Нафтова дорога
Нафтова дорога (рос. Нефтяная дорога) — проїзд у Фрунзенському районі Санкт-Петербурга. Проходить від Набережного Обвідного каналу до вулиці Самойлової уздовж Московського напрямку Жовтневої залізниці.
Нафтова дорога Росія | |
|---|---|
| рос. Нефтяная дорога | |
 Вид із Обвідного каналу | |
| Населений пункт | Санкт-Петербург |
| Місцевість | Волково |
| Район | Фрунзенський |
| Історичні відомості | |
| Колишні назви |
Безіменна дорога, Нобельська дорога, Нобелівська дорога |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 1,4 км |
| Поштові індекси | 192102 |
| Транспорт | |
| Найближчі станції метро |
 Волковська |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | ↑337422 ·R (Санкт-Петербург) |
| Мапа | |
 Нафтова дорога у Вікісховищі | |
Історія
ред.Із 1889 року проїзд носив назву Безіменна дорога. Паралельно з початку XX століття існували варіанти Нобельська дорога і Нобелівська дорога, дані в честь землевласника, шведського підприємця, винахідника динаміту А. Нобеля, який поблизу проїзду мав склади гасу[1].
Сучасну назву Нафтова дорога присвоєно 10 вересня 1935 року — це пов'язано з тим, що поблизу містилися нафтові склади[1].
Розташування та об'єкти
ред.
- ЗАТ НВО завод «Спеціальних матеріалів»
- Пам'ятник Танк Т-80 БВ
- ПТК «Транс строй»
- Платформа «Навалочна»
Північна частина проїзду примикає до набережної Обвідного каналу: в безпосередній близькості від примикання між проїздом і Дніпропетровською вулицею знаходиться гирло річки Волковки, через яке перекинуто Ново-Цегляний міст.
Південна частина проїзду переходить у Навалочний шляхопровід, який перекинутий через колії Московського напрямку Жовтневої залізниці та виходить на сході до Глухоозерського шосе і вулиці Сєдова. Побудований в 1909 році і спочатку називався Шляхопроводом літер В, також має народну назву Горбатий міст. На початку шляхопроводу до Нафтової дороги також примикає вулиця Самойлової, яка до 1923 року називалася Нобелівської вулицею.
Примітки
ред.Література
ред.- Горбачевич К. С., Хабло Е. П. Почему так названы? О происхождении названий улиц, площадей, островов, рек и мостов Ленинграда. — 3-е изд., испр. и доп. — Л.: Лениздат, 1985. — С. 258. — 511 с. (рос.)
- Городские имена сегодня и вчера: Петербургская топонимика / сост. С. В. Алексеева, А. Г. Владимирович, А. Д. Ерофеев и др. — 2-е изд., перераб. и доп. — СПб.: Лик, 1997. — С. 85. — 288 с. — (Три века Северной Пальмиры). — ISBN 5-86038-023-2. (рос.)
- Зодчие Санкт-Петербурга. XX век / сост. В. Г. Исаченко; ред. Ю. Артемьева, С. Прохватилова. — СПб.: Лениздат, 2000. — 720 с. — ISBN 5-289-01928-6. (рос.)
- Горбачевич К. С., Хабло Е. П. Почему так названы? О происхождении названий улиц, площадей, островов, рек и мостов Санкт-Петербурга. — СПб.: Норинт, 2002. — 353 с. — ISBN 5-7711-0019-6. (рос.)