Несухоїзька волость
Несухоїзька волость — адміністративно-територіальна одиниця Ковельського повіту у складі Волинської губернії Російської імперії й Української держави, Волинського воєводства Польщі та Волинської області УРСР. Волосний центр — село Заріччя, з межі 1900 та 1910-х років — містечко Несухоїжі.
| Несухоїзька волость | ||||
| Центр | Заріччя, Несухоїжі | |||
|---|---|---|---|---|
| Площа | 11 682 (1885) | |||
| Населення | 5255 осіб (1885) | |||
| Густота | 41.2 осіб / км² | |||
| Наступники | ґміна Нєсухоєже | |||
Російська імперія ред.
Наприкінці ХІХ ст. до складу волості увійшли села Вербка, Гішин, Дубова та Облапи ліквідованої Дубівської волості.
Станом на 1885 рік складалася з 7 поселень, 6 сільських громад, Населення — 5255 осіб (2570 чоловічої статі та 2685 — жіночої), 442 дворові господарства[1].
| Площа, десятин | У тому числі орної, десятин | |
|---|---|---|
| Сільських громад | 8498 | 3650 |
| Приватної власності | 2845 | 1014 |
| Казенної власності | — | — |
| Іншої власності | 339 | 143 |
| Загалом | 11682 | 4807 |
Основні поселення волості:
- Заріччя — колишнє власницьке село, за 18 верст від повітового міста, при річці Турія, 340 осіб, 38 дворів; волосне правління, православна церква, школа.
- Доротище — колишнє власницьке село при річці Турія та озері, 691 особа, 68 дворів, православна церква, постоялий будинок.
- Несухоїжі (Той-Кут, Воля, Осередок) — колишнє власницьке містечко при річці Турія, 1174 особи, 164 двори[2], православна церква, синагога, 3 єврейських молитовних будинки, богадільня, лікарня, постоялий двір, 2 постоялих будинки, 19 лавок, базар, 6 ярмарок, 2 кінних млини.
- Сереховичі — колишнє власницьке село, при озерах Серехів та Безодник, 994 особи, 128 дворів, православна церква, католицька каплиця, школа, 2 постоялих будинки, 2 вітряки.
Під владою Польщі ред.
| Гміна Нєсухоєже | |
| 1921-1939 | |
| Воєводство | Волинське |
|---|---|
| Повіт | Ковельський |
| Адмінцентр гміни | Несухоїжі |
| Тип гміни | Сільська |
| Громади | 16 |
18 березня 1921 року Західна Волинь окупована Польщею. Волості було перейменовано на ґміни, відповідно, адміністративна одиниця отримала назву ґміна Нєсухоєже. Волость входила до Ковельського повіту Волинського воєводства. Межі та склад колишньої волості збереглися, що й за Російської імперії та Української держави.
Польською окупаційною владою на території ґміни велася державна програма будівництва польських колоній і заселення поляками. На 1936 рік ґміна складалася з 16 громад[3]:
- Бахів — село: Бахів;
- Божа Воля — село: Божа Воля;
- Доротище — село: Доротище;
- Дубове — село: Дубове та селище: Мокрі Нивки;
- Грабів — село: Грабів; тепер село Грабове
- Густин — село: Густин та хутір: Хмелівка;
- Лапні — село: Лапні та колонія: Любче;
- Мислина — село: Мислина;
- Несухоїжі — село: Несухоїжі;
- Облапи — село: Облапи;
- Сереховичі — село: Сереховичі та хутір: Воротень;
- Скулин — село: Скулин;
- Тойкут — село: Тойкут та колонії: Краї і Потищі;
- Вербка — село: Вербка та селище: Гірка;
- Воля — село: Воля;
- Заріччя — село: Заріччя.
СРСР ред.
Після радянської анексії західноукраїнських земель поновлено найменування «Несухоїзька волость», 27 листопада 1939 р. волость у складі Ковельського повіту увійшла до новоутвореної Волинської області. 17 січня 1940 р. з Нєсухоїзької та Любитівської волостей та міста Ковель утворено Ковельський район, а волості ліквідовані.
Джерела ред.
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
Примітки ред.
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ У «Волостях и важнейших селениях» 1885 року дані про населення та кількість дворів відсутні, дані подано за «Списком населенных мест Волынской губернии» 1906 року
- ↑ Wołyński Dziennik Wojewódzki nr 1 z dnia 4 stycznia 1936 roku, s. 35 [Архівовано 4 травня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)
|
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |