Озютичі

село в Локачинському районі Волинської області України

Озю́тичі (пол. Oździutycze) — село (до 15 жовтня 1956 р.[1] смт) в Україні, у Володимир-Волинському районі Волинської області. Населення становить 428 осіб.

село Озютичі
Країна Україна Україна
Область Волинська область
Район/міськрада Володимир-Волинський район
Рада Війницька сільська громада
Код КОАТУУ 0722484401
Основні дані
Засноване 1545
Населення 428
Площа 1,59 км²
Густота населення 269,18 осіб/км²
Поштовий індекс 45515
Телефонний код +380 3374
Географічні дані
Географічні координати 50°51′03″ пн. ш. 24°42′40″ сх. д. / 50.85083° пн. ш. 24.71111° сх. д. / 50.85083; 24.71111Координати: 50°51′03″ пн. ш. 24°42′40″ сх. д. / 50.85083° пн. ш. 24.71111° сх. д. / 50.85083; 24.71111
Середня висота
над рівнем моря
216 м
Водойми Турія, озеро Брусило
Місцева влада
Адреса ради с.Озютичі,
Карта
Озютичі. Карта розташування: Україна
Озютичі
Озютичі
Озютичі. Карта розташування: Волинська область
Озютичі
Озютичі
Мапа

CMNS: Озютичі у Вікісховищі

ІсторіяРедагувати

Права містечка село одержало за королівським привілеєм від 30 січня 1668 р., коли перебувало у власності магната Станіслава Суходольського. У XIX столітті Озютичі — містечко Володимирського повіту Волинської губернії.

За польської влади, за спогадами старожилів, Озютичі було досить великим містечком, приблизно таким, як Торчин у ті роки. Тут діяло понад 20 приватних магазинів — «лавок» або «склєпів», власниками яких були місцеві євреї. Кожного тижня, у п'ятницю, відбувалися ярмарки. На них з'їжджалися люди з багатьох навколишніх сіл, навіть з Грубешова (нтні республіка Польща). Вулиці в містечку викладені бруківкою, обабіч якої — дерев'яні настили, так звані тротуари. Близько 70 % населення становили євреї, решта — українці, поляки, німці. У ті часи в Озютичах діяло поштове відділення, працював паровий млин з чотирма парами валець і одним каменем. Володів ним багатий єврей Хаймуш. На Турії знаходився водяний млин, гребля якого утворювала великий став, більший від Озютичівського озера.

На околиці села працював вітряк. У містечку було кілька єврейських олійниць, гуртовень та чухралень вовни. Саме містечко було центром, до якого близько прилягало село Іванів (нині це вулиця Кутузова села Озютичі, по-місцевому вона й дотепер носить назву Янів), з північного сходу прилягала окрема колонія — Ясінець, де проживали переселенці (сьогодні про цю місцину нагадують поодинокі старі груші посеред поля обабіч ґрунтової дороги на село Твердині), а із заходу — колонія Поставицька

1939 року в Озютичі прийшла радянська адміністрація. Містечко стало районним центром. Більшість численних адміністративних установ, властивих радянській владі, розмістились у просторому триповерховому приміщенні нового млина, засновником якого був якийсь багатий капіталіст. На околиці Озютич знаходився маєток пана Голумбійовського з численними господарськими будівлями та просторим будинком, який тепер було відведено під райвійськкомат. За садибою розкинувся великий панський сад, на території якого розмістилася садиба створюваного вже тоді колгоспу.

Після ліквідації Локачинського району 19 липня 2020 року село увійшло до Володимир-Волинського району[2].

НаселенняРедагувати

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 409 осіб, з яких 197 чоловіків та 212 жінок.[3]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 420 осіб.[4] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[5]

Пам'яткиРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1.  Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1956. — № 8 (5 листопада). — С. 238.
  2. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  3. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 20 жовтня 2019. 
  4. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 20 жовтня 2019. 
  5. Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 20 жовтня 2019. 

ПосиланняРедагувати