Відкрити головне меню

Єрко Микулич

(Перенаправлено з Мікуліч Єрко)

Єрко Микулич (хорв. Jerko Mikulić; нар. 26 серпня 1976, Задар, Югославія) — хорватський футболіст, захисник.

Ф
Єрко Микулич
Особові дані
Повне ім'я Єрко Микулич
Народження 26 серпня 1976(1976-08-26) (43 роки)
  Задар, Югославія
Зріст 181 см
Вага 71 кг
Громадянство Хорватія Хорватія
Позиція захисник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив кар'єру
Юнацькі клуби
Хорватія «Задар»
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1992—1994 Хорватія «Хрватскі вітез» ? (?)
1994—1997 Хорватія «Задаркомерц» 20 (0)
1998 Хорватія «Дінара» (Кнін) ? (?)
1998—2002 Хорватія «Задар» 81 (3)
2002—2004 Україна «Карпати» (Л) 41 (1)
2002—2004  Україна «Карпати-2» 8 (0)
2004  Україна «Галичина-Карпати» 1 (0)
2005—2008 Хорватія «Задар» 11 (1)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Кар'єра гравцяРедагувати

Народився в місті Задар. Дитинство та молоді роки провів у рідному місті. Залишився в Задарі під час запеклих боїв в рамках Балканської війни. Через юні роки не зміг вступити до хорватської армії, проти двоє його старших братів приймали участь в боях за рідне місто[1]. Намагався розпочати зайняття басктболом, проте через низький зріст його не взяли до баскетбольної секції. Тому вирішив зайнятися футболом. Вихованець НК «Задар». Футбольну кар'єру розпочав у нижчоліговому клубі «Хрватскі вітез» (Поседар'є). Через два роки повернувся до рідного клубу. У другій частині сезону 1997/98 років проходив військову службу. Чотири місяці провів у військовій частині, потім захищав кольори армійсьої команди «Дінара» (Кнін)[1]. По завершенні сезону повернувся до «Загреба». Завдяки вдалій грі Микуличем цікавилися «Хайдук» та «Рієка»[1].

У грудні 2002 року на запрошення Івана Голаца[1] перейшов до «Карпат»[2]. Дебютував у футболці львівського клубу 9 березня 2003 року в переможному (3:1) домашньому поєдинку 16-о туру Вищої ліги проти сімферопольської «Таврії». Єрко вийшов на поле в стартовому складі та відіграв увесь матч[3]. Єдиним голом у футболці «зелено-білих» відзначився 23 березня 2003 року на 82-й хвилині програного (1:2) домашнього поєдинку 18-о туру Вищої ліги проти київського «Арсеналу». Микулич вийшов на поле в стартовому складі та відіграв увесь матч, а на 55-й хвилині отримав жовту картку[4]. В команді швидко освоївся, вивчив українську мову та став одним з улюбленців місцевих фанатів[1]. У складі головної команди львів'ян у Вищій лізі зіграв 41 матч (1 гол), ще 1 поєдинок провів у кубку України. Також захищав кольори фарм-клубів «Карпат», «Карпати-2» (8 матчів) та «Галичина-Карпати» (1 поєдинок). В останньому поєдинку у складі «левів», 22 травня 2004 року в програному (0:5) виїзному поєдинку проти донецького «Шахтаря»[5], вийшов на поле в стартовому складі, в одному з пізодів травмував Джуліуса Агахову, а згодом вже проти Єрко грубо зіграв Резван Рац (румун не намагався зіграти в м'яч). Наслідком грубого підкату стала травма хрестоподібних зв'язок. На той час у хорвата завершувався контракт з львівським клубом, президент клубу Петро Димінський запропонував Єрко продовжити контракт з клубом. Проте гравець рішуче відкинув цю пропозицію, оголосивши, що відправляється на лікування додому й залишає клуб. Згодом Микулич визнав це рішення помилковим[1]. Повернувся до «Задару», пройшов тривалий шлях реабілітації, переніс 4 операції. Зіграв декілька матчів за основу, проте після цього вирішив завершити кар'єру[1].

По завершенні футбольної кар'єриРедагувати

По завершенні футбольної кар'єри зацікавився спортивною медициною. Закінчив спеціальну школу, де за підсумком року навчання отримав свідоцтво масажиста. Чотири роки пропрацював у «Задарі», після чого отримав запрошення від земляка Данієля Субашича стати персональним масажистом хорватського воротаря. У Франції також продовжив навчання, вивчав кінезіотерапію[1]. Згодом отримав пропозцію від «Монако», вивчив французьку мову. На даний час працює масажистом у першій команді клубу[1].

Особисте життяРедагувати

Одружений, виховує доньку[1].

Вільно володіє англійською, посередньо спілкується італійською мовою[1].

Захоплення — плавання, риболовля та шахи[6].

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати