Відкрити головне меню
Новодівочий монастир влітку

Московський Новодівочий монастир (рос. Новодевичий монастырь) — православний жіночий монастир на території Російської Федерації. Заснований 1524 як фортеця на південному заході від Москви.

ЮНЕСКО Світова спадщина ЮНЕСКО, об'єкт №10971097 (англ.)

Зміст

ІсторіяРедагувати

 
Монастир на дореволюційній поштовій листівці.

Заснований московським князем Василієм III 1524 на відзначення чергового захоплення білоруського міста Смоленська. Розташування монастиря на південному заході, поблизу бродів через Москву-ріку визначило його значення як монастиря-фортеці.

У Смоленському соборі монастиря в 1598 році Борис Годунов прийняв обрання на царство. Тут приймали постриження тільки знатні жінки — представниці боярських родів і царської сім'ї. У Новодівочому монастирі була пострижена вдова царя Василя Шуйського Марія Петрівна Буйнова-Ростовська, тут прийняла постриження дочка царя Михайла Феодоровича царівна Татіана, вдова царя Феодора Іоанновича Ірина Годунова, сестри Петра I Катерина і Євдокія. Для багатьох з них Новодівочий став темницею. Сюди в 1689 році за наказом Петра I була заточена царівна Софья і насильницьки пострижена в черниці під ім'ям черниці Сусанії, після стрілецького бунту. У 1698 році опальна царівна Євдокія Федорівна Лопухіна була пострижена в черниці і заслана в Суздальський Покровський монастир. У 1727 році імператор Петро II дозволив їй повернутися і поселитися в Новодівочому монастирі в палатах, які згодом і отримали назву Лопухинського корпуса.

У 1922 році монастир закрили московити. У 1930-х відкритий музей. 1944 Успенський собор формально був переданий громаді новоутвореного релігійного угруповання «Московська патріархія». Тоді ж, під контролем НКВД СССР, у стінах монастиря імітували відродження московських духовних шкіл.

У 1994 році почалося відновлення чернечого життя в Новодівочому монастирі. У Успенському соборі стали проходити богослужіння.

2 липня 2004 року Московський Новодівочий монастир був включений в Список Всесвітньої історичної і культурної спадщини ЮНЕСКО. Таке рішення було ухвалене на 28-й сесії Комітету зі всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

На території монастиря розташовано знаменитий Новодівочий цвинтар. У некрополі збереглися надгробки на могилах низки видатних діячів російської історії і культури. На початку 30-х років XX століття на Новодівочий цвинтар був перенесений прах Гоголя. Там поховані Михайло і Олена Булгакови, Костянтин Станіславський, художник Ісаак Левітан, велика актриса Марія Єрмолова, співак Леонід Собінов. Там же знаходиться могила Федора Івановича Шаляпіна, останки якого були перенесені на Новодівочий цвинтар з Батіньольського цвинтаря в Парижі в 1984 році після тривалих переговорів з французьким урядом і нащадками співака.

На Новодівочому цвинтарі поховані багато колишніх керівників Комуністичної Московщини, а також і України. Зокрема, там знаходиться могила українського мовознавця Осипа Бодянського, українського кінорежисера Олександра Довженка, а також першого президента Російської Федерації Бориса Єльцина.

Архітектурний ансамбльРедагувати

 
Смоленський собор

Архітектурний ансамбль Новодівочого монастиря, що існує нині, почав складатися в XVI столітті, а розвиток і завершення отримав в 80-ті роки XVII століття. Наприкінці XVII століття звели церкву Покрова Пресвятої Богородиці і Успенську церкву, де іконостас розписував знаменитий майстер Карп Іванов. У Смоленському соборі зберігся цінний настінний фресковий живопис XVI сторіччя і прекрасний різьблений п'ятиярусний іконостас XVII ст. з іконами відомих царських майстрів того часу.

Центр монастиря — монументальний п'ятиглавий Смоленський собор, в інтер'єрі якого зберігся фресковий живопис XVI ст. Собор був побудований за зразком Успенського собору в Кремлі.

Шестиярусна дзвіниця в наришкінському стилі заввишки в 72 метри (кінець XVII), у той час найвища дзвіниця в Москві після Івана Великого.

Кріпосні стіни і башти були зведені при Борисі Годунові у подібності кремлівських і пізніше прикрашені ажурними завершеннями.

  • Смоленський собор (1524—1525 рр.). Фресковий ансамбль 1520-х рр., фрески поновлені на кошти царя Бориса в 1598 р. Тябловий п'ятиярусний іконостас 1680-х рр., майстер Симон Ушаков.
  • Муровані фортечні стіни з баштами (кін. XVII ст. - 1704 р.).
  • Трапезна з церквою Успіння (1685-87 рр., перебудована після пожежі на початку XIX ст.). Іконостас - 1706 р. (із знищеного московського храму Успіння на Покровці).
  • Дзвіниця із придільними церквами Іоанна Богослова та Варлаама і Іоасафа (1689-95 рр.).
  • Трибанна Покровськая надбрамна церква (1683 - 1688 рр., бароковий іконостас - 1690 р., майстер Кирило Уланов).
  • П'ятибанна Спасо-Преображенська надбрамна церква (1687 - 1689 рр., бароковий іконостас - 1688 р., майстер Карпо Золотарьов).
  • Однобанна церква Амвросія Медиоланського. XVI - XVIII ст.
  • Церква першого Пречистого
  • Каплиця Прохорових (1911 р.).
  • Палати царівни Софії
  • Палати цариці І.Годунової
  • Казначейські палати
  • Лопухінські палати
  • Співецькі палати
  • Маріїнські палати
  • Трапезна
  • Училище

Поряд з монастирем розташовані Новодівочий цвинтар, Великий Новодівочий ставок і сквер, берегом ставка прокладена алея, що веде до білокам'яного моста і сквера.

Сучасний статусРедагувати

 
Новодівочий монастир. Вигляд від монастирського ставка.

До 2010 року монастир частково перебував у віданні РПЦ, а частково належав Державному історичному музею. Зокрема, у віданні музейних працівників був Смоленський собор і багато корпусів.

5 січня 2010 прем'єр Росії Володимир Путін заявив на зустрічі з патріархом московським Кирилом, міністром культури Олександром Авдєєвим і главою Росимущества Юрієм Петровим, що у 2010 році Новодівочий монастир буде повністю переданий Російській православній церкві[1]. 22 березня 2010 в патріаршій робочій резиденції в Москві предстоятель РПЦ Кирил і глава Росимущества Юрій Петров підписали договір про передачу в безоплатне безстрокове користування архітектурного ансамблю Новодівочого монастиря Московській єпархії Російської православної церкви[2].

Дивись такожРедагувати

ВиноскиРедагувати

ПосиланняРедагувати