Відкрити головне меню

Новгородська сотня (Новгород-Сіверська сотня) - територіально-адміністративна і військова одиниця різних полків Гетьманщини. Заснована 1649 у складі Ніжинського полку (адміністративного), з 1663 - у Стародубському полку (адміністративний).

Центр - місто Новгород-Сіверський.

ІсторіяРедагувати

Сформувалася між 1649-1653 pp. в складі Ніжинського полку як військовий підрозділ, на основі якого у 1653 р. утворено окремий Новгородський полк, теж суто військовий. Полковником його був Юхим Коробка (1653-1654 pp.). Після Переяславської угоди 1654 року полк включили як сотню до складу Ніжинського полку разом з селами Бирине, Глазове, Горбове, Івот, Кам`янка, Рихлів, Скирта, Шептаки, Смяч, Блистова.

Сотенна старшина: писар Іван Васильович, осавул Федір Оникійович, хорунжий Іван Федорович Горобець.

Друга сотня знаходилася в Шептаках. 1663 року Іван Брюховецький включив Новгородську сотню до створеного ним Стародубського полку. Петро Дорошенко, під час походу на Лівобережжя у 1668 p., знову виділив із Стародубського полку Новгород-Сіверський, на чолі з Олександром Урбановичем (1668 p.). Але Д. Многогрішний ліквідував це утворення і знову Новгородська сотня відійшла до Стародубського полку, у якому й перебувала до ліквідації. У 1782 р, Новгород-Сіверський став губернським центром відкритого Катериною II Новгород-Сіверського намісництва.

Сотенний центр: місто Новгород-Сіверський, нині - райцентр Чернігівської області.

Географія та населенняРедагувати

Новгородська сотня була найпівденнішою в Стародубському полку, займала місцевість по обох берегах Десни (переважно по правому березі), нижче гирла Судості. Деякі з сіл цієї сотні, мабуть, існували вже в давньоруський час, але літописних відомостей про це не збереглося. Найстарші села цієї місцевості виникли на пагорбах правого берега Десни; лівий же берег заселений був набагато пізніше: заселення його почалося в XVI столітті і тривало до середини XVIII століття.

На долю населення цієї місцевості дуже впливав Новгородський Спасо-Преображенський монастир; виразився цей вплив, головним чином, в применшенні тут козачого населення, значну частину якого ченці тими чи іншими способами переписали в кріпацтво.

СтаршинаРедагувати

СотникиРедагувати

Андрійович Василь (1649).

Коробка Юхим (1653).

Горбовець [кий] Михайло Степанович (1654; 1660).

Горбовець [кий] Степан (1654-1656).

Іван Васильович (1656, н.).

Малиновський Семен Федорович (1661-1662).

Захаревський Павло (1663).

Стремниченко Павло (1663).

Малиновський Семен Федорович (1666-1668).

Захар Степанович (1669-1672).

Чарницький Михайло (1673).

Черняй Василь (1675).

Захар Степанович (1676).

Пушкаренко Давид Трохимович (1679).

Захар Степанович (1680).

Опанас Григорович (1681).

Карнаух Констянтин Мартинович (1680-1684).

Пушкаренко Давид Трохимович (1686).

Андрій Іванович (1687).

Стягайло Іван (1686-1687).

Пушкаренко Давид Трохимович (1687-1691).

Бучковець Федір Іванович (1688).

Карнаух Констянтин Мартинович (1691, н.).

Стягайло Іван (1691-1692).

Журавка Лук'ян Іванович (1693-1709).

Антіох Михайло (1696, н.).

Стягайло Іван (1698; 1699, н.).

Пушкаренко Давид Трохимович (1703; 1704, н.).

Афанасьев Василь (1709, н.).

Березовський Семен (1710-1712).

Кутневський-Гаращенко Данило Герасимович (1712-1715).

Лісовський Федір (1715-1718).

Шепеленко Григорій (1718).

Пекалицький Парфен (1718, н.).

Лісовський Федір (1722).

Зенович Мануйло (1721; 1723, н.).

Онопрієнко Федір (1722, н.).

Галецький Семен Якович (1722-1725).

Зенович Данило (1724-1725).

Судієнко Іван Андрійович (1724, н.).

Христичевський Василь Тимофійович (1725-1727).

Дем'ян Несторович (1728, н.).

Кутневський Данило (1729).

Поморанський Петро (1725; 1728; 1729; 1734, н.).

Христичевський Василь Тимофійович (1729-1738).

Зіневич Данило (1730, н.).

Дем'ян Несторович (1730; 1734-1735; 1737, н.).

Судієнко Степан Іванович (1730; 1732; 1736, н.; 1739-1763).

