Міст імені Патона — один із мостів через Дніпро у Києві. Перший у світі суцільнозварний міст завдовжки 1543 метри. Безпосередню участь у проектуванні та будівництві моста брав академік Євген Оскарович Патон, на честь якого названо цю споруду[1].

Міст Патона
Міст Патона

Вигляд мосту з правого берега
50°25′36″ пн. ш. 30°34′51″ сх. д. / 50.42694444444399693° пн. ш. 30.58111111111099945° сх. д. / 50.42694444444399693; 30.58111111111099945Координати: 50°25′36″ пн. ш. 30°34′51″ сх. д. / 50.42694444444399693° пн. ш. 30.58111111111099945° сх. д. / 50.42694444444399693; 30.58111111111099945
Офіційна назва Міст імені Є. О. Патона
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Розташування Київ
Галузь застосування автомобільний
Перетинає р. Дніпро
Матеріал сталь
Загальна довжина 1543 м
Ширина 21 м
Кількість смуг руху 3+1+3
Початок будівництва 1940 рік
Відкрито 5 листопада 1953 року
Ідентифікатори і посилання
Structurae 20005660
Яндекс.Картах
Картах Google

Міст Патона is located in Україна
Міст Патона
Міст Патона
Міст Патона (Україна)

Зміст

ІсторіяРедагувати

Будівництва моста було розпочато 1940 року, припинене — у вересні 1941 року через відступ радянських військ з Києва. Втім, вже на початку 1942 року на побудованих опорах мосту нацистами було продовжено будівництво. Побудований тимчасовий міст отримав назву на честь німецького воєначальника часів Третього Рейху, генерал-фельдмаршала Вальтера фон Райхенау. Будівельні роботи проводилися угорськими саперними частинами[2]. Міст фон Райхенау добре видно на аерофотознімках люфтваффе 1943 року[3]. Восени 1943 року, при відступі нацистів, цей міст було знищено.

Сучасний міст введений в експлуатацію 5 листопада 1953 року[4].

КонструкціяРедагувати

Міст балочної конструкції, з суцільними головними балками двотаврового перерізу довжиною 58 і 57 м, висотою 3,6 м, 26-пролітний, з опорами на кесонній основі. Пролітні споруди складаються з 264 однотипних блоків довжиною 29 м, під час монтажу яких було зварено 10668 м швів. Ширина проїжджої частини 21 м, ширина тротуарів — по 3 м. Для покращення безпеки руху в 1968 році на мосту Патона була влаштована напівжорстка декоративно-художня огорожа (вперше в СРСР). Її виконало підприємство з м. Донецьк "Ремкоммунелектротранс". З 1 листопада 1954 року і до 9 червня 2004 року по мосту проходила трамвайна лінія.

В'їзд на міст зі сторони правого берега оформлений пропілеями доричного ордера, з лівого — двома колонами висотою 20 м.

Проектували і будували міст Патона:

Трамвай на мосту ПатонаРедагувати

Донедавна мостом Патона проходила одна з найважливіших трамвайних ліній Києва, що сполучала лівобережну частину системи київського трамваю з правобережною. Проте, при реконструкції мосту Патона у 2004 році, з нього було знято трамвайні колії. Це спричинило розділення київського трамваю на дві мережі: лівобережну і правобережну. Це викликало непоодинокі акції протесту[5] і збори підписів[6] проти припинення трамвайного сполучення між берегами Дніпра. Після реконструкції, мостом Патона пройшла тролейбусна лінія, проте вона нездатна перевезти трамвайні пасажиропотоки. У 2006 році також планувався демонтаж трамвайних колій на Набережному шосе, без яких неможливе відновлення трамвайного сполучення через міст Патона. З приходом до влади Леоніда Черновецького демонтаж відклали, а у 2008 році мерія спростувала інформацію про демонтаж колій на цій вулиці[7]. Згодом з'явилася інформація про плани відновлення трамваю на мосту Патона[8], проте вже за рік було оголошено про демонтаж трамвайних колій з Контрактової площі, без яких лінія по Набережному шосе стане ізольованою, а її значення при можливому відновленні колій мостом Патона буде знівельованим. У 2011 році лінію по Набережному шосе закрили та демонтували.

РеконструкціяРедагувати

Вперше про необхідність реконструкції мосту заговорили у 1990-ті рр. Але на той час, на це не було коштів. У 2008 році про реконструкцію заговорили знову у зв'язку з підготовкою до Чемпіонату Європи з футболу 2012. Був навіть розроблений проект, за яким планувалося зняти залізобетонне покриття і замінити більш легким металевим. За рахунок зменшення навантаження, несучі балки зможуть витримати 8 смуг руху, замість 6-ти. Загальна ширина мосту збільшиться з 21 до 38 метрів[9]. Втім через фінансові проблеми, реконструкцію відклали на невизначений термін.

ЗображенняРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Постанова Бюро ЦК КП України від 18 серпня 1953 року «Про присвоєння Київському суцільнозварному міському автодорожньому мосту через р. Дніпро ім'я Є. О. Патона» // ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 1920, арк. 93.
  2. Строительство моста фон Рейхенау зимой 1941/42 гг. // reibert.livejournal.com. — 2015. — 5 мая. (рос.) Архівовано з першоджерела 9 лютого 2016.
  3. Аэрофотосъёмка Второй мировой войны (рос.)
  4. Постанова Ради Міністрів Української РСР від 5 листопада 1953 року № 2348 «Про прийняття до постійної експлуатації новозбудованого автогужового моста через р. Дніпро в м. Києві»
  5. http://www.komitet.kiev.ua/act2131.htm
  6. http://www.komitet.kiev.ua/letters.htm
  7. http://kmv.gov.ua/news.asp?IdType=1&Id=199019 %C2%A0
  8. http://www.sezamka.kiev.ua/articles/4210
  9. Мосту Патона исполняется 55 лет (рос.)

ПосиланняРедагувати

ДжерелаРедагувати