Овсієнко Анатолій Васильович

Анатолій Васильович Овсієнко
Народився13 квітня 1940(1940-04-13)
Леніне, Радомишльський район, Житомирська область, Українська РСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер6 жовтня 2005(2005-10-06) (65 років)
Вугледа́р, Донецька область, Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна СРСР
 Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьпоет

CMNS: Овсієнко Анатолій Васильович у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Анатолій Васильович Овсієнко (13 квітня 1940, с. Ставки — 6 жовтня 2005, м. Вугледар,) — український поет, гуморист, письменник. Член Національної спілки письменників України (2000).

Біографія

ред.

Анатолій Васильович Овсієнко народився 13 квітня 1940 року в селі Ставки Радомишльського району Житомирської області, у селянській родині. Мав шістьох братів, найвідоміший з яких — Василь Овсієнко, громадський діяч, дисидент, та трьох сестер[1].

Після закінчення десятирічної школи, у 1958 році виїхав на Донеччину, де працював у Торезі на електротехнічному заводі, а потім на шахті Донбасу. Служив у армії. У 1964 році закінчив Житомирське медичне училище і працював за фахом зубного лікаря на Черкащині, а також в селі Межиричі Канівського району. З 1965 року — знову на Донеччині: продовжував свою трудову діяльність за фахом у селі Павлівці Мар'їнського району.

Творчість

ред.

У 1987 році після хвороби втратив зір, і, як інвалід першої групи, працював на спеціалізованому підприємстві УГОС міста Донецька. Тоді ж почав писати — гуморески, сатиричні вірші, які публікувалися в українській пресі. У 1997 році видавництво «Донбас» випустило у світ першу збірку Анатолія Овсієнка — «Сміхота та й годі». Саме за цю книгу А.Овсієнка в 2000 році було прийнято до Національної спілки письменників України.

Написав ще три книги: «Торба сміху» (2000), «Грішне діло» (2002) та «Чудасія» (2004).

Помер 6 жовтня 2005 року, похований у Вугледарі.

Пам'ять

ред.

28 серпня 2009 року відкрито меморіальну дошку на честь А. В. Овсієнко у м. Вугледар за адресою 13 Десантників 3.

В 2019 році Вугледарська міська публічна бібліотека виграла конкурс від Міністерства культури України «Малі міста — великі враження» з проєктом «Літературно-меморіальний простір "Анатолій Овсієнко. Зцілення сміхом"»[2].

Завдяки реалізації проекту на будинку, де жив і творив Анатолій Овсієнко з’явився мурал за мотивами його творів та літературний простір з лавами, ліхтарями-парасольками та розкритою книгою з цитатою автора. Була перевидана збірка творів автора та вперше видано його збірку шрифтом Брайля[3].

Книги

ред.
  • Овсієнко А.В. Сміхота, та й годі : гумор, сатира. — Донецьк : Донбас, 1997. — 156 с.
  • Овсієнко А.В. Торба сміху : гуморески і байки. — Донецьк : КП «Регіон», 2000. —152 с.
  • Овсієнко А.В. Грішне діло : гумор та сатира. — Донецьк : Національна спілка письменників України ; журнал «Донбас», 2002. —140 с.
  • Овсієнко А.В. Чудасія : гумор та сатира. — Донецьк : Національна спілка письменників України, журнал «Донбас», 2004. — 170 с.
  • Овсієнко А. В. Зцілення сміхом : усі гуморески в одній збірці. — Харків : ФОП Панов А. М., 2019. — 500 с. ISBN 978-617-7771-74-5

Примітки

ред.
  1. Видатні постаті Житомирщини! 13 квітня народився поет-сатирик Анатолій Овсієнко. Житомир.info. Процитовано 23 лютого 2025.
  2. http://bigimpression.uccs.org.ua/proekty/literaturno-memorialnyj-prostir-anatolij-ovsiienko-ztsilennia-smikhom/
  3. Коротенко, Павло (2 вересня 2021). Мешканці Вугледара креативно увічнили пам'ять про видатного земляка. Зробили мурал і не тільки. Свої. City. Процитовано 23 лютого 2025.

Джерела

ред.

Посилання

ред.

Овсієнко Анатолій Васильович / П. В. Кущ // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. — Київ : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2022. — Режим доступу: https://esu.com.ua/article-74761