Петров Хома (1742; 1764, н.).

Сорока Федір (1752, н.).

Рачинський Андрій Андрійович (1763-1782).

Адміністративний поділРедагувати

Новгородська сотня складалася з наступних куренів:

Арапівський (село Араповичі, село Дробишів, село Комань);

Гірківський (село Гірки, село Горбове, село Юхнове);

Городовий (місто Новгород-Сіверський);

Дегтярівський (село Дегтярівка, село Гнатівка, село Кудлаївка);

Знобівський (село Зноб-Новгородське, село Мефедівка, село Кренидівка);

Івотський (село Івот);

Лісконізький (село Лісконоги, село Леньків);

Погребський (село Погребки, село Остроушки);

Риківський (село Рикове);

Серединський (містечко Середина-Буда, село Чернацьке, село Ромашкове);

Стахорський (село Стахорщина, село Бугринівка);

Фаївський (село Фаївка, село Блистова);

Хильчанський (село Хильчичі, село Кривоносівка);

Шатринський (село Шатрище).

В самому місті Новгород-Сіверському, існували ще наступні квартирні сотні:

Заручейська;

Кляшторна;

Ринкова.

Населені пунктиРедагувати

На середину XVIII cтоліття:

Міста: Новгород-Сіверський, Середина-Буда.

Села: Антонівка; Араповичі; Бугринівка; Велика Берізка; Блистова; Боровичі; Глазове; Голубівка; Горбове; Гірки; Чулатів; Дегтярівка; Домотканів; Дробишів;Жихове; Журавка; Зноб-Новгородське; Гнатівка; Каліївка; Карасівка; Ковпинка; Комань; Красичка; Кренидівка; Кривоносівка; Кролевець-Слобідка; Кудлаївка; Курилівка; Леньків; Лісконоги; Лоска; Мефедівка; Мезин; Нова Гута; Ображіївка; Олтар; Остроушки; Очкине; Пигарівка; Погребки; Прокопівка; Протопопівка; Радомка; Риків; Рудня; Свірж; Собич; Стара Гута; Стахорщина; Сухомлинівка; Ушівка; Фаївка; Хильчичі.

Хутори: Короткевича Антона, священика; Стожевського Михайла; Юшкова, майора.

За сотнею в "Генеральному описі Малоросії" 1765-1769 pp. також значиться кілька нових хуторів і села та слободи: Афанасівка, Берин, Вовна, Гудове, Киселівка, Коробеничі, Красички, Новий Кривець, Підмеєнська, Суражичі, Чорноводка, Шкрябине. Водночас відсутні підкреслені населені пункти.

ДжерелаРедагувати

ЦДІА України в м. Києві, фонд 51, опис 3, далі - справа №:

- 7967 - 1740-1741 рр. - Справа про організацію ревізії та ревізькі відомості Новгородської сотні Стародубського полку,

- 8015 - 1740 р. - Ревізькі відомості Новгородської сотні,

- 8078 - 1740-1742 рр. - Справа про розслідування зловживань під час ревізії підданих Новгородського Спаського монастиря у 1740 р.,

- 8118 - 1741-1742 рр. - Справа про звинувачення військовим канцеляристом Михайлом Федоровичем колезького радника Постельникова та військового товариша Івана Дем"яновича в подачі неправильних відомостей про ревізію в Новгородській сотні,

- 8239 - 1740-1743 рр. - -"- про подачу неправильних відомостей в ревізії Новгородської сотні,

- 8263 - 1741-1742 рр. - -"- про подачу неправильних відомостей в ревізії Новгородської сотні,

- 8331 - 1742 р. - Справа про розшук ревізії складеної військовим канцеляристом Михайлом Федоровичем у Новгородській сотні,

- 8387 - 1742 р. - Про розслідування донесення військової канцелярії Михайла Федоровича про приховування козацьких дворів під час ревізії у с.Журавка Новгородської сотні,

- 8419 - 1742 р. - Ревізькі відомості про кількість населення його соціальний і майновий стан у Новгородській сотні Стародубського полку та в Сорочинській Миргородського,

- 8435 - 1740 р. - Про роботу комісії по розслідуванні незаконного скуповування козацьких ґрунтів у Новгородській сотні,

- 8436 - 1742 р. - Про роботу комісії по розслідуванні ревізії 1740 р. в Новгородській сотні,

- 8538 - 1742-1743 рр. - Матеріали про звинувачення військової канцелярії Михайлом Федоровичем козацької старшини та офіцерів у подачі фіктивних даних про ревізію у Новгородській сотні.

О. Лазаревський. Описание старой Малороссии. Том I. Полк Стародубский. – Киев, 1888.

  1. Реконструкція Дениса Коритько