Нехама Юделівна Ліфшиц (до еміграції з СРСР Ліфшицайте; 7 жовтня 1927(19271007)20 квітня 2017) — радянська та ізраїльська естрадна співачка, виконавиця пісень їдишем.

Нехама Ліфшиц
Nehama Lifschitz portrait young.jpg
Основна інформація
Дата народження 7 жовтня 1927(1927-10-07)
Місце народження Каунас, Литва
Дата смерті 21 квітня 2017(2017-04-21) (89 років)
Місце смерті Тель-Авів-Яфо, Ізраїль
Громадянство Литва, СРСР і Ізраїль
Професії співачка
Освіта Литовська академія музики та театру
Співацький голос сопрано
Жанри Єврейська музика
Нагороди
CMNS: Файли у Вікісховищі

ЖиттєписРедагувати

Закінчила івритську школу, у якій керував її батько Ієхуда Ціві (1900-1980) в 1921-1928 роках. Після того Нехама Юделівна Лівшиц стала лікаркою.

У роки Другої світової війни сім'я жила в Узбекистані, після чого згодом повернулася в Каунас.

Вона закінчила Литовську академію музики та театру (1946-1951) і з 1956 року однією з перших в Радянському союзі після гонінь 1949-1952 років на єврейську культуру стала виступати з концертами. Її репертуар містив багато народних пісень їдишем, а також твори таких авторів, як Берл Бродер, Марк Варшавський, Аврахам Гольдфаден, Зеліг (Зелік) Бердічевер, Мордехай Гебертіг, Михайло Гнесін, Олександр Крейн, Моісей Вайнберг, Лейб Пульвер. Для неї писали пісні Лев Ямпольський, Я. Розенфельд, Ривка Боярська (1893-1967), Самуіл Сендерей (1905-67), Генріх Брук (1905-90), Лейб Бірнов(1908-99), Володимир Шаінський (1925-2017), Лев Коган та інші.

Головні думки та настрій пісень Ліфшиц трактувала як основний емоційно-ідейний образ, включаючи в ході концерту своєрідну панораму єврейського життя від давніх часів до сучасності. Долаючи перепони репертуарних і концертних закладів, Ліфшиц змогла перетворити свої турне по багатьох містах Радянського Союзу в засіб пропаганди єврейської культури і пробудження національної самосвідомості.

Ліфшиц у 1958 році була нагороджена за артистизм і вокальну майстерність премією першого ступеню на Всесоюзному конкурсі майстрів радянської естради і отримала дозвіл на проведення зарубіжних гастролів (Франція, Бельгія, Австрія). Дві платівки (1960-1961 рр.) з записом її пісень багаторазово тиражувалися.

У 1969 році Ліфшиц репатріювалася з сім'єю в Ізраїль, де в тому ж році були випущені дві платівки з записами її виступів у різних містах і поселеннях, на радіо та телебаченні. Великим успіхом користувалися у 1969-1972 роках її гастрольні концерти в Бельгії, Англії, Канаді, США, Бразилії, Венесуелі, Мексиці, Австралії.

З 1976 року Ліфшиц (не припиняючи концертної діяльності) почала завідувати історичним архівом музичної бібліотеки при Тель-Авівському муніципалітеті. Закінчила бібліотечні курси в університеті Бар-Ілан. У 2006 році була обрана головою Всесвітньої ради з мови ідиш і єврейської культури.

ПосиланняРедагувати