Обговорення:Гетьманщина

Додати тему
Активні обговорення

Сутичка козаків із татарамиРедагувати

Шановне панство, уклінно прошу прибрати відому картину Юзефа Брандта, яка стосується 1626 року, а не 1674, як вказано в підписі. Під час окупації Поділля і Брацлавщини османами вірніших союзників у турецько-татарського війська, ніж козаки Дорошенка-Хмельниченка, не було.--93.72.220.207 11:15, 20 вересня 2014 (UTC)

Ви можете якесь джерело надати, що засвідчує що саме змальовано на картині? ✍ Green Zero Обг 14:14, 20 вересня 2014 (UTC)

ПлощаРедагувати

Товариство, хто небудь знає, яка загальна площа земель Гетьманщини (в конкретний рік) або джерела звідкі можна дістати такі дані?--  Alex K 16:56, 18 травня 2007 (UTC)

ПеріодРедагувати

1761 року було ліквідовано посаду гетьмана, а не державу! Державу як таку ліквідували 1782 року шляхом реорганізації адміністративно-територіального устрою (1782), військового суду (1782) та Малоросійської колегії (1786). --Geliba 10:27, 4 листопада 2009 (UTC)

Держава чи періодРедагувати

Гетьманщина — Держава на території лівобережної України, яка утворилася після закінчення періоду Руїни (у 1654-му)'.... Це ж початок! Взагалi-то, Гетьманщина - це частина Руїни чи навпаки? --RoteArmee 14:44, 3 червня 2007 (UTC)

ГетьманиРедагувати

Щось гетьманiв маловато (справа). А у полякiв бiло-червоний прабор даже в 17 ст. був? --RoteArmee 19:23, 16 червня 2007 (UTC)

Не у поляків, а Речі Посполитої. Якщо без герба, то він мав саме такі кольори — білий і червоний. --  Alex K 09:15, 11 січня 2008 (UTC)

Може список гетьманів у окрему статтю, а то інформації мало, а місця займають багато. Або окрему статтю і список без гербів?.--Texnik 16:11, 12 липня 2008 (UTC)

Думаю, краще статтю розписувати, а не перейматися списками з гербами. Вони зайвими не є.--  Alex K 01:47, 13 липня 2008 (UTC)

МоваРедагувати

Чи можемо ми стверџувати, шчо мова була саме украјінська, а не руська або ж староукрајінська?--рівноденник  18:27, 20 липня 2008 (UTC) Мову варто писати українською, а в дужках "русинська, руська" --Geliba 18:03, 30 листопада 2008 (UTC)

Народ чому прибрали згадку про мову. Адже і дурню зрозуміло, що офіційною мовою була саме Українська.
Навряд чи якась мова мала законодавчо закріплений статус у ті часи. Тим більше, що жива народна мова практично не використовувалась на письмі. Писати нею почав лише Котляревський, якщо я не помиляюсь. До речі, не забувайте підписувати свої повідомлення, для цього на верхній панеді є спеціальний ґудзик.--Leonst 14:58, 10 листопада 2009 (UTC)
Проблеми не було. Була "книжна мова", вона ж "руська", вона ж "давньоукраїнська". Не було канону - бо не було Національної академії наук. Тому кожен автор своє щось додавав.Проте, рівнялися на авторитетні джерела, зокрема на Вишенського, Беринду, Смотрицького, Литовські статути і купу інших джерел. Не існувало конкурентів -- московські наріччя не були літературними, старобілоруська (літературна мова ВКЛ) - вона ж і є староукраїнською. Тому пишіть "українська", щоб не плутати читача, це правильно буде --Brandner (обговорення) 22:11, 8 січня 2014 (UTC)

ГербРедагувати

Писав магістерську про герб Гетьманщини. Так от, у 17 ст. всі виявлені мною кольорові зображення є такмим: на червоному полі срібний ( як виняток золодтий - може фарба вигоріла) козак.

У 18 ст.: на золотому полі козак у червоному однострої (синім є тільки спідній жупан!). Отож кольорова гамма герба не відповідає історизму.

Щодо узорів на кунтуші - з"явилися на печатці часів Самойловича, були і при Мазепі... На прапорах, ніби, не було. --Geliba 18:03, 30 листопада 2008 (UTC)

Результати вашої роботи десь опубліковані? Хто її рецензував? Герб робився на базі цього прапора Image:Flag of the Senchenksyi Sotnia of the Lubny Regiment.jpg. Звідки взяті зображення на які ви посилаєтесь? Червоно-срібна гама була типовою для Польщі і Литви, тому не дивно що її використовували й козаки. Але які підстви вам вірити? --  Alex K 05:47, 1 грудня 2008 (UTC)
А чому ви робили "герб", якщо цей малюнок так можливо назвати, на базі прапора? І на яких підставах позиціонуєте це, як "Герб національний Війська Запорозького" ? Ви взагалі, бачили справжній герб? Пропоную переглянути все, що ви тут розмістили відносно козацької геральдики, на відповідність дійсності, а не вигадувати. Бо багато чого, м'яко кажучи, виклика сумнів. — Це написав, але не підписав, користувач 94.178.3.14 (обговореннявнесок). 23:29, 11 липня 2009
Загляніть на інтернет сторінки Архіву України[1], почитайте про реформи Розумовського, щонайменше, передивіться зображення на печатках ВЗ[2], бо ваша обізнаність у цьому питанні «м'яко кажучи, виклика сумнів»  …--Alex K 07:20, 7 грудня 2009 (UTC)

ПрапорРедагувати

У 17 ст. різні. Як головний обрав би червоний зі срібним хрестом. Тим паче, що такі ж кольори герба.

У 18 ст. на жовтому полотрні герб. Тому прапор бажано відредагувати під історичні кольори.

П"ятикутня форма прапора обрана цілком доцільно! --Geliba 18:08, 30 листопада 2008 (UTC)

Щодо визначення поняттяРедагувати

Гетьманщина це була держава централізована. Чому постійно виправляють на якісь там землі. Це історично неправильний шлях.

опаÃÃďä === Текст заголовка === Текст заголовка Заголовок 4го рівня ==== Текст заголовка ==== Текст заголовка Заголовок 5го рівня ===== Текст заголовка ===== Текст заголовка








КарикатурщинаРедагувати

Цей варіант статті[3] - карикатура на історію Гетьманщини. Варіант містить купу помилок і недостовірних зображень гетьманів. Про "герб" краще промовчу[4]. Одним словом - демонізація історії України. - Плотвич

Та чого ви, прикольний циган вийшов, видно старалися хлопці - гарний ікебан до циркових вистав )) --Without mask (обговорення) 19:07, 26 вересня 2013 (UTC)
Жарти жартами, а Вікіпедія - не місце для висміювання української історії, української історичної символіки. - Плотвич
  • Ви від самого початку не збираєтеся дотримуватися ВП:Етикет? Які у вас конкретні зауваження? --Sarmatæ (обговорення) 16:56, 3 серпня 2013 (UTC)
    • Ви автор того варіанту статті? Справа не лише в помилках (напр., "емісари" замість "комісарів", переговори в Переяславі, а не "під Замостям" і т.д.), неточності у фактажі, недостатній деталізації, ВП:ОД-символиці, а також у тому, що текст неякісний. - Плотвич
    • Можна ще конкретніше? Мене задовольняє теперішній формат. Бо стаття називається «Гетьманщина», а не «Історія Гетьманщини». Трохи історії, трохи географії, трохи економіки, трохи адмінустрою, трохи культури. Як у будь-якій статті про державу. Ви ж перетворюєте цю статтю на суцільну «історію», та ще й в стилі сірих радянських газет, без ілюстрацій. То ж прошу конкретно.--Sarmatæ (обговорення) 18:15, 3 серпня 2013 (UTC)
      • Я з статтею ще не закінчив працювати. Спеціально ж поставив шаблон "в роботі" - Плотвич
        • То працюйте, у власній чернетці. --Sarmatæ (обговорення) 18:21, 3 серпня 2013 (UTC)
          • Читайте правила проекту, зокрема про "реадагую". Думаю, ви вандал/троль. Причому досить нахабний. - Плотвич
  • Знову нагадую вам про ВП:Етикет. Ваші правки неоднозначно сприймалися 3 учасниками. Тож будьте ласкаві пояснювати їх тут. Створіть у своєму просторі варіант статті й виносьте його на обговорення. Те, що ви робите виглядає як псування статті — вилучення зображень, перевантаження інформацією, прибирання згадок про українство. --Sarmatæ (обговорення) 18:37, 3 серпня 2013 (UTC)

