Відкрити головне меню

Новобі́ла (село Ново-Біла — 1765 р. село Новобіла — 1953 р.) — село в Україні, в Новопсковському районі Луганської області. Орган місцевого самоврядування — Новобілянська сільська рада.

село Новобіла
Країна Україна Україна
Область Луганська область
Район/міськрада Новопсковський
Рада/громада Новобілянська сільська рада
Код КОАТУУ 4423383501
Облікова картка Новобіла 
Основні дані
Засноване 1765
Населення 2040
Площа 1,852 км²
Густота населення 1101,5 осіб/км²
Поштовий індекс 92310
Телефонний код +380 6463
Географічні дані
Географічні координати 49°46′07″ пн. ш. 39°11′17″ сх. д. / 49.76861° пн. ш. 39.18806° сх. д. / 49.76861; 39.18806Координати: 49°46′07″ пн. ш. 39°11′17″ сх. д. / 49.76861° пн. ш. 39.18806° сх. д. / 49.76861; 39.18806
Середня висота
над рівнем моря
74 м
Водойми р. Біла
Відстань до
обласного центру
163 км
Відстань до
районного центру
33,9 км
Місцева влада
Адреса ради 92310, с. Новобіла, вул. 40 років Перемоги, 1а; тел. 9-31-22
Сільський голова Бур'ян Володимир Степанович
Карта
Новобіла. Карта розташування: Україна
Новобіла
Новобіла
Новобіла. Карта розташування: Луганська область
Новобіла
Новобіла

Населення становить 2040 осіб.

Зміст

Географічне розташуванняРедагувати

Відстань до райцентру становить близько 33 км і проходить автошляхом Т 1302. Неподалік від села розташований пункт пропуску на кордоні з Росією НовобілаНовобіла.

Село Новобіла розташоване на річці Біла, що є притокою річки Айдар. Назва річки походить від характеру місцевості: крейдяні гори, біля яких вона протікає.

ІсторіяРедагувати

Існує два припущення, стосовно дати заснування села: засноване 1686 року чи після 1709 року. Вірогіднішим роком народження є 1686, про що свідчить карта заселення нашого краю, підготовлена луганськими краєзнавцями. Першим оселився тут сотник Острогозького слобідського козацького полку Андрій Кузьмич Чмихов і за ім'ям свого батька назвав свій хутір Кузьминкою. Науковці ж вважають, що назва села Кузьминка неофіційна, бо в документах того часу дане поселення йменувалося як «Новобелінська слобода». Отже, назва села походить від річки Біла, на берегах якої і розташоване село. Основним заняттям жителів поселення було хліборобство. У другій половині XVII ст. почали культивувати картоплю. Допоміжними заняттям було тваринництво, бджільництво і садівництво.

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, вчиненого урядом СССР у 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв — 233 людей[1].

Пам'яткиРедагувати

В околицях села розташоване заповідне урочище «Московське»[2] та лісовий заказник місцевого значення «Білолуцький».[3]

ТакожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати