Олег Святославич (князь древлянський)
Оле́г Святосла́вич (956–976) — князь древлянський (970—977). Представник династії Рюриковичів. Син великого князя київського Святослава Хороброго[1]. Брат князів Ярополка і Володимира. Загинув на початку міжусобної війни від рук Ярополка.
| Олег Святославич | ||
.jpg) | ||
| ||
|---|---|---|
| Попередник: | Мал | |
| Наступник: | Святослав Володимирович | |
| Народження: | 956 | |
| Смерть: |
977 Овруч | |
| Поховання: | Десятинна церква | |
| Рід: | Рюриковичі | |
| Батько: | Святослав I Хоробрий | |
| Мати: | Предслава | |
Біографія ред.
По смерті батька між Олегом і Ярополком спалахнула міжусобиця, приводом до якої стало вбивство Олегом Люта — сина Ярополкового воєводи Свенельда. Ярополк Святославич Київський, взяв стольний град Олега, Овруч (Вручий). При штурмі Олег загинув (упав у рів і був розчавлений тілами).
„В лѣто 6485. Поиде Ярополкъ на Олга, брата своего, на Деревьскую землю …. И побѣгъшю же Олгови с вои своими в городъ, рѣкомый Вручий… И вшедъ Ярополкъ в городъ Олговъ…“.
Олег загинув 6485 року, який перекладають як 977. Проти Олега за намовою Свенельда, сина якого Люта у 975 році вбив Олег, пішов Ярополк. Навряд чи Свенельд чекав би 2 роки для помсти за сином. Імовірно, тут пізніший варіант Константинопольської ери 5509 до н. е., а не 5508 до н. е. А 6485-5509=976. Отже Олег помер у 976 році.
Олег загинув молодим, про його шлюб та дітей з руських літописів нічого не відомо. Деякі пізні чеські джерела XVI–XVII століть розповідають, що в Олега був син, який подався до Чехії й став родоначальником знатного моравського роду Жеротинів. З огляду на те, що брат Олега Володимир Святославич у той час одружився з чешкою Олавою, а Ярополк, як відомо з незалежних джерел, вступив у спілку з німецьким імператором Оттоном ІІ Рудим, супротивником Чехії, ця легенда схожа на правду.
Сім'я ред.
- Батько: Святослав (?—972), великий князь київський (945—972)
- Матір: Предслава, угорка
- Брати:
- Ярополк Святославич (?—980), великий князь київський (972—980)
- Володимир (963? —1015), князь новгородський (970—980), великий князь київський (980—1015)
Родовід ред.
| 4. Ігор, князь київський | ||||||||||||||||
| 2. Святослав, великий князь київський | ||||||||||||||||
| 5. Ольга, княгиня київська | ||||||||||||||||
| 1. Олег, князь древлянський | ||||||||||||||||
| 6. невідомо | ||||||||||||||||
| 3. Предслава, угорка | ||||||||||||||||
| 7. невідомо | ||||||||||||||||
Пам'ять ред.
У Овручі існує вулиця Князя Олега, та пам'ятний знак на місці поховання, встановлений 1962 року на перетині вулиць Князя Олега і Гетьмана Виговського[2].
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Войтович 2000.
- ↑ Овруч. Пам'ятник на місці поховання князя Олега. Процитовано 14 квітня 2023.
Бібліографія ред.
Джерела ред.
- Древняя Русь в «Польской истории» Яна Длугоша [Архівовано 23 жовтня 2014 у Wayback Machine.]. (Книги I—VI): текст, перевод, комментарий — Москва: Памятники исторической мысли, 2004.
Монографії ред.
- Войтович Л. 3.1. Династія Рюриковичів. // Князівські династії Східної Європи (кінець IX — початок XVI ст.). Львів: Інститут українознавства, 2000.
Довідники ред.
- Котляр М. Ф. Олег Святославич [Архівовано 19 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 562. — 728 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1061-1.
- Олег Святославич // Українська мала енциклопедія : 16 кн : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. IX : Літери На — Ол. — С. 1203. — 1000 екз.
Посилання ред.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Олег Святославич (князь древлянський)