Вікіпедія

Односолодове шотландське віскі

Односолодове шотландське віскі (англ. Single malt Scotch) — односолодове віскі[en], що виробляють у Шотландії.[1][2] Щоб отримати право називати віскі таким чином, його треба переганяти на одній віскікурні, здійснюючи процес дистиляції у перегонному кубі[en][3] і використовуючи перетертий[en] солодовий ячмінь. Як і будь-яке шотландське віскі, односолодове шотландське віскі має бути перегнане у Шотландії та витримане у дубових бочках у Шотландії, щонайменше три роки. (Більшість односолодових віскі дозрівають довше.)[1][2]

Склянка односолодового шотландського віскі Bowmore 12-річної витримки

Визначення ред.

  • «Одно-» вказує на те, що всі спирти у пляшці вироблені на одній віскікурні. Така віскікурня може поєднувати в пляшці односолодові віскі різної витримки.
  • «Солодове» у назві вказує на те, що віскі переганяють із «солодового» ячменю. Солодування передбачає замочування зерна у воді протягом декількох днів, поки воно не проросте. Потім просушуванням зупиняють проростання, часто використовуючи торф як паливо. Інші зерна, такі як жито чи пшениця, можуть бути солодовані для інших видів віскі, але для односолодовго шотланського віскі використовують саме ячмінь. Сухий солод подрібнюють у борошно (крупу) і змішують з гарячою водою; цей процес розтирання перетворює крохмаль у цукор. Пізніше додають дріжджі для посилення процесу бродіння. Зрештою, домішки, такі як метанол, видаляються під час перегонки; це також збільшує вміст алкоголю.[4]

Іноді також використовують терміни «подвійосолодове шотландське віскі» (англ. double malt Scotch) або «потрійносолодове» (англ. triple malt). Це позначення вказує на те, що віскі було витримане у двох-трьох типах бочок, але не змішувалося; отже, воно все ще підпадає під визначення односолодового віскі. Більш поширені терміни для цього виду віскі — «подвійна деревина» (англ. double wood) або «потрійна деревина» (англ. triple wood). До таких віскі належать The Balvenie 12 Years Old DoubleWood та Laphroaig Triple Wood.[5]

Багато компаній використовують односолодове віскі, яке купують у декількох віскікурнях, і ці віскі поєднуються у «купажоване віскі[en]».[4]

Відповідно до Статуту шотландського віскі 2009 (SWR 2009) слово «купаж» з'являється лише (у контексті шотландського віскі) на пляшках віскі, які містять суміш ячмінного і неячмінного зернового віскі[en], але це вже не так. Згідно з термінологією, встановленою SWR 2009, термін «купажоване солодове шотландське віскі» (англ. blended malt Scotch whisky) замінив термін «vatted malt», щоб описати суміш шотландських віскі з одного солоду (солодове ячмінне віскі).

Лише близько 10 % шотландських віскі на ринку визначаються як односолодові.[2] Інші 90 % були вироблені шляхом комбінування численних віскі, як правило, дві третини зернових віскі (без ячменю) та однієї третини солодового віскі з кількох або з численних віскікурень Шотландії. Отримані продукти маркують як «купажоване шотландське віскі» (англ. blended Scotch whisky), без слова «солодове».[4] Майже 90 % шотландського віскі, що продається щороку, — купажованого типу.[2] Тим не менш, у 2018 році односолодове шотландське віскі склало майже 28 % від сумарно експортованого з Шотландії віскі на суму 4,7 мільярдів фунтів стерлінгів віскі.[6]

Для будь-якого шотландського віскі, як солодового, так і купажованого, на пляшці зазначається кількість років, які віскі витримувалося в бочках. Дуже мало віскі розливають з однієї бочки[en]. Допускається змішування віскі з різною витримкою; при цьому на пляшці отриманої суміші вказують він лише «наймолодшого» віскі.[7]

Історія ред.

Перегонка віскі проводилася в Шотландії століттями. Найдавніший письмовий запис про виробництво віскі в Шотландії з солодового ячменю — це запис у Казначейських рукописах 1494 року, в яких написано «Вісім чаш солоду ченцю Джону Кору, за розпорядженням короля, з метою виробництва aqua vitae.»

У наступні століття різні уряди Шотландії почали оподатковувати виробництво віскі, аж до того, що більша частина спиртного почала вироблялася незаконно. Однак у 1823 році Парламент ухвалив Закон про акцизи, зробивши комерційну перегонку законною та вигідною. Покарання накладалися на власників земельних ділянок, коли на їхніх об'єктах виявляли неліцензовані віскікурні. Фермер у долині Глен Лівет, Джордж Сміт, працюючий у поміщика герцога Гордона, був першою людиною в Шотландії, яка отримала ліцензію на віскікурню відповідно до нового закону, заснувавши згодом віскікурню The Glenlivet[en] у 1824 році, яка стала виготовляти односолодове шотландське віскі.[8][9]

