Новоросійське (Скадовський район)

Новоросі́йське — село в Україні, у Лазурненській селищній громаді Скадовського району Херсонської області. Населення становить 737 осіб.

село Новоросійське
Країна Україна Україна
Область Херсонська область
Район Скадовський район
Громада Лазурненська селищна громада
Основні дані
Засноване 1929
Населення 737
Площа 1,517 км²
Густота населення 485,83 осіб/км²
Поштовий індекс 75721
Телефонний код +380 5537
Географічні дані
Географічні координати 46°06′50″ пн. ш. 32°37′53″ сх. д. / 46.11389° пн. ш. 32.63139° сх. д. / 46.11389; 32.63139Координати: 46°06′50″ пн. ш. 32°37′53″ сх. д. / 46.11389° пн. ш. 32.63139° сх. д. / 46.11389; 32.63139
Середня висота
над рівнем моря
м
Водойми Чорне море
Місцева влада
Карта
Новоросійське. Карта розташування: Україна
Новоросійське
Новоросійське
Новоросійське. Карта розташування: Херсонська область
Новоросійське
Новоросійське
Мапа
Мапа

CMNS: Новоросійське у Вікісховищі

Історія

Село засноване у 1929 році переселенцями з Білорусі. Старожили оповідають, що перші родини добиралися сюди кіньми цілих два з половиною місяці. Їхали шукати кращої долі в чужих краях, аж поки не дісталися берегу Джарилгацької затоки.[1] У 1930-х роках, заселення Новоросійського ще тривало, а відтак село майже оминули політичні репресії. У порівнянні з сусідньою Птахівкою та Володимирівкою, зовсім невелика кількість мешканців села була репресована більшовицькою владою. Серед жертв політичних репресій:

  • Матвій Миколайович Шелухін, 1912 р.н., білорус, уродженець с. Брилівка Мінської області. Органи НКВД заарештували його 28 листопада 1943 р. Засуджений до 10 років ГУЛАГу, з поразкою у правах на 5 років та з конфіскацією майна, за звинуваченням у посібництві нацистам.[2]
  • Якимцов Федір Дорофейович, 1912 р.н., білорус, уродженець с. Бірулі Могилівської області. Заарештований НКВД 28 червня 1945 р. Засуджений до 7 років ГУЛАГу, з поразкою у правах на 3 років, за звинуваченням у посібництві нацистам.[3]

Однак, попри свою коротку історію, Новоросійське може похвалитися археологічними пам'ятками. Неподалік від села розташована низка курганів з залишками поховань епохи міді і бронзи (ІІІ — ІІ тис. до н. е.).[4]

24 лютого 2022 року село тимчасово окуповане російськими військами під час російсько-української війни.[5]

22 червня 2023 року рішенням Національної комісії зі стандартів державної мови віднесено до списку населених пунктів, які «можуть не відповідати лексичним нормам української мови», зокрема стосуватися «російської імперської чи колоніальної політики». Громаді рекомендовано запропонувати нову назву в установленому законодавством порядку.[6]

10 квітня 2024 року Комітет Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування підтримав перейменування села на Сябри[7]. Остаточне перейменування відбудеться лише після успішного голосування у Верховній Раді.

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 649 осіб, з яких 308 чоловіків та 341 жінка[8].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 733 особи[9].

У селі проживає одна з найбільших білоруських громад Херсонської області. В окремих хатах, у колі сімейного спілкування, досі можна почути білоруську або використання окремих білоруських слів у побуті.

Слід зазначити, що білоруси Новоросійська, у порівняння з аналогічними білоруськими поселеннями на Миколаївщині, деякою мірою й зберегли рідну мову на побутовому рівні і значну частину своїх фольклорних традицій, хоча в більшості своїй зазнали акультурації з боку українців. Натомість білоруси сіл Засілля (Бармашове), Явкине та Снігурівки, розташованих у межах 30-60 км від Миколаєва під час перепису населення, проведеного вже в 1926 р., називали себе росіянами.[10]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[11]:

Мова Відсоток
українська 85,07 %
російська 8,41 %
білоруська 4,07 %
вірменська 2,04 %
молдовська 0,14 %
інші 0,27 %

Господарство і трудова зайнятість

 
Вітряк вітрової електростанції. 2016 р.

