Вікіпедія

Олаф Ольсен

Олаф Гейманн Ольсен (дан. Olaf Heymann Olsen; 7 червня 1928, Копенгаген, Данія — 17 листопада 2016, Алро, Данія) — данський археолог й історик, який працював в основному в галузі археології середньовіччя та епохи вікінгів[8]. Був директором Національного музею Данії та Данської національної археологічної ради у 1981—1995 роках.

Олаф Ольсен
Народився7 червня 1928(1928-06-07)[1]
Копенгаген
Помер17 листопада 2015(2015-11-17) (87 років)
КраїнаКоролівство Данія[2][3][4]
Діяльністьісторик, археолог, професор, кіноактор, член знімальної групи, письменник
Галузьархеологія[2], історична наукаd[2] і medieval archaeologyd[4]
Alma materКопенгагенський університет і Sortedam Gymnasiumd (1946)
Науковий ступіньCand.mag.d (1953) і Доктор філософії[d] (1966)
Знання мовданська[5][2]
ЗакладОргуський університет і Національний музей Данії
ЧленствоЄвропейська академія[6], Royal Danish Society for Fatherland Historyd[7] і Данська королівська академія наук
Magnum opusQ19842407?[2]
ПосадаQ12333470?, голова і директор музеюd[4]
ПартіяКомуністична партія Даніїd
БатькоAlbert Georg Olsend
МатиAgnete Ebba Olsend
Брати, сестриErling Olsend і Sverre Olsend
У шлюбі зRikke Agnete Olsend
Нагороди
IMDbID 1255985

Біографія

ред.

Олаф Ольсен народився у Копенгагені у сім'ї Альберта Ольсена (1890—1949) та Агнет Е. Бінг (1905-90). Став студентом у 1946 році, здобув ступінь магістра історії та географії у 1953 році. У 1966 році він здобув ступінь доктора філософії у Копенгагенському університеті. Олаф Олсен став асистентом Національного музею Данії у Копенгагені у 1950 році, а вже у 1958 році його завідувачем. У 1971 році його призначили професором середньовічної археології в Орхуському університеті. У 1981році він став директором Національного музею й Управління культурної спадщини[9][10].

У 1962—1979 роках він в основному займався дослідженнями круглих замків епохи вікінгів. Проводив численні археологічні розкопки у Данії, Норвегії й Англії. Ольсен провів велику кількість розкопок середньовічних скандинавських церков і став одним із перших у відкритті стародавніх кораблів Скулделєв[11].

Олаф Ольсен також був головним редактором енциклопедії данської історії у 16 томах «Gyldendal og Politikens Danmarkshistorie» у 1988—1991 роках і головував у Науковій раді Великої Данської Енциклопедії (дан. Den Store Danske Encyklopædi). Він отримав премію Розенк'єра (Rosenkjr-Prisen) у 1991 році та медаль Ingenio et Arti у 1992 році[12].

Співробітництво з СРСР

ред.

Під час холодної війни у 1947 році, коли Олаф Ольсен був ще студентом (на той час йому виповнився 21 рік), він склав і передав до посольства СРСР у Копенгагені список із 500 імен видатних данських учених і діячів культури та мистецтва. Крім того, 75 імен він супроводжував короткою біографією із зазначенням політичних поглядів цих людей. Завдяки роботі данської розвідки у 1951 році поліція дізналася про цей факт, але справа не дійшла до суду. Про цей інцидент громадськості стало відомо у 2012 році, у зв'язку з чим Ольсен висловив жаль щодо свого вчинку[13][14].

За словами історика Бента Єнсена, Олаф Ольсен у 1949 році написав у данському журналі «Sovjet i Dag» статтю під назвою «Чи є переслідування євреїв у Радянському Союзі?». У цій статті він відповів на це запитання негативно: «Звичайно ж у Радянському Союзі немає переслідувань євреїв. Будь-хто, хто має хоч найменше уявлення про комуністичну теорію та радянську національну політику, зрозуміє, що будь-яка форма расової дискримінації зовсім немислима в Радянському Союзі». Він також писав, що у СРСР радянські євреї «були вільнішими, ніж євреї у будь-якій іншій країні»[15].

Особисте життя

ред.

