Відкрити головне меню
1918 р. у Стокгольме (?)

Костянти́н Миха́йлович Оберу́чев (18651929) — військовий і політичний діяч, командувач Київського військового округу у 1917 році.

Біографічні відомостіРедагувати

Костянтин Оберучев народився у 1865 році. У 1884 році закінчив Михайлівське артилерійське училище, Михайлівську артилерійську академію у Санкт-Петербурзі. Служив на Київському артилерійському полігоні, з 1906 — полковник, командир артилерійської бригади. За участь у революційному русі військовослужбовців Київського гарнізону під час революції 1905-07 рр. був відданий під суд, позбавлений чину, емігрував до Швейцарії.

Після Лютневої революції поновлений на службі, повернувся до Києва. Тимчасовий уряд призначив його спочатку комісаром, а у травні 1917 — командувачем Київського військового округу. Оберучев належав до партії есерів. Свого часу він мав певні українські симпатії, але на посаді командувача КВО завзято виступав проти створення національних військових частин — українських і чехо-словацьких, користувався, за словами Володимира Винниченка, репутацією «хворобливо-роздратованого, істерично лютого ворога українства».

Влітку 1917 року брав участь у придушенні виступу полуботківців. У вересні того ж року входив у Комітет охорони революції. У середині жовтня 1917 року, після чергового конфлікту з Українським Генеральним Військовим Комітетом, подав у відставку. Після Жовтневого перевороту емігрував. Помер у 1929 році у США.

Автор книги спогадів «В дни революции», де висвітив революційні події 1917 року у Києві.

Джерела та літератураРедагувати

ЛітератураРедагувати