У 2012 р., у межах села, товариство з обмеженою відповідальністю «Віндкрафт Україна», що спеціалізується на розробці та інвестуванні проектів вітрової енергетики в Україні, спорудило вітрову електростанцію. Станція має потужність 9,806 МВт, яка стала першим подібним об'єктом на території області. Станція дозволяє забезпечити електроенергією більше 3 тисяч домогосподарств. Станція «Новоросійське» складається з 3 вітряків. Кожна вітроустановка має висоту осі 94 метра, діаметр ротора 112 метрів і потужність 3 МВт.

Більшість населення зайнята у сільському господарстві, займаються рибальством. Селяни займаються обробкою присадибних ділянок, вирощують фрукти та овочі, збут яких відбувається як на ринку сільгосппродукції у Великих Копанях, так і в смт. Лазурне (у курортний сезон).

Найпоширенішими сільгоспкультурами, які вирощують на полях є помідори, огірки, салатний перець, кавуни та дині.

В літній період року частина населення працездатного віку задіяна в туристичній галузі смт. Лазурне. Кілька десятків чоловіків з Новоросійського працюють у будівельній галузі на території смт. Лазурне. Щоранку вони вирушають до Лазурного на легкових автомашинах або велосипедами, протягом дня працюють на будівництві (різноробами, мулярами, електриками, сантехніками тощо), а на вечір повертаються до дому.

Соціальна сфера

У селі функціонує фельдшерсько-акушерський пункт, будинок культури (відремонтований у 2013 р.) та продуктовий магазин. Діти шкільного віку відвідують школу у сусідньому с. Володимирівка.

Релігія

 
Храм Святих Первоверховних апостолів Петра і Павла УАПЦ. Літо 2016 р.

Переважна більшість мешканців села є православними християнами. У 2016 р. у Новоросійському, стараннями митрофорного протієрея Степана Рудя (благочинний Скадовського благочиння), було споруджено храм Святих Первоверховних апостолів Петра і Павла УАПЦ. Настоятель парафії — ієрей Андрій Суддя.[12] Громада храму малочисельна. Зазвичай недільне богослужіння відвідує 5-7 парафіян. У великі церковні свята до храму приходить від 20 до 50 селян. Попри те, що храм відкрив двері для вірян ще взимку 2016 р., далеко не всі будівельні роботи завершено. Станом на серпень 2016 р. церква мала дах, проте не мала перекриття (стелі), не було підведено світла, стіни зовні не були поштукатурені.

Відомі люди

У селі мешкає мати-героїня Овсянікова Наталя Олександрівна, яка виховує 9-х дітей. Жінка була удостоєна цього звання Указом Президента України від 22 жовтня 2009 року № 851/2009[13].

Галерея

Примітки

  1. «Свято рідного села, в морі радості й тепла… | Чорноморець. chornomorec.com. Процитовано 19 серпня 2016.
  2. Упорядники: А.О. Бабич, А.В. Карпова, А.Е. Вірлич. (2005). Реабілітовані історією: У двадцяти семи томах. Херсонська област. – Кн. 2 (українською) . Херсон: Наддніпрянська правда. с. 821.
  3. Упорядники: А.О. Бабич, А.В. Карпова, А.Е. Вірлич (2005). Реабілітовані історією: У двадцяти семи томах. Херсонська область. – Кн. 2 (українською) . Херсон: Наддніпрянська правда. с. 823.
  4. До заснування | Скадовська Міська Рада. skadovsk.org. Архів оригіналу за 13 вересня 2016. Процитовано 19 серпня 2016.
  5. Військовий експерт пояснив, чому російські війська так швидко захопили Херсонську область. www.unian.ua (укр.). Процитовано 27 лютого 2023.
  6. Понад 1400 назв сіл, селищ та міст України Національна комісія зі стандартів державної мови рекомендує змінити. Архів оригіналу за 27 червня 2023. Процитовано 27 червня 2023.
  7. Комітет підтримав перейменування 3 міст, 149 селищ та сіл, 7 районів, назви яких містять символіку російської імперської політики або не відповідають стандартам державної мови. https://komsamovr.rada.gov.ua. 11 квітня 2024.
  8. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Херсонська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  9. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Херсонська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  10. Макаренко О. П. Про народну культуру білоруської діаспори Причорномор'я: традиції і сьогодення // Актуальні проблеми історії та культури України. — Миколаїв — Одеса, 2000.
  11. Розподіл населення за рідною мовою, Херсонська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  12. Парафії. uaoc-tavria.com. Архів оригіналу за 17 вересня 2016. Процитовано 19 серпня 2016.
  13. Указ Президента України №851/2009 про присвоєння почесного звання «Мати-героїня»

Посилання