Був одружений двічі. Перша дружина Єн Денністоун Свор, яка стала матір'ю його єдиної дитини Мортена Ольсена. Вдруге одружився у 1971 році з істориком Рікке Агнете. Шлюб тривав до його смерті.

Публікації

ред.
  • Olaf Olsen: Hørg, Hov og Kirke. Historiske og arkæologiske vikingetidsstudier ; GEC Gad, København 1966
  • Olaf Olsen, Ole Grumlin-Pedersen: Fem vikingeskibe fra Roskilde Fjord ; Vikingeskibshallen i Roskilde 1969
  • Olaf Olsen: I Jacob Madsens fodspor. Biskop CT Engelstofts fynske kirkebeskrivelser ; Odense Universitetsforlag 1970
  • Olaf Olsen: Christian IVs tugt-og børnehus (Anden forøgede udgave); Wormianum, Århus 1978
  • Olaf Olsen: Tanker i tusindåret ; Skalk, 1980. № 3, с. 18-26
  • Olaf Olsen: Da Danmark blev til ; Fremad, 1999
  • Olaf Olsen: Mit laned — et liv i arkæologiens og historiens tjeneste. Wormianum; Højbjerg 2017 року.

Премії та нагороди

ред.
  • 1966 — Почесна премія фонду ім. Готліба Ернста Клаузена Гада (дан. G.E.C. Gads Fonds Hæderspris)
  • 1991 — Премія Розенк'єра (дан. Rosenkjærprisen)
  • 1992 — Почесна премія фонду ім. Готліба Ернста Клаузена Гада (дан. G.E.C. Gads Fonds Hæderspris)
  • 1992 — Медаль Ingenio et Arti
  • 1998 — Королівська медаль Відплати (дан. Den Kongelige Belønningsmedalje)
  • 2003 — Медаль археологічного фонду королеви Маргрете II (дан. Dronning Margrethe II's Arkæologiske Fonds Medalje)
  • 2014 — Премія Фонду фундаментальних досліджень ім. Рагна Раск-Нільсенса (дан. Ragna Rask-Nielsens Grundforskningsfonds pris)

Примітки

ред.
  1. ↑ Dansk Biografisk Lexikon
  2. ↑ а б в г д VIAF — [Dublin, Ohio]: OCLC, 2003.
  3. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #131533657 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  4. ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  5. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  6. ↑ https://www.ae-info.org/ae/User/Olsen_Olaf
  7. ↑ http://www.danskeselskab.dk/assets/180122_medlemsliste_siden1745.pdf
  8. ↑ afdøde.dk - Olaf Heymann Olsen - Odder - født 7.6.1928 - død 17.11.2015. afdøde.dk. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 9 лютого 2021.
  9. ↑ Hvem er rigsantikvaren Olaf Olsen?. Danish Broadcasting Corporation (DR). Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 9 лютого 2021.
  10. ↑ Nekrolog Olaf Olsen. Sammenslutningen af Danske Amatørarkæologer. Архів оригіналу за 10 січня 2022. Процитовано 09.02.2021.
  11. ↑ Skuldelev skibene - 5 vikingeskibe. vikingmagasin.dk. Архів оригіналу за 14 травня 2017. Процитовано 9 лютого 2021.
  12. ↑ Rosenkjær-Prisen. Danske Litteraturpriser. Архів оригіналу за 23 серпня 2019. Процитовано 09.02.2021.
  13. ↑ Morten Pihl, Christina Agger (15. juli 2012). Historiker hjalp Sovjet. Jyllands-Posten. Архів оригіналу за 24 червня 2019. Процитовано 9 лютого 2021.
  14. ↑ Regin Schmidt (2009). PET’s overvågning af Danmarks Kommunistiske Parti 1945-1989 (PDF). ISBN 89-91851-64-5. Архів оригіналу (PDF) за 24 серпня 2009. Процитовано 10 грудня 2022. {{cite book}}: Перевірте значення |isbn=: контрольна сума (довідка)
  15. ↑ Bent Jensen: Stalinismens fascination og danske venstreintellektuelle; Gyldendal 1984; ISBN 87-00-81912-3; s. 125f

Посилання

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Олаф_Ольсен&oldid=38068501