Обговорення:Березина (Житомирський район)

Ця стаття є частиною Проєкту:Населені пункти України (рівень: невідомий)
	Мета проєкту — покращувати усі статті, присвячені населеним пунктам та адміністративно-територіальним одиницям України. Ви можете покращити цю статтю, відредагувавши її, а на сторінці проєкту вказано, чим ще можна допомогти. Учасники проєкту будуть вам вдячні.
???	Цю статтю ще ніхто не оцінив за шкалою оцінок статей Проєкту:Населені пункти України.
	Чим допомогти: Допоможіть у доповненні даних про населення населених пунктів України Доповнюйте статті інформацією про пам'ятки Оновлюйте дані у статтях Долучайтеся до поточних обговорень

Стосується села Корчунок

В ХІХ столітті земля належала польським магнатам Прушинським, Клечинським, а під кінець століття — російським дворянам роду Ніродів. Управління територіями здійснювалося з маєтку, що знаходився у Левкові.

На південних околицях села між Грузьким болотом на півночі, хутором Рухлянка в урочищі Лужки і струмком Холодною на півдні, Кривим Яром на сході та Канарською гіркою на південному-сході в середині ХІХ століття було засновано хутір «Jemilin» (Емілін), що належав Емілії Йосипівні Клечинській — власниці містечка Левків, сіл Бистрі та Калинівка. У 1858 році в Емілівці проживало 29 чоловік. Пізніше на основі хутора виникла польська колонія «Корчунок-Левковський». Станом на 1881 рік у поселенні налічувалося 18 дворів і 87 мешканців. З початку ХХ століття за Столипінською аграрною реформою навколо колонії етнічними українцями почали облаштовуватись хутірські господарства (переважно з Левкова, Гадзинки та Франівки (нині — частина Гадзинки). Ряд хуторів, у тому числі і Корчунок належали до Левківської волості.

На 121-му кілометрі «нового шляху» у 1846 році було закладено кінну пошту. Будівля збудована в неоготичному стилі, тут збереглися первісні деталі оздоблення ґанку: гранітні сходи, оригінальні візерунчасті кронштейни навісу над дверима. Пошта мала дві стайні, діяла також ґуральня.

На картах того часу, зокрема на німецькій триверстовій, пошта мала назву «Klimowβkaja», що дублюється, вочевидь, подібної російської карти. Одначе справжньою назвою була станція «Кмитівська». Схожі поштові пункти розташовувались впродовж всього царського шляху «Київ-Брест». Найближча станція на заході була в Житомирі, а на сході — в Коростишеві.

З початком колективізації навколишні хутірські угіддя, які було розкидано на території від Левкова до Гадзинки, почали зганяти в колгоспи. На фоні політики коренізації умовний кордон у вигляді Лонки все ще зберігався, тому було створено окремі два колгоспи: один колгосп був для українців (колгосп ім. «Червоного прапора»), інший — для поляків («Червоний штандарт»). Також на Корчунку була окрема польська школа. Поляки Корчунка розмовляли діалектом давньопольської мови, що було висвітлено у дослідженні житомирського науковця та політолога польського походження Сергія Рудницького в книзі «Gwara polska wsi Korczunek koło Żytomierza: fonetyka, fleksja»/Warszawa, 2000. Автор робить висновок, що за лінгвістичними ознаками поляки Корчунку походили з Мазовії та Малопольщі. З ономастичної точки зору — більша частина поляків теперішньої Березини мали належність до відомих польських родових гербів.

На Корчунку 5 липня 1944 року під командуванням Олександра Вашкевича було сформовано 22-й полк легкої артилерії, який став основою 5-ї Саської дивізії піхоти Польської Народної армії.

З 1941 року Корчунок, як окреме село, на обліку не перебувало. З 1954 року в реєстрі належало до Гадзинської сільської ради.--Юрко (обговорення) 13:31, 9 жовтня 2021 (UTC)

Тож Ви як виключаєте такий шмат інформації про село — залишіть скорочену версію для розуміння. І створіть нову статтю по Корчунку. --93.72.27.147 15:49, 13 липня 2022 (UTC)

Обов'язково буде нова стаття. Коли дійдуть руки - не знаю, до літери "К" далеко ще мені. Ви можете створити самостійно. --Юрко (обговорення) 07:04, 12 жовтня 2022 (UTC)

Цікавий у Вас підхід, пане Юрко – "тупо чистити" весь текст статті. Давно спостерігаю за Вашими змінами й стає просто смішно зараз)

Себто з попередніх наповнень про історію села лишився "огризок", який прямо "дуже інформативний". Тоді яка логіка взагалі цих статей про населені пункти? Обмежуймося просто початковим варіантом, як було раніше: чисельність населення станом на 2001 рік та індекс) Сюрреалізм, бо мета Вікі в зовсім іншому.

До прикладу, Вам не здається, що апріорі може бути якась інформація, яку Ви не знайдете у відкритих джерелах? Ну або, зважаючи на певні ваші "видалення", Вам не здається, що Ваш суб'єктивізм щодо того, "як має виглядати дана інформація" трошка переборщує? --93.72.27.147 21:40, 9 січня 2023 (UTC)