Вікіпедія

Третя Українська Республіка (політична партія)

(Перенаправлено з Народна Самооборона (партія))

Третя Українська Республіка — політична партія в Україні, створена в 1999 році.

Політична партія «Третя Українська Республіка»
Заснована / зареєстрована 1999
Штаб-квартира Київ
Політична ідеологія лівоцентризм
Союзники, блоки ВО «Батьківщина»
Очільник партії Роман Безсмертний
Кольори червоно-білі
Кількість членів


Вебсторінка
Політика України
Політичні партії
Вибори

Політична партія «Третя Українська Республіка» існує паралельно з громадянською ініціативою «Третя Українська Республіка», заснованою Юрієм Луценком у 2013 році.

Попередні назви

ред.
  • 13 травня 1999 — 2010: Партія «Вперед, Україно!»
  • 13 квітня 2010 — 2014: Політична партія «Народна Самооборона»
  • з 1 липня 2014 — Політична партія «Третя Українська Республіка»

Історія

ред.

Вперед, Україно!

ред.

6 лютого 1999 року була заснована партія «Вперед, Україно!»[1]. Головою партії став Віктор Мусіяка. 13 травня вона була зареєстрована міністерством юстиції[1]. 22 травня відбувся перший з'їзд партії[1].

На президентських виборах 1999 року партія «Вперед, Україно!» підтримала кандидатуру Олександра Мороза. 2000 року партія припинила співпрацю з СПУ. Заступником голови партії став Володимир Сівкович. 2001 року Сівкович став виконувачем обов'язки голови партії.

У грудні 2001 році партія ухвалила рішення про входження до виборчого блоку «Наша Україна». Посаду голови партії знову обійняв Віктор Мусіяка. На парламентських виборах 2002 року партія в складі виборчого блоку «Наша Україна» увійшла до Верховної ради четвертого скликання[1]. 8 вересня 2005 року внаслідок реорганізації депутатської групи „Демократична Україна” у Верховній Раді України утворилася депутатська фракція політичної партії “Вперед Україно”[2]. До її складу увійшло 19 народних депутатів, керівником було обрано народного депутата Ігоря Шарова. Уповноваженими представниками були Ігор Шаров, Віктор Мусіяка і Микола Нощенко.

У парламентських виборах 2006 року партія «Вперед, Україно!» брала участь самостійно, але не отримала потрібної кількості голосів[1] (лише 6 934 голоси — 0,02 %, останнє місце серед 45 кандидатів).

У січні 2007 року екс-міністр внутрішніх справ України Юрій Луценко створив громадянський рух «Народна самооборона»[1]. Згодом було ухвалено рішення про перетворення руху на політичну партію шляхом об'єднання з політичною партією «Вперед, Україно!», члени якої були активними учасниками руху «НС»[1].

У квітні 2007 року на об'єднавчому з'їзді партій «Вперед, Україно!» і «Християнсько-демократичного союзу» було вирішено створити виборчий блок для участі в парламентських виборах 2007 року[1]. Пізніше ці партії увійшли до єдиного блоку націонал-демократичних сил України «Наша Україна — Народна самооборона» (НУНС)[1]. За підсумками виборів блок «Наша Україна — Народна самооборона» посів третє місце, отримавши 14,15 % голосів (72 місця в парламенті)[1]. У складі фракції НУНС в парламенті діє депутатська група «Народна Самооборона»[1].

Народна Самооборона

ред.

13 квітня 2010 року партія «Вперед, Україно!» отримала свідоцтво від міністерства юстиції про перейменування партії «Вперед, Україно!» в політичну партію «Народна Самооборона»[1]. Упродовж всього існування «Народної Самооборони» її лідером був Юрій Луценко[3].

28 грудня 2011 року стало відомо, що партії «Батьківщина» і «Народна самооборона» сформують єдиний список кандидатів у депутати на парламентських виборах в 2012 році[4].

У лютому 2012 року лідер партії Юрій Луценко був засуджений до 4 років позбавлення волі[5]. Вирок був розкритикований українською опозицією і європейськими політиками як випадок політичної заангажованості та вибіркового переслідування[6][7].

У березні 2012 року Юрій Луценко заявив про те, що партія «Народна Самооборона» буде приєднана до партії «Батьківщина»[8].

19 жовтня 2012 року «Народна самооборона» разом із іншими демократичними силами, що входили до Об'єднаної опозиції «Батьківщина», підписала політичну угоду про створення коаліції демократичних сил у Верховній Раді VII скликання.

