Борови́цька вежа (рос. Боровицкая башня, Предте́ченская, Черто́льские ворота, Борови́цкие ворота) — вежа і проїзна брама в південно-західній частині Московського Кремля. Виходить до однойменної площі і Олександрівського саду поруч із Великим Кам'яним мостом. Назва вежі, імовірно, походить від стародавнього бору, який покривав Боровицький пагорб у ранній історії Москви[2][3][4][5].

Боровицька вежа
Дата створення / заснування 1490
Зображення
Названо на честь Бір
Країна  Росія
Адміністративна одиниця Тверський
Входить до складу списку пам'яток культури list of cultural heritage sites in Moscow — Kremlind
Статус спадщини об'єкт культурної спадщини РФ федерального значенняd[1]
Вказівки, як дістатися Кремль / Боровицкая площадь
Мапа
CMNS: Боровицька вежа у Вікісховищі

Координати: 55°44′56″ пн. ш. 37°36′45″ сх. д. / 55.74891000002777730° пн. ш. 37.6125400000277779° сх. д. / 55.74891000002777730; 37.6125400000277779

Боровицька брама хронологічно є однією з найперших будівель Москви, вона існувала ще в дерев'яній фортеці Дмитра Донського. Вежу над брамою побудували в 1490 році, у період перебудови Кремля з білокам'яного на цегляний. Автор проєкту — італійський архітектор П'єтро Антоніо Соларі[ru]. Шатрове навершя з черепичним дахом додали в XVII столітті, до 1935 року його прикрашав позолочений двоголовий орел. У 1937-го орел на шпилі був замінений на рубінову зірку[6][7][2].

Брами вежі збереглися і служили для господарських потреб: з їхнього боку був пологий узвіз до Неглинки, у середні століття через них проходили до Конюшенного і Житнього дворів[8][9]. У XXI столітті з усіх Кремлівських брам тільки Боровицька залишилася проїзною — нею користується кортеж президента Росії[10].

Примітки ред.

  1. Постановление Совета Министров РСФСР № 1327 от 30.08.1960
  2. а б Памятники архитектуры, 1983, с. 309.
  3. Бартенев, 1912, с. 178—185.
  4. Романюк, 2013.
  5. Шмидт, 1997, с. 136.
  6. Бартенев, 1912, с. 185.
  7. Памятники московской древности, 1842—1845, с. 43.
  8. Бартенев, 1912, с. 184.
  9. Яковлева, 2014.
  10. Ларина К., Басилашвили К., Родионова Т. (15 жовтня 2005). Тайны Кремлёвской крепости (Расшифровка радиопередачи). Эхо Москвы. Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 15 травня 2018. 

Посилання ред.