Відкрити головне меню

Михайло Іванович Мітіліно
Мітіліно Михайло Іванович.jpg
Народився 13 (25) лютого 1875(1875-02-25)
Керч
Помер 23 квітня 1930(1930-04-23) (55 років)
Київ
Поховання Байкове кладовище
Діяльність науковець
Alma mater Київський університет
Сфера інтересів право
Заклад Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Вчене звання професор
У шлюбі з Мітіліно Марія Спиридонівна
Діти Мітіліно Олександр Михайлович

Миха́йло Іва́нович Міті́ліно (13 (25) лютого 1875(18750225), Керч — 23 квітня 1930, Київ) — український юрист, професор1914 року).

Біографічні відомостіРедагувати

Народився 13 (25 лютого) 1875 року в місті Керчі. У 1905 році закінчив юридичний факультет Київського університету. З травня 1906 року — професорський стипендіат кафедри цивільного і торгового права цього університету. Водночас з жовтня 1906 року по листопад 1908 року — молодший кандидат на посади при Київській судовій палаті. У 1909 році, склавши магістерські іспити, виїхав для продовження навчання на два роки до Берлінського і Паризького університетів.

Із серпня 1911 року виконував обов'язки доцента кафедри цивільного процесу і торгового права у Варшавському університеті. З вересня 1912 року — у Київському університеті, де викладав курс торгового права й цивільного процесу: приват-доцент, а з вересня 1914 року — виконувач обов'язків екстраординарного професора кафедри торгового права і торгового судочинства. У березні 1914 року здобув звання магістра за монографію «Право забудови. Спроба цивілістичного дослідження інституту».

Від квітня 1916 року викладав страхове право у Київському комерційному інституті, з грудня 1917 року — позаштатний екстраординарний професор, а з серпня 1919 року — декан економічного факультету цього інституту.

У 19171920 роках був одним із засновників і товаришем директора Київського юридичного інституту. Викладав також на Вищих жіночих курсах, у Київському кооперативному інституті й торгово-промисловому технікумі. Після реорганізації влітку 1920 року Київського університету у 19201923 роках працював в утвореному на базі університету Вищому інституті народної освіти. При цьому основним місцем його роботи був утворений на базі Київського комерційного інституту Київський інститут народного господарства. До останнього закладу було переведено і юридичний факультет колишнього Київського університету. В Київському інституті народного господарства був професором кафедри торгово-промислового права (з 1920 року), а також деканом соціально-економічного факультету (у 19201924 роках, з перервою), ректором (серпень 1921 — вересень 1922), проректором (вересень 1927 — лютий 1930), деканом фінансово-господарського факультету (з жовтня 1928 року до кінця життя). Викладав у багатьох інших навчальних закладах, зокрема з 1925 року — проректор торгово-промислового технікуму.

У 19201923 роках за сумісництвом працював в органах Наркомфіну УСРР: завідувачем економічного бюро Держбанку, завідувачем фінансових курсів, а також начальником економічного управління Київського раднаргоспу (19221924), головою фінансової комісії Київського губплану (19221923) та інше.

У 1920–1923 роках активно співпрацював з кодифікаційним відділом Нарком'юсту УСРР. У 1919–1922 роках — голова комісії Наркомосу УСРР з реформи вищої школи.

В грудні 1921 — жовтні 1922 року — голова Київської секції наукових працівників, що входила до структури профспілки працівників освіти. В 1921–1922 і 1926–1927 роках — член Київської міської ради. З другої половини 1920-х років брав активну участь у діяльності наукових установ ВУАН: заступник голови Комісії для виучування фінансових та банківських питань (з 1926 року), співробітник Комісії для виучування радянського права (з 1927 року).

Був також співробітником Інституту радянського права у Москві.

 
Могила Михайла Мітіліно

Помер в Києві 23 квітня 1930 року. Похований на Байковому кладовищі (ділянка № 10).

ПраціРедагувати

Основні праці:

  • «Цивільний, суд до і після реформи» (1913);
  • «Торговельне право і торговельне судочинство. Програма лекцій» (1915);
  • «Проект торговельної всезбірки СРСР» (1923);
  • «Торговельне правознавство» (1925);
  • «Елементи фінансової науки» (1926);
  • «Торговельне право радянських республік. Курс для вузів» (1928);
  • «Основи фінансової науки» (1929);
  • «Основні риси сучасної японської податкової системи» (1929).

ДжерелаРедагувати