Однолуска циліндрична
Однолуска циліндрична[1] (Hainardia cylindrica syn. Parapholis cylindrica) — вид рослин родини тонконогові (Poaceae), поширений у Європі, пн.-зх. Африці й Західній Азії.
| Однолуска циліндрична | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
| Клада: | Комелініди (Commelinids) |
| Порядок: | Тонконогоцвіті (Poales) |
| Родина: | Злакові (Poaceae) |
| Підродина: | Мітлицевидні (Pooideae) |
| Рід: | Піскотрав (Parapholis) |
| Вид: | P. cylindrica
|
| Біноміальна назва | |
| Parapholis cylindrica (Willd.) Greuter, 1967
| |
Опис ред.
Багаторічник. Стебла прямовисні чи колінчасто висхідні, 10–27 см завдовжки; стеблові вузли коричневі чи чорні. Язичок 0.5 мм завдовжки, гострий. Листові пластинки скручені, 6–10 см завдовжки й 1.5–2 мм ушир. Суцвіття — китиця, 4–12 см завдовжки. Колосочки складаються з 1 плідної квіточки, ланцетні, 5–7 мм завдовжки. Колоскові луски: нижня відсутня чи нечітка, верхня ланцетна, 5–7 мм завдовжки, без кілів, 3-жилкова, з загостреною верхівкою, 1–1.4 довжини суміжної фертильної леми. Родюча лема ланцетна, 5 мм завдовжки, без кіля, 3-жилкова, поверхня зверху волохата, вершина загострена. Зернівка яйцеподібна[2].
Поширення ред.
Поширений у Європі (Албанія, Болгарія, Кіпр, Франція [у т. ч. Корсика], Греція [у т. ч. Східні Егейські острови, Крит], Іран, Ірак, Італія [у т. ч. Сардинія, Сицилія], Крим, Португалія, Іспанія [у т. ч. Балеарські острови], Туреччина в Європі, колишня Югославія), північно-західній Африці (Алжир, Туніс, Марокко, Канарські острови, Мадейра) й Західній Азії (Південний Кавказ, Туреччина, Палестина, Ліван-Сирія); вид інтродуковано до ПАР, Японії, Австралії, Нової Зеландії, США, Нижньої Каліфорнії, Південної Америки[2][3].
В Україні росте на приморських пісках, засолених луках і як бур'ян — у пд. Криму[4].
Примітки ред.
- ↑ Hainardia cylindrica // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ а б Plants of the World Online — Kew Science. Процитовано 10.06.2022. (англ.)
- ↑ Euro+Med Plantbase. Процитовано 10.06.2022. (англ.)
- ↑ Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 440.
|
Це незавершена стаття про злакові. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |