Мета проєкту — покращувати усі статті, що розповідають про Черкаську область. Ви можете покращити цю статтю, відредагувавши її, а на сторінці проєкту вказано, чим ще можна допомогти. Учасники проєкту будуть вам вдячні.
Я маю на увазі, що оскільки культура Linearbandkeramic наче старша (не менше, як на 1000 років), а регіони обох культур дуже недалечко один від одного, то чи не пов'язані вони? Аналогічне питання про Vinca culture, яка не старша, а того самого віку --pavlosh 19:26, 22 Черв 2005 (UTC)
Як вважає більшість археологів, населення трипільскої культури мігрувало з Балканського півострова та змішалось з місцевим населенням буго-дністровської культури. Тому ранньонеолітичні балканські та дунайські культури (у тому числі й культура лінійно-ленточної кераміки) є предковими для трипільскої. Til
Найсвіжіший коментар: 15 років тому12 коментарів3 особи в обговоренні
Хіба праці Бузини вважаються авторитетним джерелом?[2]
Він не опублікував жодної серйозної монографії, яка була прийнята академічними колами в Україні чи закордоном. Хіба він спеціаліст з Трипілля?? Бузина пише чудові політичні пасквілі, але часто перекручує факти собі на догоду. Його думки подекуди цікаві, подекуди навіть слушні, але стиль їх викладу, м'яко кажучи, "публіцистичний". Тому мені здається, що додавання цього лінку не допомагає зрозуміти трипільську культуру. Лінк краще прибрати звідси і перемістити на сторінку Бузина Олесь.--日本地理13:03, 29 червня 2008 (UTC)Відповісти
так, Бузина - це публіцист, популяризатор, за освітою філолог. Він представляє «іншу точку зору» на історіографію історії «Трипільської культури». По прочитанню його збірки з історії України, в мене враження, що за фігурою Бузини стоять фахівці-сторики, котрім за їх офіційним статусом незруки відкрито чіпати наших «священних корів». // З формальної точки зору це ще одне посилання - не протерічить принципу доповнення (Complementarity за Нільсом Бором). Воно йде тільки восьмим серед інших посилань. Якщо ви зможете запропонувати академічно джерело з критикою пануючої точки зору, що сприятиме більш об'ємній картині,, то будь ласка.--Wanderer17:28, 29 червня 2008 (UTC)Відповісти
За Бузиною ніколи не стояли історики, а в основному люди які займаються "політикою". Я не проти академічної критики трипільської "дивакуватої" концепції Залізняка, але проти бульварної критики, яка перетендує на науковість. Книгу Бузини я читав — цікаві думки у буртальній формі, з натягуванням "на себе" потрібних йому фактів. Він просто "йде від супротивного", і часто кидається у крайнощі. Це важко назвати академічною роботою. І по суті, і по формі. Праця Олеся — чудова збірка газетних веселих статей для "Кієвскіх вєдомостей". Тому вважаю, що популяризація Бузини у вікіпедії — це популяризація моветону і антиакадемізму, речей проти яких саме ви, здається, виступали у вікі. А щодо формальної точки зору є правило: "вікіпедія — не сховище інтернет посилань". Додавати я особисто нічого не буду, бо трипілля мене цікавить мало. Я не спеціаліст у даній галузі. Але якщо ви справді зацікавлені у критиці українського міфотворення варто шукати румунські, німецькі (австрійські) і англійські академ-лінки, а не Бузину. Думаю, куктенями займався багато-хто, і точно, що не Бузина. --日本地理19:10, 29 червня 2008 (UTC)Відповісти
Дякую за ваш додаток щодо Бузини. Я сприймаю сам феномен Бузини як подражчик суспільної думки. Є такий прийом. Спочатку тему зачинають «скандалісти», а вже потім виступають академіки. Особливо якщо тема є проблемною, застарілою хворобою національної суспільної свідомісті. Нариси зі згаданої збірки Бузини не протирічать академічним знанням, він їх викладає не-академічною газетною мовою. Якщо ви вважаєте, що лінк на Бузину псує статтю, знижуює її рівень, я зніму це посилання. --Wanderer06:14, 30 червня 2008 (UTC)Відповісти
На Заході є доступ до журнальних статей через бібліотеки, а деякі з електронних журналів доступні онлайн і статті можна скачати і подивитися у форматі pdf. Принаймі посилання на недоступнів режимі онлайн назви статей з академкритикою, в сто крат краще за будь-якого Бузину онлайн. А щодо українського масово читача, то думаю йому абсолютно байдуже хто такі трипільці — "були давно, хто-зна коли", "проходили цей матеріал у школі". Випячування погляду Бузини на проблему історії України і, зокрема, Трипілля, — це популяризація, щонайменше, "дурного смаку" (не буду говорити за інше, щоб не ображати вас , його і його прихильників). Раз ви пишете про те, що проблеми історії України і Трипілля зокрема "давно знайоме світовому наук. співтовариству", то додавайте лінки на праці цього співтовариства, а не Бузину. Я не бачив, щоб щось в укрвікі "викликало шаленний опір" і "виганялося" у статтях з історії України (Їх просто ніхто не пише, бо людей обмаль). Тому мені дуже прикро, що ви, історик і соціолог, знаючи хто такий Бузина і знаючи рівень його праць, прагнете ознайомлювати людей саме з його доробком, а не нормальними академічними роботами українських і зарубіжних археологів. Даруйте, але Бузина підходить для форуму, а не енциклопедії.--202.71.90.13907:23, 30 червня 2008 (UTC)Відповісти
У нас з Вами вийшов «конфлікт редагувань». Ось залишившийся мій додаток: ....Але я все ж вважаю, що стаття з цього не вигадає. Читач повинен мати найбільш повну інформацію з предмету і сам судити - яка публікація є маргінальною, а яка доповнює недостаючі деталі. Навіть рафіновані теоретики не соромляться іноді посилатись в своїх працях на популярні (популистські) джерела, якщо вони добавляють фарби в загальну картину.--Wanderer07:32, 30 червня 2008 (UTC) P.S. Опір, і досить професійно, організований на РУ:ВП. Укр:ВП - це поки що «сонне царство».Відповісти
За рафінованих я не переживаю - вони знають, що до чого. А от пересічній людині, яка не обізнана, важко розібратися що до чого. Тому краще вікісатті краще малювати з малою кількістю фарб, поскромніше і простіше. До речі, хіба на ру-вікі хтось воює за "трипільські черепки"? :) Вони там здається лише за середньовіччя і новий час воюють. Особливо з "норманістами" і "украинствующими"... :)--202.71.90.13907:59, 30 червня 2008 (UTC)Відповісти
саме останнє я й мав на увазі. Пан-русизм, як і всякий -ізм має природню властивість поширювати свою експансію і на суміжні сфери. Як і при «соціалізмі» - доберуться і до археології.))) В випадковій для мене статті Бузини я не знашов нічого, щоб не уміщалось у 3 тези: 1) Дослідження Тр.культури було розпочато не-фахівцем Хвойкою; 2) Він був людиною ідейно ангажованою; 3) В радянський час Тр.к. пристебнули до політикі, не гребуючі спекуляціями і фальсіфікаціями. --Wanderer08:22, 30 червня 2008 (UTC)Відповісти
Думаю, що науковці усіх часів і народів працюють у межах тих -ізмів, в полоні яких перебувають їхні суспільства, і називати роботи таких науковців "пранаукою" чи "лженаукою", я не бачу сенсу. Вони і їхні концепції — просте відзеркалення соціо-політичної ситуації свого часу: радянські вчені боролися з монархізмом у гуманітарних науках, сучасні пост-радянські вчені боряться з "радянщиною" і соціалізмом, а майбутні вчені боротимуться з "демократтизмом". Хвойка і його послідовники не виключення з цієї закономірності (так само як науковці інших країн, чи то заходу, чи то Азії). Вони усі вчені, але з різним рівнем підготовки і різними поглядами на світ. Хай і помилковими, з нашої сучасної точки зору. Але якби там не було, Бузина — це не дослідник Трипілля, і манера його подачі матеріалу видається мені "чорнушною".--202.71.90.13909:20, 30 червня 2008 (UTC)Відповісти
Оскільки я мешкаю «не тут», хтів би вас просити трошки мене просвітити. З Бузиною я цілком віпадково знайомий тільки по двох його публікаціях: "Тайна історія..." (друк.видання) і "Вурдалак Т.Шевченко" (в мережі) і десь в новинах прочитав, що за «Тараса» його пару раз побили. З його коментарів до книжки про "Історію..." можна судити, що в нього були непогано обізнані вчітелі в КНУ (про що він власне ні слова) і що він вміє відшукувати необхідні недостаючі джерела, навіть за кордоном (в Польщі). А чим він взагалі ще відомий в суспільстві? --Wanderer08:43, 30 червня 2008 (UTC)Відповісти
Я не вивчав біографію Бузини і знаю про нього з тих ж робіт, що й ви, та відомостей по телебаченню. Чув, він народився в україномовній сім'ї, але потім вдарився у "пан-русизм". Зі слів Бузини, які відтворюю по-памяті, перебуваючи в університеті він став говорити російською і називати усіх українських вчених гуманітаріїв невдахами, раз вони викладають в університетах. Бузина заявив про себе у пресі аматорськими розвідками з історії України, ймовірно бажаючи "помститися" своїм викладачам в КНУ. Мені здається, що він просто талановита людина, яку не зрозуміли. Через конфлікт у вузі він скерував свій талант у руслі публіцистичного руйнування, замість академічного творення — пішов революційним шляхом, а не еволюційним. Так він і залишився газетно-журнальним критиком, переважно "російськомовних" видань, бо академія закрила перед ним двері (саме наукові кола, а не вузи-міфотворники). Інколи Бузину запрошували на телебачення, зокрема на такі "славно"звісні канали як Інтер, де він виступав у ролі "головного задири", "провокатора", "ведучого". В цілому, жаль що Бузина не став науковцем і не почав конструктивну критику в українській академії. Він міг стати подібним до Ранке, а перетворився у Гебельса...--202.71.90.13909:20, 30 червня 2008 (UTC)Відповісти
Загальні відомості про трипільську культуру та проблема її походження
Якісно новим періодом розвитку первісного суспільства став мідно-кам’яний вік (енеоліт), який у межах України датується IV-III тис. до н.е. У цей час з’являються перші металеві вироби – мідні та золоті. Основним заняттям населення стають землеробство і скотарство. Зароджується орне землеробство з використанням тяглової сили бика. Було винайдено колесо, а відтак з’являється колісний транспорт.
Одночасно відбуваються значні зміни у стародавньому суспільстві. Виконувати тяжкі фізичні роботи міг переважно чоловік. Тому головна роль у сім’ї переходить від матері до батька, родинні зв’язки почали вестися по батьківській лінії.
Найяскравішим явищем серед енеолітичних племен на території сучасної України були хліборобські племена трипільської культури (за назвою поселення поблизу с. Трипілля на Київщині, дослідженого українським археологом В. Хвойко наприкінці XIX ст.). Вона є однією з основних давньоземлеробських культур мідного віку. Трипільські племена займали простори Східної Європи від Слобідської України до Словаччини, від Чернігівщини і Полісся до Чорного моря і Балканського півострова. Розвивалася ця культура в IV–III тис. до н.е. (протягом 1500–2000 років) і пройшла в своєму розвиткові три етапи – ранній, середній та пізній. В Україні виявлено величезну кількість – понад тисячу пам’яток трипільської культури. Вони згруповані у трьох районах: найбільше в Середній Наддністрянщині та Надпрутті й Надбужжі, менше у Наддніпрянщині. Так, очевидно, були розселені об’єднання племен.
Однією з особливостей трипільської культури була величезна територія поширення (близько 190 тис. кв. км.). Жодна з європейських розвинених землеробських енеолітичних культур не могла зрівнятися з нею ні за площею, ні за темпами поширення. Під час свого найбільшого розквіту (наприкінці середнього етапу) населення на всій території трипільської культури становило на думку одних вчених близько 410 тис. чоловік, а на думку інших щонайменше 1 млн.
Проблема походження трипільців не до кінця з’ясована. Більшість археологів схиляються до думки, що основу ранньотрипільської культури становили південні землеробсько-скотарські племена культур балканського походження, які, однак, в процесі поширення на нові східні території включали в себе на різних етапах елементи місцевих неолітичних та енеолітичних культур.
Найсвіжіший коментар: 6 років тому3 коментарі3 особи в обговоренні
Наскільки відомо, трипільці спалювали своїх померлих, а реконструкції прихильники вірменоїдного вигляду ґрунтуються на аналізі вигляду керамічних фігурок. Щодо мови "трипільців" є більш обґрунтовані і більш сучасні гіпотези, напр. Анатолійська гіпотеза, відповідно до якої у них була праіндоєвропейська мова. --yakudza13:08, 10 листопада 2017 (UTC)Відповісти
І не потрібно занадто нав’язливо в двох розлогих цитатах переконувати українців що в них відсутні «вірляче вигнуті носи». Про антропологію трипільців див. Бурдо Н.Б., Відейко М.Ю…. Енциклопедія трипільської цивілізації. У цій статті є дані генетичних досліджень. І якщо «домінуючими в останках трипільців є автохтонні гени донеолітичного населення» то це не означає, що трипільці виглядали ось так.Michaila vnuk (обговорення) 20:34, 29 листопада 2017 (UTC)Відповісти
http://генофонд.рф/?page_id=19589 - это керамика со свастикой из Самаррской культуры, Месопотамия, Самаррская (самарранская) культура – археологическая культура халколита (энеолита) в северной Месопотамии. Названа по Самаре, столице царства Аббасидов, в древнем могильнике возле которой обнаружены были первые вещи этой культуры (расписная керамика). Типичный памятник этой культуры Эс-Савван находится, как и Самара, южнее Хассуны, в долине среднего Тигра, недалеко от Багдада. Датируется второй половиной VI тыс. – началом V тыс. до н. э. (5600/5500 – 4800 гг. до н. э.). Самаррскую культуру нередко объединяют с культурой Хассуны (соседней с севера) в единую самаррско-хассунскую культуру.
Культури розвиваються технологічно а квітнути може і людина з джунглів розмалювавшись і вбравшись в піря, квітнути можна і не розвиваючись. Якщо хтось помилково вживає в науковій публіцистиці художню стилістику то не потрібно бездумно повторюватись. VEPS1978 (обговорення) 20:57, 16 січня 2021 (UTC)Відповісти
Найсвіжіший коментар: 1 рік тому1 коментар1 особа в обговоренні
"Гени трипільців донині присутні в крові українців": https://youtu.be/Q7tWfDBl9-c;
https://youtu.be/eD4PXRmxPWY. Це легко перевірити, бо доступні ДНК-тести, які визначають не лише гаплогрупу, а й різні мутації генів. Тобто, багато українців робили такі дослідження самостійно, і навіть у соціальних мережах можна зробити опитування. А різні залізняки, неукраїнці, як можуть бути авторитетом, на якій підставі? Вікіпедій Великий (обговорення) 19:18, 1 січня 2023 (UTC)Відповісти
