Відкрити головне меню

Но́рберт Ві́нер (англ. Norbert Wiener; нар. 26 листопада 1894, Колумбія, Міссурі — пом. 19 березня 1964, Стокгольм) — американський математик-теоретик і прикладний математик.

Норберт Вінер
англ. Norbert Wiener
Norbert wiener.jpg
Народився 26 листопада 1894(1894-11-26)[1][2][…]
Коламбія (Міссурі), Міссурі, США
Помер 18 березня 1964(1964-03-18)[1][2][…] (69 років)
Стокгольм, Швеція
Громадянство Flag of the United States.svg США
Діяльність математик, автобіограф, викладач університету, психолог, інформатик
Alma mater Коледж Тафтс BA 1909
Гарвардський університет PhD 1912
Сфера інтересів Математика, кібернетика, штучний інтелект
Заклад Массачусетський технологічний інститут
Посада викладач університету[4]
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор філософії
Науковий керівник Карл Шмідт
Джозіа Ройс
Відомі учні Амар Боуз
Шикао Ікехара
Норман Левінсон
Аспіранти, докторанти Amar Bose[d]
Член Американська академія мистецтв і наук[5]
Відомий завдяки: створенням основ кібернетики
Батько Leo Wiener[d]
Нагороди Золота медаль науковця

Норберт Вінер у Вікісховищі?

Творець основ кібернетики, пов'язаних із теорією інформації та теорією керування («батько кібернетики»). Праці з теорії імовірностей та ін.

Зміст

ЖиттєписРедагувати

Норберт Вінер народився в єврейській сім'ї. Батьки матері, Берти Кан, були вихідцями з Німеччини. Батько науковця, Лео Вінер (1862–1939), вивчав медицину у Варшаві і інженерну справу в Берліні, а після переїзду в США став у результаті професором на кафедрі слов'янських мов і літератури в гарвардському університеті.

В 4 роки Вінер вже був допущений до батьківської бібліотеки, а в 7 років написав свій перший науковий трактат по дарвінізму. Норберт отримав домашню освіту й не навчався в загальній середній школі. Проте в 11 років від народження він вступив до престижного Тафт-коледжу, який закінчив з відзнакою вже через три роки отримавши ступінь бакалавра мистецтв.

В 18 років Норберта Вінера зараховано доктором наук за фахом «математична логіка» в корнельському і гарвардському університетах. У дев'ятнадцятирічному віці доктор Вінер був запрошений на кафедру математики массачусетського технологічного інституту.

В 1913 році молодий Вінер починає свою подорож Європою, слухає лекції Б. Рассела і Г. Харді в Кембриджі і Д. Гільберта в Геттінгені. Після початку війни він повертається до Америки. Під час навчання в Європі майбутньому «батьку кібернетики» довелося спробувати свої сили в ролі журналіста біля університетської газети, випробувати себе на педагогічному терені, прослужити пару місяців інженером на заводі.

В 1915 році він намагався потрапити на фронт, але не пройшов медкомісію через поганий зір.

З 1919 року Вінер стає викладачем кафедри математики Массачусетського технологічного інституту.

В 20-30 роках він знов відвідує Європу. В теорії радіаційної рівноваги зірок з'являється рівняння Вінера-Хопфа. Він читає курс лекцій в пекінському університеті Цинхуа. Серед його знайомих — Н. Бор, М. Борн, Ж. Адамар та інші відомі науковці.

В 1926 році одружився на Маргарет Енгерман.

Перед другою світовою війною Вінер став професором Гарвардського, Корнельського, Колумбійського, Браунівського, Геттінгенського університетів, отримав у власне неподільне володіння кафедру в Массачусетському інституті, написав сотні статей по теорії ймовірностей і статистиці, по рядах і інтегралам Фурье, по теорії потенціалу і теорії чисел, по узагальненому гармонійному аналізу.

Під час Другої світової війни, на яку професор бути покликаний за власним бажанням, він працює над математичним апаратом для систем наведення зенітного вогню (детерміновані і стохастичні моделі по організації і управлінню американськими силами протиповітряної оборони). Він розробив нову дієву ймовірнісну модель управління силами ППО.

«Кібернетика» Вінера побачила світ в 1948 році. Повна назва головної книги Вінера виглядає таким чином «Кібернетика, або управління і зв'язок в тварині і машині».

За декілька місяців до смерті Норберт Вінер був удостоєний Золотої Медалі Науковця, вищої нагороди для людини науки в Америці. На урочистих зборах, присвячених цій події, президент Джонсон вимовив: «ваш внесок в науку на подив універсальний, ваш погляд завжди був абсолютно оригінальним, ви приголомшливе втілення симбіозу чистого математика і прикладного науковця». При цих словах Вінера дістав носову хустинку і зворушливо вишмаркався.

Норберт Вінер помер 18 березня 1964 року в Стокгольмі.

НагородиРедагувати

Отримав п'ять наукових нагород (у тому числі і Національну премію в області науки, вручену йому президентом США) і три почесні докторські ступені.

ПублікаціїРедагувати

НауковіРедагувати

  • Я — математик

ХудожніРедагувати

Написав дві книги про своє життя: «Колишній вундеркінд» (англ. Ex-Prodigy: My Childhood and Youth. MIT Press,1953.) і «Я — математик» (англ. I am a Mathematician. MIT Press, 1956.), які містять цікаві відомості про становлення Вінера як ученого.

  • Голова (англ. The Brain. Tech Engineering News, 1952), фантастичне оповідання, видане під псевдонімом В. Норберт.
  • Спокусник (англ. The Tempter. Random House, 1959), роман.

Див. такожРедагувати

  • 18182 Вінер — астероїд, названий на честь математика.

ЛітератураРедагувати

  • Вінер, Норберт // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (голова редколегії) та ін. ; Л. В. Озадовська, Н. П. Поліщук (наукові редактори) ; І. О. Покаржевська (художнє оформлення). — Київ : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.
  • УСЕ Універсальний словник-енциклопедія. — 4-е видання. — 2006. — С. 246.
  • Бородин А. И., Бугай А.  С. Биографический словарь деятелей в области математики. — К., 1979. — С. 111–112.

Публікації російськоюРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б Архів історії математики Мактьютор
  3. а б SNAC — 2010.
  4. http://www.nsf.gov/od/nms/recip_details.jsp?recip_id=391
  5. https://www.amacad.org/multimedia/pdfs/publications/bookofmembers/ChapterW.pdf