Обговорення:Леся Українка
| Ця стаття є частиною Проєкту:Українська література (рівень: 2, важливість: найвища) | ||
|---|---|---|
|
Мета проєкту — створення якісних та інформативних статей на теми, пов'язані Українською літературою. Ви можете покращити цю статтю, відредагувавши її, а на сторінці проєкту вказано, чим ще можна допомогти. Учасники проєкту будуть вам вдячні. | |
| II (розвинута) |
Ця стаття за шкалою оцінок статей Проєкту:Українська література має рівень «розвинута стаття». | |
|
Найвища |
Важливість цієї статті для проєкту Українська література: «найвища» | |
Чим допомогти: Додайте, будь ласка, шаблон «Вікіпроєкт:Українська література» до всіх сторінок обговорення нових і старих статей, тематично пов'язаних із українською літературою.
| ||
| Ця стаття є частиною Проєкту:Фемінізм (рівень: 2, важливість: найвища) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
Мета проєкту — створення якісних та інформативних статей на теми, пов'язані з фемінізмом. Ви можете покращити цю статтю, відредагувавши її, а на сторінці проєкту вказано, чим ще можна допомогти. Учасники та учасниці проєкту будуть вам вдячні. |
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| II (розвинута) |
Ця стаття за шкалою оцінок статей Проєкту:Фемінізм має рівень «розвинута стаття». | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Найвища |
Важливість цієї статті для проєкту Фемінізм: «найвища» | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
 Портал «Фемінізм»
|
Чим допомогти:
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
 | На цьому місці має відображатися графік чи діаграма, однак з технічних причин його відображення наразі вимкнено. Будь ласка, не видаляйте код, який викликає це повідомлення. Розробники вже працюють для того, щоби відновити штатне функціонування цього графіка або діаграми. |
Перегляди сторінки «Леся Українка»
| На цьому місці має відображатися графік чи діаграма, однак з технічних причин його відображення наразі вимкнено. Будь ласка, не видаляйте код, який викликає це повідомлення. Розробники вже працюють для того, щоби відновити штатне функціонування цього графіка або діаграми. |
Перегляди сторінки «Леся Українка»
Хвороба ред.
Незрозуміло, чому в тексті немає жодного посилання хворобу письменниці. Складається враження, начебто вона хворіла чимось невідомим. Чи хвороба на туберкульоз є національною трагедією і таємницею?
Є пропозиція додати в статтю інформацію про особисте життя: Мержинського, Квітку, Кобилянську розкрити більше. А то таке враження, що у неї не було особистого життя. Можливо, окремим розділом якось винести співпрацю із відомими людьми свого часу…) --ДмитрОст 16:14, 12 вересня 2010 (UTC) Крест змінити на «Померла», а то без поваги якось…
Я пропоную додати більше інформації про причину захворування.
- Додайте.--Leonst 18:56, 2 березня 2011 (UTC)
Род по матери — греческий. Еще в первой половине XVII века судьба забросила на Украину одного «бродягу из Греции»
Запит на редагування ред.
 Запит виконано
|
Будь ласка змініть: у 1.3 Дитинство слово "діагностуваои" на "діагностували"; у 1.4 Юність у виразі "і публікує їх ц часописі..." замінити прийменник "ц" на нормальний український "у" (виділено жирним). Надіюсь ви зробите це. --93.170.114.114 18:56, 17 листопада 2011 (UTC)
- Зроблено. Григорій Ганзбург 19:26, 17 листопада 2011 (UTC)
Род по матери — греческий. Еще в первой половине XVII века судьба забросила на Украину одного «бродягу из Греции» — человека молодого, грамотного да к тому же и храброго. В 1648 году, как только вспыхнуло восстание против польского гнета, он сразу же присоединился к войску запорожскому. Сплав храбрости и здравого рассудка принес признание казаков, и вскоре Богдан Хмельницкий предложил ему должность драгомана, то есть толмача — переводчика при гетмане. С тех пор прозвище «драгоман» стало собственным именем.
Драгоман достиг положения казацкого старшины, женился и поселился на Украине навсегда. Архивные документы свидетельствуют, что значковый товарищ, чин которого мог быть приравнен к чину прапорщика, Стефан Драгоман, Лесин прапрадед, в 1756 году был избран переяславским старшиной, «яко человек зацный и достойный». Стефан Драгоман еще кое-что помнил о своем происхождении: например, писал свое имя, фамилию греческими буквами.
По приглашению гетмана Разумовского Стефан Драгоман переехал в Гадяч. Здесь он женился на дочери казацкого старшины Колодяженского, который имел большую усадьбу в Гадяче и имение в селе Будища. Аким, Стефанов сын, унаследовав земли матери, накрепко прирос к этим местам, и село Будища «стало семейным гнездом Драгомановых».
У Акима было три сына и дочь. Старший пошел по стопам отца — остался вести хозяйство в имении. Младшие же отправились в Петербург — учиться и служить: Петр (род. 1802 г.) поступил в юридическую школу, а Яков (на год старше) — в военную. Способные, веселые, общительные юноши быстро «обросли» друзьями. Жизнь их сложилась по-разному, но оба оставили по себе добрую память.
Яков Драгоманов принадлежал к «Товариществу объединенных славян», был участником декабристского движения. В день восстания на Сенатской площади он находился в госпитале, и это спасло его от каторги. На следствии Яков Драгоманов держался достойно, открыто заявив, что источником его революционных убеждений является недовольство существующим строем.
Как ни странно, но следственная военная комиссия представила суду весьма доброжелательное заключение по делу Драгоманова. Петропавловская крепость, затем отправка в Староингерманландский полк 3-й пехотной дивизии «под строгий надзор полкового, бригадного и дивизионного начальства» — таков был приговор суда. Однако через некоторое время Яков тяжело заболел, был уволен из армии и жил на Севере «под строжайшим секретным надзором» до самой кончины (1840 г.).
И Яков и Петр Драгомановы еще в юношеские годы проявили склонность к поэзии. После катастрофы 1825 года в стихах Якова звучат преимущественно пессимистические мотивы. Это и не удивительно. Двадцать три года, а кажется, что все уже позади: мечты о свободе народа, личная жизнь…
Запит на редагування ред.
| Запит виконано
|
Пропоную добавити ім'я батька в розділ 1.1 Походження. Будь ласка, замініть "Батько — високоосвічений поміщик" на "Батько, Петро Антонович Косач — високоосвічений поміщик"
Зроблено --Perohanych (обговорення) 14:43, 5 квітня 2015 (UTC)
Пропоную прибрати російські прапори з української Вікіпедії коли пишемо про Російську імперію. --73.178.187.55 04:11, 5 лютого 2016 (UTC)
Запит на редагування ред.
Пропоную додати категорії Категорія:Феміністки та Категорія:Український фемінізм.