Народная Воля (газета, Білорусь)
Народная Воля — білоруська громадсько-політична газета, видається з липня 1995 року білоруською і російською мовами. Головний редактор з моменту заснування — Йосип Середич. Шеф-редактор з 2003 року — Світлана Калінкіна.
логотип | ||||
Країна | Білорусь | |||
---|---|---|---|---|
Тип | тижневик | |||
Мова | білоруська, російська | |||
Видавець | УП «Народная Воля» | |||
Формат | А4 | |||
| ||||
Засновано | 1995 | |||
Редактор | Середич Йосип Павловичd | |||
Головний редактор | Середич Йосип Павловичd | |||
Ціна | 2500 BYR | |||
Головний офіс | 220030, м. Мінськ, вул. Енгельса-34а | |||
Наклад | 27720 | |||
ISSN | 2071-9647 | |||
| ||||
nv-online.info | ||||
Сайт газети було заблоковано у Білорусі з серпня по грудень 2022 року. У червні 2023 року Міністерство інформації Республіки Білорусь анулювало свідоцтво про реєстрацію «Народнай Волі» у зв'язку з тим, що вона не друкувалася протягом шести місяців поспіль[1].
Заборони та репресії
ред.25 серпня 2020 року Білоруський дом друку відмовився друкувати свіжий номер «Народнай Волі» ніби через поломки верстата[2][3]. У ці ж терміни й з тієї ж причини не вийшли у світ три номери «Комсомольської правди в Білорусі[be]» і по номеру «БелГазети» та «Свободных новостей плюс» — всі чотири газети висвітлювали протести в Білорусі[4][5].
Після «Народна воля» друкувалася деякий час в Москві, але московська друкарня АТ «рос. Прайм принт Москва» розірвала договір з редакцією, і паперовий випуск газети припинився[6]. 13 листопада 2020 року весь наклад «Народної Волі» (друкувався в Росії) був вилучений з редакції невідомими людьми, що не пред'явили документів (імовірно силовики)[7]. Крім того, на «Народну Волю» подала в суд «Белпошта» за непостачання накладу[8].
Станом на січень 2021 року через відмови білоруських друкарень друкувати, а «Белпошти» та «Білсоюздруку[be-x-old]» поширювати, «Народная Воля» як і раніше не друкується[9][10].
Очікувалося, що з 2 квітня 2021 року поновиться видання газети в паперовому вигляді, але ВАТ «рос. Полиграфический комплекс», з якім редакція уклала договір в останній момент відмовилося друкувати тираж і повернула аванс, щоб, за словами його власників, не втратити бізнес: на московську друкарню «наїхали на дуже високому рівні»[6]. Газета виходить тільки в форматі .pdf[6].
У червні 2021 року зі факультету журналістики БДУ відрахували Глофіру Жук, так як дівчина не здала сесію, під час якої вона була за ґратами[11]. Як журналістка «Народної волі» в травні 2021 року його висвітлювала справу студентів і викладачів ВНЗ в Будинку правосуддя в Мінську, але за це її 29 травня затримали, звинуватили в несанкціонованому пікетуванні та засудили на 30 діб[12].
У 2021 році Белпошта за позовом про втрачену вигоду від нереалізованих накладів виграла суд у газети, яку перестали друкувати в Білорусі та Росії: економічний суд Мінська задовольнив вимоги на загальну суму більш ніж на 108000 BYN[13].
Примітки
ред.- ↑ Мининформ аннулировал регистрацию «Народнай волi» (рос.). Reform.by[be]. 16 червня 2023.
- ↑ ЕЎРАРАДЫЁ (25 серпня 2020). Трэцяя газета не змагла надрукавацца ў "Беларускім доме друку" (біл.). Європейське радіо для Білорусі. Архів оригіналу за 26 серпня 2020. Процитовано 26 серпня 2020.
- ↑ ЕВРОРАДИО (25 серпня 2020). Третья газета не смогла напечататься в "Белорусском доме печати" (рос.). Європейське радіо для Білорусі. Архів оригіналу за 26 серпня 2020. Процитовано 26 серпня 2020.
- ↑ ЕЎРАРАДЫЁ (25 серпня 2020). "Беларускі дом друку" адмовіўся друкаваць і нумар "Свободных новостей" (біл.). Європейське радіо для Білорусі. Архів оригіналу за 26 серпня 2020. Процитовано 26 серпня 2020.
- ↑ ЕВРОРАДИО (25 серпня 2020). "Белорусский дом печати" отказался печатать и номер "Свободных новостей" (рос.). Європейське радіо для Білорусі. Архів оригіналу за 26 серпня 2020. Процитовано 26 серпня 2020.
- ↑ а б в «Наехали на очень высоком уровне»: московская типография сорвала выход свежего номера «Народной Воли» (рос.). Наша Ніва. 2 квітня 2021. Архів оригіналу за 4 квітня 2021. Процитовано 4 квітня 2021.
- ↑ Силовики изымают тираж «Народной воли» в редакции (рос.). Reform.by[be]. 13 листопада 2020. Архів оригіналу за 29 січня 2021. Процитовано 28 жовтня 2021.
- ↑ Власов, Дмитрий (4 січня 2021). «Сколько можно?» Как выживают негосударственные газеты (рос.). naviny.by. Архів оригіналу за 28 жовтня 2021. Процитовано 28 жовтня 2021.
- ↑ Печатную версию «Брестской газеты» постигла участь «Народной воли», «БелГазеты», «Свободных новостей Плюс». mediaiq.by (рос.). Брестская газета. 19 січня 2021. Архів оригіналу за 19 січня 2021. Процитовано 19 січня 2021.
- ↑ «Все типографии отказались печатать». «Брестская газета» приостанавливает выпуск бумажной версии (рос.). TUT.BY. 19 січня 2021. Архів оригіналу за 19 січня 2021. Процитовано 19 січня 2021.
- ↑ Журналістку Глафіру Жук адлічылі з факультэту журналістыкі БДУ (біл.). Білоруський партизан. 29 червня 2021. Архів оригіналу за 30 червня 2021. Процитовано 30 червня 2021.
- ↑ Задержали в салоне красоты, всю камеру отправили в карцер. Журналистка Глафира Жук рассказала о 30 сутках на Окрестина (рос.). Наша Ніва. 28 червня 2021. Архів оригіналу за 28 червня 2021. Процитовано 30 червня 2021.
- ↑ Без вины виноватые. «Белпочта» отсудила у «Народной воли» 100 тысяч рублей (рос.). ej.by. Архів оригіналу за 28 жовтня 2021. Процитовано 28 жовтня 2021.
Посилання
ред.- Офіційний сайт [Архівовано 4 липня 2008 у Wayback Machine.]