В чому проблема? Виправляєте одним редагуванням кожну неточність - патрульні і ми переглядаємо, і справу зроблено. А от увічнювати себе прихованим вандалізмом під виглядом переписування статті - то можете вибрати собі й іншу. Наприклад про Голокост. Спробуєте? Думаю ви тоді всю вікі тролями та вандалами пообзиваєте... І вам вже вказали, що кардинальні змін до статті не робляться в самій статті. Пишете хоч до різдва в себе на сторінці, даєте сюди лінк і ми це переглянемо обов'язково. А поки що все що ви робите -інакше як вандалізмом назвати важко. --zmi (обговорення) 22:30, 3 серпня 2013 (UTC)

Захист статтіРедагувати

Через наявну війну редагувань поставив захист на статтю терміном один день, сподіваюсь, що цього часу буде достатньо аби розпочати обговорення пропонованих змін до статті. --Geohem 19:08, 3 серпня 2013 (UTC)

Вандалізм символікиРедагувати

Sarmatæ (персональний випад приховано)ь сторінку фентезійним прапором схожим на різдвяну листівку. Вище у розділі обговорення "Герб" автор (персональний випад приховано) дає загалом розумні посилання котрі йому так і не судилося втілити в життя. Пропоную заблокувати Sarmatæ аби не соромив тему --Without mask (обговорення) 12:32, 21 жовтня 2013 (UTC)

Цей прапор і герб були у цій статті ще до вашої появи у Вікіпедії. --Sarmatæ (обговорення) 13:27, 21 жовтня 2013 (UTC)
Це не аргумент. Називайте цей варіант як хочте тільки це не прапор і герб Гетьманщини чи Війська Запорозького --Without mask (обговорення) 16:05, 21 жовтня 2013 (UTC)
Ви просто в темі. У всіх вікіпідіях кольорові герби і прапори Гетьманщини, за винятком московської, де постійно вилучають гербів і карти як "несправжні", "фентезійні" і.т.п. Ви зайшли не на ту вікіпедію.--Sarmatæ (обговорення) 00:31, 22 жовтня 2013 (UTC)
Наводьте обгрунтування символіки, а не кидайте слова на вітер. Коли знайду вільну годину то неодмінно заміню цього клоуна на всіх сторінках де він викоритовується --Without mask (обговорення) 09:15, 22 жовтня 2013 (UTC)

«Консенсус»Редагувати

Geohem'ові не дивуюся. Вже не вперше цей користувач вилучає з Вікіпедії матеріал підкріплений авторитетними джерелами. Але ж де знов усі гостроокі наглядачі поховалися? Невже вилучення цінної інформації називається «консенсусом»? Виходить наповнювати статтю змістом тепер немає сенсу бо немає «консенсусу»? Чому тоді не встановлено захист? Чому у статті триває війна? --Bulka UA (обговорення) 10:14, 22 жовтня 2013 (UTC)

Консенсусу і немає. На жаль, поки що не маю достатньо вільного часу, аби займатися вікіпедіями. Можливо, в січні допишу цю статтю. - Плотвич