У квітні 2013 року, після виходу із Менської виправної колонії, лідер «Народної самооборони» Юрій Луценко в ефірі телеканалу ТВі повторно підтвердив, що політичний проект «Народна самооборона» припинив існувати у 2012 році, коли партія влилася із Батьківщиною напередодні виборів до ВР[9]. Проте, юридично партія не була ліквідована.

Третя Українська Республіка

ред.

Після свого звільнення Юрій Луценко заявив про намір створити новий громадський рух «Третя Республіка», який буде прив'язано до майбутніх президентських виборів, а одним з його підсумків стане підтримка одного з кандидатів у президенти[10].

У 2014 році відбувся технічний з'їзд «Народної самооборони», на якому внесли зміни у статут, перейменували партію на «Третя Українська Республіка».

1 липня 2014 було зареєстровано нову назву партії — «Третя Українська Республіка»[11][12][13][14].

Програма, ідеологія

ред.

Партія виступає за повне перезавантаження влади та втілення інших рішень Майдану в життя; рішучий спротив російській агресії; європейську інтеграцію України. Робить ставку на участь молодих громадян у державотворчих процесах.

Партія також активно просувала себе в інтернеті, щоправда до того часу, як Юрій Луценко почав асоціювати себе з політичною силою Петра Порошенка[15].

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. ↑ а б в г д е ж и к л м н Хто ми. Народна Самооборона. Архів оригіналу за 10 вересня 2012. Процитовано 30 березня 2012. [Архівовано 2012-08-19 у Wayback Machine.]
  2. ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. www.rada.gov.ua. Процитовано 12 лютого 2024.
  3. ↑ http://www.unn.com.ua/uk/news/570484-obednannya-partiy-batkivschina-ta-narodna-samooborona.-pidsumki-spilnoyi-pres-konferentsiyi [Архівовано 12 грудня 2013 у Wayback Machine.] UNN: Об'єднання Партій «Батьківщина» Та «Народна Самооборона». Підсумки Спільної Прес-Конференції
  4. ↑ «Батьківщина» і «Народна самооборона» підуть одним списком. Архів оригіналу за 7 січня 2012. Процитовано 6 лютого 2012.
  5. ↑ Луценко дали 4 роки. Українська правда. 27 лютого 2012. Архів оригіналу за 16 березня 2012. Процитовано 30 березня 2012.
  6. ↑ Опозиціонери підбадьорюють Луценка своєю близькою перемогою. Українська правда. 27 лютого 2012. Архів оригіналу за 31 березня 2012. Процитовано 30 березня 2012.
  7. ↑ У Європі і Канаді говорять про вибіркове переслідування Луценка. Українська правда. 28 лютого 2012. Архів оригіналу за 1 квітня 2012. Процитовано 30 березня 2012.
  8. ↑ Луценко оголосив злиття з «Батьківщиною». Українська правда. 30 березня 2012. Архів оригіналу за 1 квітня 2012. Процитовано 30 березня 2012.
  9. ↑ http://un.ua/ukr/article/444301.html [Архівовано 24 вересня 2016 у Wayback Machine.] Луценко: «Народна Самооборона» себе вичерпала
  10. ↑ Ю.Луценко спростував чутки про те, що «Третю республіку» фінансує П.Порошенко / УНН, 12 липня 2013, 12:10. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 1 липня 2014.
  11. ↑ Для Луценка зареєстрували партію / УП, 01 липня 2014, 13:55. Архів оригіналу за 7 липня 2014. Процитовано 1 липня 2014.
  12. ↑ Партію «ТУР» зареєстровано у Мін'юсті / Третя Українська Республіка, 01.07.14 11:07. Архів оригіналу за 7 липня 2014. Процитовано 1 липня 2014. [Архівовано 2014-07-07 у Wayback Machine.]
  13. ↑ «ТРЕТЯ УКРАЇНСЬКА РЕСПУБЛІКА» ЛУЦЕНКА СТАЛА ПАРТІЄЮ / ТВі, 01 липня 2014, 12:16. Архів оригіналу за 7 липня 2014. Процитовано 1 липня 2014. [Архівовано 7 липня 2014 у Wayback Machine.]
  14. ↑ «Третя Українська Республіка» стала політпартією / Інтерфакс-Україна, 01.07.2014 13:30. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 1 липня 2014.
  15. ↑ «Підозрюю, нинішня парламентська коаліція проіснує недовго» (інтерв'ю з Тарасом Стецьківом) / Високий Замок, 8 січня 2015 року 12:00. Архів оригіналу за 9 січня 2015. Процитовано 9 січня 2015. [Архівовано 9 січня 2015 у Wayback Machine.]

Посилання

ред.

Сучасні

ред.

Історичні

ред.


  Це незавершена стаття про політичну партію України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Третя_Українська_Республіка_(політична_партія)&oldid=43900817