Відкрити головне меню
Міцар
Дані дослідження
Епоха J2000,0
Сузір'я Ursa Major
Пряме піднесення 13h 23m 55,54s
Схилення +54° 55′ 31,3″
Видима величина (V) 2,23[1]
Характеристики
Спектральний клас A2 V/A2 V/A1 V
показник кольору U−B 0,00
яскравість B 2,290±0,002[2]
показник кольору B−V 0,057±0,004[2]
яскравість V 2,227±0,003[2]
Тип змінності ?
Дані фотометрії Стрьомґрена
колір b−y 0,00
індекс m1 0,17
індекс c1 1,05
індекс Hβ 2,91[1]
Дані фотометрії Гіппаркос
Максимальна яскравість 2,220[2]
Мінімальна яскравість 2,360[2]
Астрометрія
Променева швидкість (Rv) −9 км/сек
Власний рух (μ) за пр. піднес.: 121,23± 0,48[2] мас/рік

за схиленням: -22,01± 0,48[2] мас/рік

Паралакс (π) 41,73 ± 0,61[2] мас
Відстань 78,16 світлових років
23,96 парсек
Подробиці
Маса M
Інші позначення
79 Великої Ведмедиці,

HD 116656, HIP 65378, HR 5054, BD+55 1598,

GSC 3850-1385, SAO 28737, FK5 497.
Посилання
SIMBADдані для HD116656

Міца́р — (ζ Ursae Majoris, ζ UMa, HD116656) — хімічно-пекулярна зоря спектрального класу A2 у сузір'ї Великої Ведмедиці. Видима зоряна величина - 2,23m. Перебуває на відстані 78,2 світлових років (24 парсек) від Сонця.[2] Назва походить від араб. ميزر‎‎ (мі:зар), що означає пояс чи фартух.

СпостереженняРедагувати

Під час спостережень у телескоп Міцар виглядає як подвійна зоря, що складається з Міцара A та Міцара B. Міцар B має зоряну величину 4,0m та спектральний клас A7, відстань між Міцаром A та Міцаром B — 380 а.о., період обертання — кілька тисяч років.

Міцар А у свою чергу також є спектрально-подвійною зорею[3].

Поруч із Міцаром розташована Алькор, зоря 4-ї зоряної величини. Разом їх іноді називають «Кінь та Вершник». Можливість побачити на небосхилі ці зорі окремо одна від одної є традиційним методом перевірки гостроти зору. Існує легенда, що за допомогою такого тесту добирали юнаків до елітних військ єгипетських фараонів[джерело?]. У версіях цієї легенди іноді фігурують грецькі лучники чи індіанські мисливці. Щоправда, документально такі факти не підтверджено. Насправді ж, розрізнити ці зорі може навіть людина із пересічною гостротою зору.

Сучасні астрономи вважають, що Алькор та Міцар утворюють спільну зоряну систему[4].

Пекулярний хімічний складРедагувати

Зоряна атмосфера HD116656 має підвищений вміст Силіцію[1].

Магнітне полеРедагувати

Спектр зорі вказує на наявність магнітного поля у її зоряній атмосфері. Напруженість повздовжньої компоненти поля, оцінена з аналізу ліній металів, становить 89,8±73,2 Гаус[5].

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б в Renson P., Manfroid J., General catalogue of Ap, HgMn and Am stars, 2009, A&A...498..961
  2. а б в г д е ж и к ESA, 1997, The Hipparcos Catalogue, ESA SP-1200
  3. Міцар А у базі SIMBAD
  4. Историческая двойная звезда оказалась шестикратной Архівовано 25 травень 2010 у Wayback Machine. (рос.) Преревірено 2010-05-27
  5. Bychkov V.D., Bychkova L.V., Madej J., 2003, 'Catalogue of averaged stellar effective magnetic fields', Astron. Astrophys. 407, 631