Нагоряни (Чортківський район)

село у Товстенській селищній громаді Чортківського району Тернопільської області, Україна

Нагоря́ни — село в Україні, у Товстенській селищній громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване неподалік від річки Джурин, в центрі району. До 2020 підпорядковане Нирківській сільраді. До Нагорян приєднано колишнє село Поросячка.

село Нагоряни
Каньйон річки Джурин біля північної околиці Нагорян
Каньйон річки Джурин біля північної околиці Нагорян
Каньйон річки Джурин біля північної околиці Нагорян
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Чортківський район
Громада Товстенська селищна громада
Облікова картка Нагоряни 
Основні дані
Засноване 1493
Населення 593
Територія 2.150 км²
Густота населення 275.81 осіб/км²
Поштовий індекс 48630
Телефонний код +380 3554
Географічні дані
Географічні координати 48°47′58″ пн. ш. 25°36′40″ сх. д. / 48.79944° пн. ш. 25.61111° сх. д. / 48.79944; 25.61111Координати: 48°47′58″ пн. ш. 25°36′40″ сх. д. / 48.79944° пн. ш. 25.61111° сх. д. / 48.79944; 25.61111
Водойми Джурин
Відстань до
районного центру
23 км
Найближча залізнична станція Ворвулинці
Відстань до
залізничної станції
6 км
Місцева влада
Адреса ради 48630, Україна, Тернопільська обл, Чортківський р-н, смт Товсте, вул. Українська, буд. 84
Карта
Нагоряни. Карта розташування: Україна
Нагоряни
Нагоряни
Нагоряни. Карта розташування: Тернопільська область
Нагоряни
Нагоряни
Мапа
Мапа

CMNS: Нагоряни у Вікісховищі

Церква Святителя Миколая Чудотворця (2004 )

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Товстенської селищної громади.[1]

Населення — 593 особи (2001).

Поблизу села є карстова печера «Нагірянська».

Історія ред.

Поблизу Нагорян виявлено археологічні пам'ятки трипільської, черняхівської і давньоруської культур. Перша писемна згадка — 1493 рік[2].

У 1629 р. село зазнало нападу татар.

1789 тут проживали 106, 1820 – 95 родин.

1900 населення становило 1115 (з них 904 українці, 192 поляки та 19 євреїв), 1910 – 1148 осіб.

Під час 1-ї світової вій­ни значна кількість будівель була зруйнована.

У Леґіоні УСС та УГА воювали 38 жителів села.

За переписом 1921 р., в селі було 209 дворів із населенням 900 осіб, на 1931 р. – 219 дворів (988 осіб).

До 1939 р. діяли філії “Просвіти”, “Лугу” та інших товариств, хоровий і драматичний гуртки, кооператива.

Протягом 1944–1953 рр. за участь у національно-визвольній боротьбі ув’язнено 28 осіб, виселено у Сибір 38 осіб; загинуло 14 борців ОУН і УПА. Борці за свободу:

  • районні керівники проводу ОУН-УПА Семен Мотринчук (1910 р. н.), Степан Онуляк (“Вовк”; 1914–1945), Петро Подолюк (1900–1945),
  • політв’язень Парасковія Приймак-Різник (1920–1948),
  • члени ОУН Іван Лівінський, Степан Матринчук, Петро Підручник (1927–1945), Кіндрат Різник.

Релігія ред.

Пам'ятники ред.

Встановлено пам'ятний хрест на честь скасування панщини, насипано символічну могилу воякам УПА (1994).

Пам'ятники ред.

У селі є пам'ятник Тарасові Шевченку.

Соціальна сфера ред.

Працюють ЗОШ I ступеня, бібліотека.

Цікаві місця ред.

Неподалік від села розташований Джуринський водоспад, а також Червоногородський замок та Урочище «Червоне».

Відомі мешканці ред.

Уродженці ред.

Світлини ред.

Примітки ред.

  1. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua). Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021. 
  2. Сіреджук П. Першовитоки. — К., 1994

Література ред.

Посилання ред.