Обговорення:Штурм Чонгарського мосту
Найсвіжіший коментар: Yakudza у темі «"Моста" чи "мосту"» 1 рік тому
| Ця стаття є частиною Проєкту:Військова історія (рівень: III, важливість: середня) | ||
|---|---|---|
|
Мета проєкту — створення якісних та інформативних статей на теми, пов'язані з війною. Ви можете покращити цю статтю, відредагувавши її, а на сторінці проєкту вказано, чим ще можна допомогти. Учасники проєкту будуть вам вдячні. | |
| III (у розвитку) |
Ця стаття за шкалою оцінок статей Проєкту:Військова історія має рівень «стаття у розвитку». | |
|
Середня |
Важливість цієї статті для проєкту Військова історія: «середня» | |
Чим допомогти: Запрошуємо Вас взяти участь у написанні статей про війну, військову справу! Додайте, будь ласка, шаблон {{Стаття проєкту Військова історія}} до всіх обговорень нових і старих статей, а також категорій з даної тематики.
Актуальні завдання: Методична робота: | ||
.svg){kind=small}
"Моста" чи "мосту" ред.
@Валерий з: Вітаю. Ви перейменували статтю, замінивши "моста" на "мосту". У правописі написано: "обидва закінчення — -а (-я) та -у (-ю) — мають іменники: моста́ (конкретний предмет) й мо́сту (цілісність),...". Чи справді тут має бути саме друга форма - "мосту"? --lxlalexlxl (обговорення) 10:29, 22 липня 2022 (UTC)
- Доброго ранку. Дякую за вказівку на чинний правопис, до якого слушно було б першочергово дослухатись з цього питання. Проте, при перейменуванні я орієнтувався на відмінювання в українських ЗМІ, яке є суперечливим. Зокрема, використання у Р в. мосту щодо конкретного об'єкта: 1, 2, 3, при чому в деяких з цих новин в інших джерелах вживається форма моста. Якщо під цілісністю розуміти руйнування/спорудження, то можна навести приклади 4, 5, 6 (та ж новина, але моста 7), хоча чи коректно мною витлумачено норму правопису, питання.--Валерий З (обговорення) 06:34, 24 липня 2022 (UTC)
- @Валерий з: Вітаю. Справді, в ЗМІ спостерігається різнобій, адже цей родовий відмінок - один з найпроблемніших мовних моментів, навіть окремий словник із цього приводу існує. Я, перекладаючи статтю, зробив мінімальну розвідку (тобто, зазирнув у правопис :)). Мабуть, для пошуку консенсусу варто покликати колег: @Base, Slovolyub, Oleksandr Tahayev та Yakudza:. --lxlalexlxl (обговорення) 08:24, 24 липня 2022 (UTC)
- У статті Родовий відмінок однини іменників чоловічого роду другої відміни сказано, що можна і так, і так, що це виняток з правила про архітектурні споруди (не деталі), де закінчення має бути "у". Але якщо є така суперечка, то, як на мене, слід чинити згідно з правилом і віддавати перевагу "у". Але це думка дилетанта. Може в мені говорить відчуття, що "якось отак звичніше".--Oleksandr Tahayev (обговорення) 08:43, 24 липня 2022 (UTC)
- @Oleksandr Tahayev: Згідно з правилом за посиланням форма "мосту" не має переваги. Формальну перевагу формі "моста" для цього випадку ніби дає процитований вище правопис: "моста́ (конкретний предмет) й мо́сту (цілісність)". Якщо я правильно розумію слова "конкретний предмет". Знову "захоплююсь" "дипломатичним" підходом авторів правопису: най цікавіші речі викладені поверхово і практично без прикладів. --lxlalexlxl (обговорення) 09:48, 24 липня 2022 (UTC)
- @Lxlalexlxl: Правду кажучи, я не знаю, що мали на увазі укладачі правопису під словами "конкретний предмет" і "цілісність", а в тій статті, яку я навів, чітко розподілено на споруди (закінчення у) і деталі споруд (закінчення а). Зрозуміло, що міст це самостійна споруда, а не деталь іншої споруди. Якби виняток для слова міст передбачав тільки варіант "моста", то я би погодився, що краще писати так, а що він передбачає обидва варіанти, то тут слід керуватися правилом для споруд. Зі свого досвіду я зробив такий висновок, що винятки потрібні, наприклад, для редакторів, щоб не вважати в тексті якийсь варіант помилковим, якщо обидва досить вживані, але якщо потрібно вибрати один варіант, як у разі назв вікіпедійних статей, то слід відкидати неоднозначні винятки. Якщо хтось зрозуміло пояснить, що це саме конкретний предмет, а не цілісність, тоді я погоджусь, що слід писати "моста".--Oleksandr Tahayev (обговорення) 10:08, 24 липня 2022 (UTC)
- @Oleksandr Tahayev: Згідно з правилом за посиланням форма "мосту" не має переваги. Формальну перевагу формі "моста" для цього випадку ніби дає процитований вище правопис: "моста́ (конкретний предмет) й мо́сту (цілісність)". Якщо я правильно розумію слова "конкретний предмет". Знову "захоплююсь" "дипломатичним" підходом авторів правопису: най цікавіші речі викладені поверхово і практично без прикладів. --lxlalexlxl (обговорення) 09:48, 24 липня 2022 (UTC)
- У статті Родовий відмінок однини іменників чоловічого роду другої відміни сказано, що можна і так, і так, що це виняток з правила про архітектурні споруди (не деталі), де закінчення має бути "у". Але якщо є така суперечка, то, як на мене, слід чинити згідно з правилом і віддавати перевагу "у". Але це думка дилетанта. Може в мені говорить відчуття, що "якось отак звичніше".--Oleksandr Tahayev (обговорення) 08:43, 24 липня 2022 (UTC)
- @Валерий з: Вітаю. Справді, в ЗМІ спостерігається різнобій, адже цей родовий відмінок - один з найпроблемніших мовних моментів, навіть окремий словник із цього приводу існує. Я, перекладаючи статтю, зробив мінімальну розвідку (тобто, зазирнув у правопис :)). Мабуть, для пошуку консенсусу варто покликати колег: @Base, Slovolyub, Oleksandr Tahayev та Yakudza:. --lxlalexlxl (обговорення) 08:24, 24 липня 2022 (UTC)
Моє мовне чуття підказує, що при наявності прикметника має бути "моста". Але я не можу пояснити чому. Орієнтуватись на ЗМІ не варто, там зараз повністю відсутні літредактори. Спробую проконсультуватись у когось із літредакторів. yakudza 11:10, 24 липня 2022 (UTC)
- Фахівці кажуть, що рівнозначні форми. --yakudza 20:22, 24 липня 2022 (UTC)
Я кажу і так, і так, сприймаючи обидва варіанти як цілковиті синоніми. Головне, не плутати наголосу, як, на жаль, трапляється з деякими радіомовцями (кажуть, наприклад, Антонівського мосту́). Але це не стосується тексту.--Словолюб (обговорення) 12:20, 24 липня 2022 (UTC)