Захист статті 22.10.2013Редагувати

У звязку з активною війною редагувань на статтю встановлено захист терміном один тиждень. Особисто моя позиція, якщо є підстави сумніватись у достовірності представлених зображень прапора та герба, їх слід виставити на вилучення, як ВП:ОД. Під час обговорення і з'ясувати на скільки вказані символи відповідають описам у джерелах, а на скільки є вигадкою. --Geohem 10:36, 22 жовтня 2013 (UTC)

У таких випадках у народі кажуть "ви в сосну вдарилися". Чому захист встановлено на понівечену статтю? Ви можете це якось пояснити. Крім того чому ви встановлювали захист а не звернулися до когось іншого? --Bulka UA (обговорення) 11:26, 22 жовтня 2013 (UTC)
Які проблеми? Захист встановлено через мій запит пов'язаний з вищевикладеним. Версія від Плотвича дійсно найліпша але тут схоже кожну правку тре "виривати" поступово. --Without mask (обговорення) 17:14, 22 жовтня 2013 (UTC)
Саме так. Кожне редагування у цій "гарячій" статті треба обговорювати.✍ Green Zero Обг 14:46, 23 жовтня 2013 (UTC)

Військо ЗапорозькеРедагувати

Військо Запорозьке у преамбулі зайве? Навіщо вилучили? ✍ Green Zero Обг 11:59, 12 грудня 2013 (UTC)

Тому що Військо Запорозьке є значно ширшим поняттям на відміну від теми цієї статті. Коли вважаєте за потрібне то гадаю це можливо додати до подальшого тексту, під преамбулою. Її як на мене взагалі варто скоротити. --Without mask (обговорення) 17:32, 12 грудня 2013 (UTC)
А що Ви хочете ще з преамбули забрати? Там же й так максимально стисло описано, зайвого нічого не бачу. ✍ Green Zero Обг 17:48, 12 грудня 2013 (UTC)
Воно не є зайве, не на своєму місці - прихильник стислого визначення - в пр залишити перші 5ть речень, перепитії розвитку перенести та розкрити ширше нижче --Without mask (обговорення) 18:18, 12 грудня 2013 (UTC)
Краще не треба. Бо тоді користувачам потрібно буде прочитувати усю статтю цілком, щоб зловити суть. Наявна ж преамбула дозволяє і загальну суть зловити і мінімальний час на це витратити.✍ Green Zero Обг 12:07, 13 грудня 2013 (UTC)

Проблема держави в Козацьку добуРедагувати

Розглянемо подане Zmi007 посилання на працю Салтовського, котре на думку опонента пітверджує термін "Української козацької держави". Лише слова з статті:

  18 серпня 1649 року було підписано так званий Зборівський договір, згідно з яким в межах польської держави утворювалось на території Київського, Чернігівського та Брацлавського воєводств автономна область, якою управлятиме козацький гетьман. Козацький реєстр збільшувався до 40 тисяч. Православна церква в межах всієї держави діставала рівні права з католицькою. Скасовувалась унія та закривались єзуїтські школи в Києві. У той же час, ті з повстанців, які не попадали до козацького реєстру, повинні були повернутись до своїх панів і відбувати панщину. Королівська адміністрація і пани отримували право повернутись на свої місця.

Договір, незважаючи на його ратифікацію польським сеймом 8 січня 1650 року, не влаштовував ні польську шляхту з її прагненням реваншу, ні українське козацтво, що відчуло реальність створення власної держави.

 
  Умови його були значно важчими для козаків ніж Зборівська угода. "Згідно з Білоцерківським миром, за козаками залишено лише Київське воєводство, реєстр козаків зменшено до 20.000, польська шляхта мала право повернутися до своїх маєтків, заборонялося вести закордонні переговори.

Польський сейм у ейфорії перемоги її не ратифікував

 
  Першого жовтня 1653 року Земський Собор у Москві вирішив Україну "прийняти під високу царську руку" і до Б. Хмельницького було відправлена посольство з дорученням украсти відповідний договір. 6 січня гетьман прибув до Переяслава де і зустрівся з московським посольством. 8 січня відбулась старшинська рада, яка обговорила пункти договору. Для їх схвалення поспіхом було скликано жителів міста, що мали репрезентувати народ. Ухвалені пункти договору було відправлено з козацьким посольство на чолі з П. Тетерею до Москви, де, після узгоджень і дискусій, була видана царська "жалувана грамота", що і зафіксувала зміст договору.

