Ойзуська сільська рада
О́йзуська сільська рада (ест. Oisu külanõukogu, рос. Ойзуский сельский совет) — сільська рада в Естонській РСР та Естонській Республіці, адміністративно-територіальна одиниця в складі повіту Ярвамаа (1945—1950, 1990—1991), Тюріського району (1950—1959) та Пайдеського району (1959—1990).
|
Ойзуська сільська рада
Oisu külanõukogu сільська рада (1945—1991)
| ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
Географічні дані
ред.Сільська рада розташовувалася в південній частині Пайдеського району.[2]
У 1973 році площа сільради складала 127,2 км2.[1]
Населені пункти
ред.
З 1945 до 1975 року адміністративний центр сільради — село Вяльяотса, що розташовувалося на відстані 10,4 км на південний схід від міста Тюрі.[4] 1975 року центр перенесений у селище Ойзу.
| 1945—1959[5] | 1959—1973[3][2] | 1977—1989[6][3] |
|---|---|---|
| Вяльяотса (Väljaotsa küla) | ||
| Айамаа (Aiamaa küla) | Ейамаа (Äiamaa küla) | |
| Кяревере (Kärevere küla) | ||
| Мяекюла (Mäeküla küla) | ||
| Ойзу (Oisu küla) | Ойзу (Oisu alevik) | |
| Раукла (Raukla küla) | ||
| Ретла (Retla küla) | ||
| Рікассааре (Rikassaare küla) | ||
| Саареотса (Saareotsa küla) | ||
| Тайксе (Taikse küla) | ||
| Тяннасілма (Tännasilma küla) | Тяннассілма (Tännassilma küla) | |
| küla — село; alevik — сільське селище | ||
Землекористування
ред.1954 року в межах території сільради землями користувалися колгоспи: імені Сталіна, «Кунґла» («Kungla»), «Едазі» («Вперед», «Edasi»), а також Тюріське відділення радгоспу «Пілу» (Pilu).[4][7]
1973 року на території сільради розташовувалися колгоспи «Естонія» (головна садиба містилася в селі Вяльяотса) та «Едазі» (село Тайксе).[2]
Історія
ред.8 серпня 1945 року на території волості Сяревере в Ярваському повіті утворена Ойзуська сільська рада з центром у селі Вяльяотса. [8]
26 вересня 1950 року, після скасування в Естонській РСР повітового та волосного поділу, сільська рада ввійшла до складу новоутвореного Тюріського сільського району.[9]
24 січня 1959 року сільрада приєднана до Пайдеського району після скасування Тюріського району.[10]
19 грудня 1991 року Ойзуська сільська рада перетворена у волость Ойзу з отриманням статусу самоврядування.[11]
Примітки
ред.- ↑ а б в Paide rajoon (jpg). Eesti Entsüklopeedia.
- ↑ а б в г Oisu. Eesti Entsüklopeedia.
- ↑ а б в Kalev Katus, Allan Puur, Asta Põldma, Luule Sakkeus. Rahvastiku ühtlusarvutatud sundmus- ja loendusstatistika. Järvamaa 1965-1990. — Tallinn, 1996. Архівовано з джерела 8 липня 2016 (ест.)
- ↑ а б Eesti NSV administratiiv-territoriaalne jaotus seisuga 1. oktoober 1955.
- ↑ Oisu külanõukogu (1945-1959). Haldusüksused. Rahvusarhiiv. Архів оригіналу за 22 травня 2018. Процитовано 21 травня 2018.
- ↑ Eesti Nõukogude Sotsialistliku Vabariigi Ülemnõukogu ja Valitsuse Teataja ; 11 (583) 1977-03-21. Art.127. Eesti NSV alevike ja külade nimekirja kinnitamise kohta.
- ↑ Eesti NSV Teataja = Ведомости Эстонской ССР ; 10 1954-07-12. Art. 104. Seadlus Eesti NSV külanõukogude ühendamisest. Об укрупнении сельских Советов Эстонской ССР.
- ↑ Eesti NSV Teataja ; 35 1945-10-26. Art. 544. Järva maakonna valdades küla tõõrahva saadikute nõukogude moodustamise kohta.
- ↑ Eesti NSV Teataja = Ведомости Эстонской ССР ; 11 1950-10-11. Art.114. Seadlus maarajoonide moodustamise kohta Eesti NSV-s. Об образовании сельских районов в Эстонской ССР.
- ↑ Eesti NSV Teataja = Ведомости Эстонской ССР ; 6 1959-02-03. Art. 38. Seadlus Eesti NSV rajoonide reorganiseerimisest. О реорганизации районов Эстонской ССР.
- ↑ Ida-Viru maakonna Tudulinna valla, Järva maakonna Imavere ja Oisu valla, Lääne maakonna Linnamäe ja Vormsi valla, Põlva maakonna Räpina ja Põlva alevi ning Ahja, Kanepi ja Valgjärve valla, Pärnu maakonna Lavassaare alevi ning Kaisma, Tali, Tori ja Uulu valla omavalitsusliku staatuse kinnitamise kohta (RT 1992, 2, 9). Ülemnõukogu Presiidium. https://www.riigiteataja.ee. 19.12.1991.
/NENE5_page_0599.jpg){kind=link}
Джерела
ред.- Eesti Entsüklopeedia
- Haldusüksused. Rahvusarhiiv.
- Eesti NSV Teataja
- Riigi Teataja
58°45′27″ пн. ш. 25°34′00″ сх. д. / 58.75750° пн. ш. 25.56667° сх. д.