У 1830-х роках Еней Коффі[en] запатентував покращену версію перегонної колонки[en], спочатку створену Робертом Штейном, засновану на ранніх інноваціях сера Ентоні Пер'є.[10] Цей новий метод виробництва віскі став набагато ефективніший за традиційні перегонні куби[en].[11] Новий тип колонок дозволив безперервно переганяти[en] віскі, без необхідності очищення після кожної партії. Цей процес зробив виробництво більш доступним, об'єднуючи декілька стадій перегонки в одну.[12] Це різко збільшило виробництво віскі; проте воно було менш інтенсивним і дещо м'якішим, хоча і менш смачним.[12]

Невдовзі продавці почали змішувати солодове віскі із зерновим віскі, виготовленим у перегонних колонках, зробивши перше купажоване шотландське віскі. Купажоване шотландське віскі виявився досить популярним, дешевшим у виробництві, ніж солодове, та виявилося більш ароматним та духм'яним, ніж зернове. Поєднання дозволило окремим виробникам солодового віскі розширити своє виробництво або продати свою продукцію іншим спиртзаводам, які виготовляли купажі. Після 1850-х років купажоване шотландське віскі стало набагато популярнішим, ніж односолодове віскі, яке з часом стало нішевим продуктом для цінителів.[13]

У 2016 році лише 20 % шотландського віскі виробляли компанії, що належать до Шотландії.[10] Власниками більшості віскікурень є лондонська компанія Diageo і французька компанія Pernod Ricard, тоді як японська компанія Suntory володіє віскікурнями Morrison-Bowmore.[14] Незалежні віскікурні, які належать шотландським компаніям, також роблять значну кількість віскі, найбільша з яких William Grant & Sons[en]. Grant виробляє 8 % усього віскі, зокрема такі бренди як Glenfiddich та Balvenie.[15] Glenfiddich — найпродаваніше односолодове шотландське віскі у світі;[16] приблизно 14 мільйонів пляшок продається щорічно.[17]

Останнім часом односолодове віскі складає близько 26 % віскі, що експортується в інші країни; різні спиртні напої становлять близько 5 %, а решта — купажоване віскі. Основними імпортерами шотландського віскі є США (21 %), Франція (11 %) та Сінгапур (6 %).[10]

Найпопулярніші бренди ред.

У 2017 році наступні шотландські солодові віскі були світовими бестселерами, починаючи з найпопулярнішого:[18]

Економічні вигоди ред.

Асоціація шотландського віскі підрахувала у 2019 році, що шотландська індустрія віскі створює 40.000 робочих місць. Внесок галузі в економіку Великої Британії був оцінений у 5,5 млрд фунтів стерлінгів у 2018 році; промисловість забезпечила Шотландії 3,8 млрд фунтів стерлінгів (валова додана вартість). Туризм пов'язаний із віскі також став значним і становить 68,3 млн фунтів стерлінгів на рік.

Один із фактор, що можливо негативно позначився на продажах, стало додаткове 3,9 % мито на спиртні напої, запроваджене Великою Британією у 2017 році. До 2020 року на експорт може вплинути ще один фактор: 25-відсоткове підвищення тарифів, встановлене США в жовтні 2019 року.[19] Однак, до кінця 2017 року експорт становив рекордних 4,37 млрд фунтів стерлінгів, продемонструвавши зростання на 8,9 % порівняно з 2016 роком. З цього загального обсягу на експорт солодового шотландського віскі припадало 1,17 млрд фунтів стерлінгів, що на 14 % більше порівняно з 2016 роком.[20][19]

Експорт у 2018 році знову збільшився, на 7,8 % у грошовому виразі, та 3,6 % у кількості пляшок, незважаючи на мито, введене у 2017 році; експорт виріс до рекордного рівня — 4,7 млрд фунтів стерлінгів. Однак, на той момент США ще не підвищили тарифи.[21][22] Із загального експорту в 2018 році на односолодове віскі припадало 1,3 млрд фунтів стерлінгів.[6]

Туризм пов'язаний із віскі також став досить суттєвою статтею доходів і становить 68,3 млн фунтів стерлінгів на рік. (Процентний внесок у цю галузь односолодових шотландських віскікурень не було визначено.) Туризм є важливим чинником для економіки та має велику цінність, особливо у віддалених сільських районах, за словами члена Парламенту Шотландії Фіони Гіслоп, секретаря Парламенту з питань культури, туризму та зовнішніх справ. «Уряд Шотландії зобов'язаний співпрацювати з такими партнерами, як Асоціація шотландського віскі[en], щоб збільшити нашу туристичну пропозицію та заохотити більше людей відвідувати наші віскікурні», — додала секретарка.[23][24]

Regions ред.

 
Географія односолодового[en] шотландського віскі

Смак, аромат і післясмак односолодового шоталандського віскі дуже відрізняються залежно від віскікурні. Шотландське односолодове віскі класифікуються за регіонами виробництва віскі: віскі «Гайлендс» (англ. Highland single malts), віскі «Айлендс»[en] (англ. Island single malts) (частина регіону Гайлендс), віскі «Спейсайд»[en] (англ. Speyside single malts), віскі «Айла» (англ. Islay single malts), віскі «Лоулендс»[en] (англ. Lowland single malts) і віскі «Кемпбелтаун»[en] (англ. Campbeltown single malts).

