Мінський вагоноремонтний завод

ВАТ"Мінський вагоноремонтний завод" — підприємство з ремонту пасажирських вагонів для потреб залізниць, розташоване в місті Мінськ, Білорусь. Входить до складу Білоруської залізниці.

Мінський вагоноремонтний завод
Мінскі вагонарамонтны завод
Тип вагоноремонтне підприємствоd
Галузь машинобудування
Засновано 1871
mvrz.by

Історія заводуРедагувати

Завод засновано 1871 року як паровозовагоноремонтні залізничні майстерні. 1927 року майстерні переформовано на завод «Полум'я революції». Назва Мінський вагоноремонтний завод з 1931 року.

У перші роки після створення завод ремонтував паровози, пасажирські й товарні вагони. На той момент назва заводу була Мінські великі майстерні Московсько-Брестської залізниці. Водопостачання майстерень здійснювалось із річки Свіслоч. Майстерні було збудовано у вигляді літери «П», паровозною частиною майстерень було зайнято 1753 кв. метри (385 кв. сажень), вагонною частиною — 993 кв. метри (218 кв. сажень). Загальна площа майстерень становила 5228 кв. метрів.

Перед Великою Вітчизняною війною, 1940 року, Мінський ВРЗ випустив з ремонту 261 пасажирський вагон, у тому числі 71 вагон капітальним ремонтом (з них 29 двовісних, 7 тривісних, 22 чотиривісних і 13 аварійних); 164 вагони середнім ремонтом і 26 вагонам проведено річний огляд. Було проведено ремонт 5096 колісних пар, із них 1947 з заміною елементів, виконав роботи з модернізації 77 вагонів (заміна надресорних брусів металевими, заміна люлькової підвіски, заміна парового опалення тощо).

Під час війни завод було евакуйовано. В ніч на 27 червня 1941 року було розпочато евакуацію. Частина робітників була евакуйована на вагоноремонтний завод у Куйбишеві, інші — на станцію Батраки Куйбишевської залізниці (нині станція Октябрськ). Німецькі загарбники організували на заводі ремонт паровозів і танків, зігнавши для примусових робіт всіх решту. Для протидії окупантам була створена підпільна організація заводу, що координувала диверсії, саботаж і свідому порчу техніки, що ремонтувалась.

Під час відступання завод був цілковито зруйнований 2 липня 1944 року. Роботу було відновлено 1945 року. Того ж року завод випустив з ремонту 137 пасажирських і два товарних вагони. 1950 року план ремонту становив 290 вагонів.

1932 року завод отримав ім'я Олександра М'ясникова, на честь якого на території заводу встановлено пам'ятник.[1]

Продукція заводуРедагувати

Нині завод ремонтує пасажирські вагони, ремонтує та формує вагонні колісні пари, випускає запасні частини (осі чистові), 2006 завод розпочав збирання вагонів пасажирських некупейних з кондиціюванням повітря (модель 61-537), на 32 вагони отримано сертифікат відповідності. У грудні 2007 року було розпочато виробництво штабних купейних вагонів для перевезення пасажирів-людей з обмеженими можливостями (модель 61-537М); обладнаний купе для інваліда, підйомниками й туалетом, вагон пройшов успішну сертифікацію та постачається замовникам. У травні 2009 року отримано сертифікат відповідності на 30 вагонів купейних з установкою кондиціювання повітря соделі 61-4179.М з поліпшеним дизайном.

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Залізничний транспорт. Енциклопедія. Стор. 559

ПосиланняРедагувати