Вікіпедія

Міляр Едуард Рафаїлович

український живописець, мистецтвознавець, поет

Едуард (Едвард) Рафаїлович Міля́р (нар. 7 лютого 1939, Антоніни) — український живописець, графік, мистецтвознавець, поет; член Спілки художників України з 1993 року; Почесний доктор Хмельницького національного університету[1], Почесний професор Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії з 2002 року, академік Міжнародної академії фундаментальних основ буття[2].

Міляр Едуард Рафаїлович
Народження7 лютого 1939(1939-02-07) (85 років)
Антоніни, Кам'янець-Подільська область, Українська РСР, СРСР
Країна СРСР
 Україна
НавчанняВижницький коледж прикладного мистецтва імені Василя Шкрібляка (1963) і Смоленський державний університет (1969)
Діяльністьхудожник, мистецтвознавець, поет
ЧленСпілка художників України
Нагороди
орден «Знак Пошани»

Біографія

ред.

Народився 7 лютого 1939 року в селі Антонінах (нині селище міського типу Хмельницького району Хмельницької області, Україна). 1963 року закінчив Вижницьке училище декоративно-прикладного мистецтва і з того ж року працював художнім керівником художніх майстерень у місті Старокостянтинові. Упродовж 1963–1964 років навчався в Московському художньо-педагогічному інституті (викладач Ю. Повитухін); 1969 року закінчив художньо-графічний факультет Смоленського педагогічного інституту (викладач В. Ласкін).

З 1969 року працював головним художником Республіканського музею у Душанбе. Упродовж 1989–1995 років працював у Хмельницькому мистецтвознавцем обласної організації Спілки художників України. З 1994 року очолював художню студію. Читає лекції з історії мистецтва та філософії. Нагороджений орденом «Знак Пошани», пам'ятною медаллю[3].

Живе у Хмельницькому, в будинку на Старокостянтинівському шосе № 8, квартира 5[4].

Творчість

ред.

Автор живописних картин:

  • «Хлібороби» (1974);
  • «Гуцул» (1979);
  • «Церква в Кам'янці-Подільському» (1982);
  • «Ветеранам Поділля» (1984);
  • «Хліб» (1986);
  • «Золоте подружжя» (1986);
  • «Козацький натюрморт» (1986);
  • «Гине древній Ізяслав» (1986);
  • «Будівництво Хмельницької АЕС» (1989);
  • «Дівчина у вінку» (1990, полотно, олія);
  • «Молодий гетьман» (1990);
  • «Християнські реліквії старого Самбора» (1990);
  • «Кам'янець-Подільська фортеця» (1991);
  • «Древній Ізяслав» (1999);
  • «Груші» (1999);
  • «Християнські реліквії Західної Європи» (2005, полотно, олія);
  • «Ізяслав — па­­м'ятка архітектури» (2006).

Окремі роботи художника зберігаються у Хмельницькому художньому музеї.

Брав участь у обласних, всеукраїнських, всесоюзних і зарубіжних мистецьких виставках з 1970 року. Персональні виставки відбулися у Хмельницькому у 1974, 1992, 1996, 2000—2003, 2005—2010 роках, Чернівцях у 1989 році, Меджибожі у 1992—1993 роках, Антонінах у 2008 році, Ізяславі у 2000—2001 роках, Шепетівці у 2005 році, Мілвокі у 2001 році, Києві у 2003 році, Острозі у 2005 році.

Відкрив 9 авторських картинних галерей, зокрема у Хмельницькому — у Національній академії прикордонних військ України, технологічному унівеситеті, на Хмельницькій атомній електростанції (усі у 2001 році) та гуманітарно-педагогічній академії (2002), Національному університеті «Острозка академія» (2005).

Автор збірки «Поезія. Поетика» (Хмельницький, 2000).

Примітки

ред.
  1. ↑ Хмельницький національний університет. Історія і сучасність: 1995-2015 (PDF). 2017. с. 437. Архів оригіналу (PDF) за 24 квітня 2022. Процитовано 26 травня 2022.
  2. ↑ Хмельницький обласний художній музей. Архів оригіналу за 21 жовтня 2021. Процитовано 21 жовтня 2021.
  3. ↑ Електронна бібліотека «Культура України». Архів оригіналу за 16 жовтня 2021. Процитовано 21 жовтня 2021.
  4. ↑ Довідник членів Національної спілки художників України. Київ. 2003, сторінка 478.

Література

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Міляр_Едуард_Рафаїлович&oldid=36382684