Незалежні розливачі ред.

Незалежні розливники[en] купують бочки з односолодовим віскі і або їх одразу розливають у пляшки, або зберігають для подальшого використання. Багато незалежних розливників, таких як магазини та торговці, розпочали купували віскі оптом і розливати для індивідуальних продажів. Багато віскікурень не розливають самостійно односолодове віскі, тому незалежні розливники — єдиний спосіб потрапити такому односолодовому віскі на ринок. Процес розливу, як правило, однаковий як у віскікурень, такі і у незалежних розливників, але останні, як правило, не мають доступу до джерела води віскікурні, тому для розведення віскі використовується інше джерело. Крім того, незалежні розливники, як правило, менше займаються підтриманням певного стилю, тому випускають більше віскі одного року та віскі, розлитих з однієї бочки.

До відомих незалежних розливачів належать Duncan Taylor[en], Master of Malt, Murray McDavid[en], Douglas Laing & Co[en], Signatory, Hart Brothers, Cadenhead's, і Blackadder[en].

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ↑ а б How Single Malt Whisky Is Made
  2. ↑ а б в г FAQs
  3. ↑ The Scotch Whisky Regulations 2009 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 29 грудня 2019. Процитовано 20 квітня 2020.
  4. ↑ а б в Difference Between Single Malt and Blended Scotch Whisky
  5. ↑ The Scotch Whisky Guide
  6. ↑ а б HMRC data shows Scotch exports hit record high in 2018
  7. ↑ Age Statement
  8. ↑ THE GLENLIVET HISTORY
  9. ↑ The Glenlivet Single Malt Whisky
  10. ↑ а б в A Comprehensive Yet Concise History of Scotch Whisky
  11. ↑ The History of Whisky and Whiskey
  12. ↑ а б The Difference Between Pot Versus Column Stills, Explained
  13. ↑ [https://scotchwhisky.com/magazine/features/22618/the-secret-history-of-single-malts/ THE SECRET HISTORY OF SINGLE MALTS
  14. ↑ Where Is Whisky Produced
  15. ↑ [https://www.whiskyinvestdirect.com/about-whisky/top-15-scotch-whisky-companies Top 15 Scotch whisky companies}
  16. ↑ World's Bestselling Single Malt Whisky Undergoes Risky Change
  17. ↑ Top 15 Scotch Whisky Companies
  18. ↑ TOP 10 BEST-SELLING SCOTCH MALT WHISKIES
  19. ↑ а б Scotch Whisky Economic Impact Report 2018. Scotch Whisky Association. Архів оригіналу за 25 січня 2021. Процитовано 20 квітня 2020.
  20. ↑ Scotland’s Next Wave of Whisky Distilleries. Bloomberg News. 10 вересня 2018. Процитовано 11 січня 2020.
  21. ↑ Scotch Whisky Exports rise in 2018. Scotch Whisky Association. Архів оригіналу за 13 серпня 2020. Процитовано 20 квітня 2020.
  22. ↑ Scotch whisky exports reach record high. 12 лютого 2019 — через www.bbc.com.
  23. ↑ Record Number of Visitors for Scotch Distilleries
  24. ↑ [https://scotchwhisky.com/magazine/latest-news/26192/scotch-whisky-tourism-at-all-time-high/ SCOTCH WHISKY TOURISM AT ALL-TIME HIGH'

Бібліографія ред.

  • Дейв Брум (1998). Whiskey: A Connoisseur's Guide. London. Carleton Books Limited. ISBN 1-85868-706-3
  • Дейв Брум (2000). Handbook of Whisky. London: Hamlyn. ISBN 0-600-59846-2
  • Кевін Ерскін (2006). The Instant Expert's Guide to Single Malt Scotch. 2nd ed. Richmond, VA: Doceon Press. ISBN 0-9771991-1-8
  • Стефан Габаній (1997). Whisk(e)y. Trans. Russell Stockman. New York, NY: Abbeville Press. ISBN 0-7892-0383-9
  • Джеймс Ф. Гарріс та Марк Г. Веймак (1992). Single-malt Whiskies of Scotland. Peru, IL: Open Court Publishing Company. ISBN 0-8126-9213-6
  • Майкл Джексон (1999). Michael Jackson's Complete Guide to Single Malt Scotch. 4th ed. Philadelphia, PA: Running Press Book Publishers. ISBN 0-7624-0731-X
  • Чарльз Маклін (2003). Scotch Whisky: A Liquid History. London: Cassell Illustrated. ISBN 1-84403-078-4
  • Джим Мюррей (2000). The World Whiskey Guide. London: Carlton Books Limited. ISBN 1-84222-006-3
  • ↑ Джим Мюррей (2007). Jim Murray's Whisky Bible 2007. London: Carlton Books Limited. ISBN 1-84442-147-3
  • Девід Вішарт (2006). Whisky Classified. 2nd ed. London: Pavilion Books. ISBN 1-86205-716-8
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Односолодове_шотландське_віскі&oldid=40119169