, нагороджене званням «місто-герой», одержувало найвищі нагороди СРСР — орден Леніна та медаль «Золота Зірка»[1]. Чотири міста: Київ, Севастополь, Одеса та Керч, знаходяться в Україні; одне місто —Мінськ та Берестейська фортеця-герой — розташовані на території Білорусі; решта сім міст — в Росії.
Міста-герої
ред.У Білорусі
ред.- Берестейська фортеця-герой — з 8 травня 1945 (підтверджено 8 травня 1965)[3].
- Мінськ — з 26 червня 1974[4].
У Росії
ред.- Ленінград — з 1 травня 1945 (підтверджено 8 травня 1965).
- Сталінград — з 1 травня 1945 (підтверджено 8 травня 1965).
- Москва — з 8 травня 1965.
- Новоросійськ — з 14 вересня 1973.
- Тула — з 7 грудня 1976[5].
- Мурманськ — з 6 травня 1985[6].
- Смоленськ — з 6 травня 1985.
В Україні
ред.Міста-герої німецько-радянської війни
ред.- Севастополь — з 1 травня 1945 (підтверджено 8 травня 1965)
- Одеса — з 1 травня 1945 (підтверджено 8 травня 1965)[7]
- Київ — з 8 травня 1965
- Керч — з 14 вересня 1973
Міста-герої російсько-української війни
ред.6 березня 2022 року Президент України Володимир Зеленський з метою відзначення подвигу, масового героїзму та стійкості громадян, виявлених у захисті своїх міст під час відсічі збройної агресії Російської Федерації проти України встановив почесну відзнаку «Місто-герой України»[8].
Почесну відзнаку присвоєно таким містам:
- Указом від 6 березня 2022 року:
- Указом від 24 березня 2022:
Міста-герої в інших країнах
ред.Цей розділ потрібно повністю переписати відповідно до стандартів якості Вікіпедії. |
- В Югославії міста могли бути нагороджені Орденом Народного героя, що аналогічно присвоєння звання «Місто-герой» в СРСР.
- В Італії міста були нагороджені Золотою медаллю Військової доблесті під час і після війни.
Галерея
ред.Радянські поштові марки 1965 «Міста-Герої»:
-
Брест
-
Волгоград
-
Київ
-
Ленінград
-
Москва
-
Одеса
-
Севастополь
Джерела та література
ред.- Я. В. Верменич. Місто-герой [Архівовано 24 вересня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 755. — ISBN 978-966-00-1028-1.
Примітки
ред.- ↑ а б Указ Президиума Верховного Совета СССР от 08.05.1965 об утверждении «Положения о высшей степени отличия — звании "Город-Герой"» — Викитека. ru.wikisource.org (рос.). Архів оригіналу за 22 травня 2021. Процитовано 22 травня 2021.
- ↑ Зеленський нагородив керівників у регіонах за оборону та надав декільком містам статус «Міст-героїв». Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 8 березня 2022. Процитовано 6 березня 2022.
- ↑ Указ Президиума ВС СССР от 8.05.1965 № 3573-VI — Викитека. ru.wikisource.org (рос.). Архів оригіналу за 22 травня 2021. Процитовано 22 травня 2021.
- ↑ Указ Президиума ВС СССР от 26.06.1974 № 6163-VIII — Викитека. ru.wikisource.org (рос.). Архів оригіналу за 26 березня 2022. Процитовано 22 травня 2021.
- ↑ Указ Президиума ВС СССР от 07.12.1976 № 4847-IX. www.libussr.ru. Архів оригіналу за 22 травня 2021. Процитовано 22 травня 2021.
- ↑ Указ Президиума ВС СССР от 06.05.1985 № 2367-XI. www.libussr.ru. Архів оригіналу за 22 травня 2021. Процитовано 22 травня 2021.
- ↑ OMR.GOV.UA — Официальный сайт города Одесса / О городе / ГОРОД-ГЕРОЙ ОДЕССА. old.omr.gov.ua. Архів оригіналу за 22 травня 2021. Процитовано 22 травня 2021.
- ↑ Указ Президента України від 6 березня 2022 року року № 111/2022 «Про встановлення почесної відзнаки «Місто-герой України»»
- ↑ Зеленський вручив Бучі відзнаку «Місто-герой» (укр.), процитовано 31 березня 2023
Посилання
ред.- Харків — Місто-Герой
- Місто-герой [Архівовано 24 квітня 2017 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — ISBN 966-7492-03-6.