Характерним був інцидент, внаслідок якого підписання договору ледве не було зірвано. В Успенському соборі Переяслава де козацька старшина на чолі з Б. Хмельницьким повинні були присягнути на дотримання договору московські посли навідріз відмовились скласти аналогічну присягу від імені царя. Про подальші події свідчення московських послів і козацьких літописців кардинально розходяться. Посол Бутурлін у своєму рапорті до Москви доповідав, що старшина врешті-решт змушена була пристати на "чесне слово" послів оскільки в Московській державі "государ не присягає перед підданими і достатньо його слова"

 
  Внаслідок сепаратних переговорів між Польщею і Москвою у 1656 року було підписано Віленський мир. При цьому козацьких делегатів на переговори брутально не допустили. І серед аргументації такого кроку обидві сторони приводили тезу про те, що там де радяться посланці легітимних монархій — бунтівливим рабам не місце.  

І де тут факт наявності держави? І це пише людина вочевидь з боку поборників цього терміну, бо до опису фактів додаються численні баснописання та трактування самого Салтовського. На закінчення додам що хотіти мати і мати державу це не є те саме. --Without mask (обговорення) 13:23, 13 січня 2014 (UTC)

В статті стоїть чітко чорним по білому: "Погоджуючись у цілому з думкою видатного дослідника козаччини, варто зазначити, що з багаточисельних спадкоємців справи і булави П. Сагайдачного лише Богдан Хмельницький, який поєднав у собі талант полководця, державотворця, політика і дипломата, зумів довести її до логічного кінця — до утворення Української козацької держави. Ця держава стала результатом довголітньої боротьби та прагнень всього українського народу — рядового козацтва і селянства, старшини, національне свідомої шляхти, духовенства." а всі ваші інші роздуми на тему - це ваше ОД,--zmi (обговорення) 16:38, 13 січня 2014 (UTC)
  • Взагалі-то в науковому середовищі Гетьманщина розглядається, як самостійна козацька держава. Зокрема це доведено в роботі Смолія.Українська козацька держава та Петкевич К. Украина на перепутье: Казацкое государство в XVII в. Також цей факт відображений і в ЕІУ та підручниках. [1][2][3][4]
    • Я вам фактично та наочно, шляхом цитування наслідків юридичних договорів, показав факт що Гетьманщина, після повстання, з автономії у складі РП перейшла до автономії у складі МЦ. Якби Хмельницький їх свого часу не підписував то можливо б було заявляти принаймні самопроголошена держава.

Я знаю як це намагаються трактувати частка укрісториків старої радшколи, і не проти додавання в дужках превью (трактується частиною укрісториків як Українська козацька держава) з усіма отими примітками. --Without mask (обговорення) 13:57, 13 січня 2014 (UTC)

  • Нажаль у Вікіпедії ми не можемо посилатись на ваші особисті оцінки. При всій повазі, я прийму позицію Смолія, а не вашу. Ви можете надати авторитетні джерела, де б спростовувався факт існування Української козацької держави?--Geohem 14:24, 13 січня 2014 (UTC)
    Це різдвяний жарт? Вам подані цитати з першоджерел - договорів між Хмельницьким і РЧ та МЦ. За потреби перегляньте їх оригінали. Це не АД? Смолій та іже з ним лише вторинні джерела з власними трактуваннями. Ви добре подумали що написали? --Without mask (обговорення) 18:11, 13 січня 2014 (UTC)
    У Вікіпедії забороненні Оригінальні дослідження. Те, що вам щось здалось не так у цих текстах, вже чудово розтлумачили та пояснили науковці, зокрема, і Смолій. Ще, окрім вас, хтось вважає, що не існувало Української козацької держави?--Geohem 20:37, 13 січня 2014 (UTC)
    У вас дірка в адміносвіті - ОД = Під цим розуміється використання в Вікіпедії фактів, тверджень та ідей, у підтвердження яких не існує опублікованих джерел.. Договори Хмельницького як і його вибачальний за повстання лист до Казимира є опубліковані і з них чітко видно хто є брехун чи принаймні надто вільний трактувальник фактів. М. Грушевський, котрий користувався у тому числі й польськими та росджерелами, ніколи не користувався терміном українська козацька держава. Фактичний сучасник подій Величко, попри місцями досить поетичний виклад подій, також про це ані слова. І лише Смолій, після 1991 року, починає активно впроваджувати в Україні власнопридуманий термін. Причини цієї появи досить чітко вказав В.Горобець у "Влада та соціум Гетьманату":
  Рух за суверенізацію України в останні десятиліття ХХ ст. не лише відродив інтерес до цієї історичної форми існування української державності, а й певною мірою реанімував погляд на Гетьманат як «золоту добу» української історії.

Зрозуміло, що така близькість історичної проблематики до сфер ідеології і політики неминуче провокувала певну міфологізацію історичного образу не лише в суспільній пам’яті, а й науковій історіографії.

 

До речі він теж не зміг уникнути вживання цього терміну оскільки його редактором та безпосереднім керівником був все той же Смолій.

А наостанок додам що коли вже виникне потреба залишити той термін у статті то поруч з фрагментами тексту зі Зборівської та інших угод згідно з яким в межах польської держави утворювалось на території Київського, Чернігівського та Брацлавського воєводств автономна область, якою управлятиме козацький гетьман (а про це вже я подбаю) нехай користувачі самі оцінюють наскількі вумні в Україні академіки --Without mask (обговорення) 15:49, 14 січня 2014 (UTC)

  Відразу хочемо звернути увагу читача на те, що в історіографії існують різні погляди навіть на існування Української козацької держави. Одні з дослідників, для прикладу, взагалі заперечували (і роблять це й нині) наявність державності в українців протягом другої половини XVII-XVIII ст. Інші вважають, що вона, тобто державність, фактично існувала тільки з 1648 по 1654 p. (до об'єднання з Росією в одному утворенні). Треті пишуть лише про "зародки" Української держави в перебігу Національно-визвольної війни під керівництвом гетьмана Богдана Хмельницького. А деякі твердять про власне державну територію країни, починаючи від Переяславсько-московської угоди в 1654 р. При цьому дефініції "держава" і "державність" то ототожнюються, то категорично розмежовуються (скажімо, тоді, коли йдеться про незавершеність державотворчого процесу). А тим часом такі корифеї вітчизняної історичної науки, як Михайло Грушевський, Іван Крип'якевич, Вячеслав Липинський, Олександр Терлецький, Дмитро Дорошенко, Андрій Яковлів, Михайло Слабченко, Олександра Єфименко, Наталія Полонська-Василенко, Олександр Оглоблин та їхні послідовники, вважали факт її існування незаперечним."[5]  

--zmi (обговорення) 20:45, 14 січня 2014 (UTC)

  • Ще Козьма Прутков вчив: як на клітці з тигром написано "буйвол", не вір очам своїм. Де таке видано, щоб повстала колонія відразу була визнана державою? Крім того, у XVII ст. нова держава, щоб бути визнаною сусідами, мусила мати на чолі особу з королівською родослівною. Тому Богдан так бажав, щоб Тиміш одружився з молдавською принцесою. З точки зору сучасних істориків (усього світу), атрибути державності зовсім інші. Згідно АД, Гетьманщина, з точки зору критеріїв державності, прийнятих більшістю сучасних шкіл, була державою. Але Mr.Rivermen (Without mask) проштовхує яскраву думку, що спала йому на розум, усі інші думки відкидає. Це не вікіпедійний підхід. — Юpiй Дзядuк в) 21:35, 14 січня 2014 (UTC).
    • Назвіть мені критерії державності та перечисліть конкретно представників тої «більшості сучасних шкіл» згідно яких Гетьманська Україна була державою. Бо схоже на те що видаєте бажане за дійсне. Щодо Тараса Чухліба, цитованого вище, працю котрого Шлях до Полтави саме переглядаю, то йдеться про перемовини БХ з Ракоці, Трансільванією, Османами та МЦ щодо протекторату в умовах васалітету. Знову мимо державності. І не валіть свої гріхи на мене - моє бажання то представити усі точки зору в ст, а їх заперечення та висування виключно державницького терміну це те чим наразі займаєтесь ви та Zmi007 --Without mask (обговорення) 19:00, 15 січня 2014 (UTC)
  • Чиї точки зору ви намагаєтесь представити у статті? До сих пір ви ненавели жодного науковця, котрий спростовував би існування козацької держави. --Geohem 21:01, 15 січня 2014 (UTC)

Видалення АДРедагувати

  • @Viiictorrr: У чому ваша проблема? Коли бути точним то здається зрозуміло що в пропаганді своєї тчк, але маєте то закріпити авторитетними джерелами не видаляючи мої --Tryhlav (обговорення) 10:21, 23 лютого 2018 (UTC)

ПриміткиРедагувати

  1. [http://www.history.org.ua/?termin=Getmanshchyna Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во «Наукова думка», 2004. - 688 с.: іл. ]]
  2. Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во «Наукова думка», 2003. - 688 с.: іл
  3. Лазарович М. В. {{{Заголовок}}}.
  4. [http://www.history.vn.ua/book/new/43.html Українська козацька держава Богдана Хмельницького ]
  5. Україна крізь віки. У 13-ти тт. – К.: Альтернативи, 1998–1999. – Т. 8: Гуржій О. І., Чухліб Т. В. Гетьманська Україна / НАН України. Інститут історії України. – К.: Альтернативи, 1999. – 304 с.

Саме державаРедагувати

Трошки змінив. Козацтво - це народний та військових рух, це не держава, а згодом він став Гетьманщиною це вже повноцінне державне формування. Військо Запорозьке - це саме військо а не країна. У часи до формування Гетьманщини не знали як саме нас називати (було кілька варіантів) тому іноді в документах писали Військо Запорозьке.

Ця зміна дуже важлива, адже вона є обїективною та показує процесс формування держави: народний рух > військова автономна териториальна одиниця > повноцінна країна. До того ж російська пропаганда зараз полюбляє на своїх інтернет-ресурсах "розвінчувати міфи Української історії", де вже не раз казали що Козацька держава це збройний рух а не країна, і що ми рух видаемо за державу, це робится досить хитро - стирають грань між Козацтвом та Гетьманщиною і стверджують що Гетьманщина не дотягує до повноцінної країни.
Я ж вніс ясності в це питання, бо Гетьманщина це саме юридично та фактично оформлена країна де жили не тільки козаки. Ця думка відображалася в статті і раніше, адже дата її заснування вказана як 1648 рік, а країна з якої вона вийшела - Річ Посполита, і завершила Гетьманщина існування десь близько 1781, а козацтво було вже в XV стоіччі і продовжило своє існування навіть в XIX.

Взагалі поняття "держава" у період сердньовічя досить не визначене. Ми маємо повне моральне право називати Гетьманщину саме державою.

Дата припинення існуванняРедагувати

1764 - створена I Малороссійська Колегія, а наказом імператриці Катерини ІІ інститут гетьмана було скасовано, це перша серьйозна ластівка розпаду, але ще не остаточний розпад як і 1781 рік теж не остаточний. Розпад це саме кінець 18 сторіччя, бо було багато юридичних і фактичних передумов (див. Ліквідація автономії Гетьманщини), а документу о припиненні існування Гетьманщини як держави з якоюсь певною датою не було. Це також важливо бо показує правду про те що Гетьманщина не зникла різко й несподіванно.

Повернутися до сторінки «Гетьманщина»