Міжособистісний простір

Увага: Статтю перероблено. 

Міжособи́стісний про́стір — структурування мікропростору та встановлення кордонів між особами.
Дослідження міжособистого простору та вивчення міжособових відносин почалися у 1950-х роках [1].
Антрополог Едвард Холл[en], досліджуючи особистісний простір людини в його повсякденній поведінці, позначає цим терміном «аналіз того як людина здійснює спонтанне структурування мікропростору  — міжсуб'єктного простору, організацію простору в своєму житлі, планування міського середовища». Він прийшов до нового розуміння взаємовідносин між людьми. Кожна людина має певну територію, яку вона вважає особистою. Відстань при спілкуванні залежить від багатьох факторів (походження, культура, особисті уподобання тощо). При замалій або завеликій відстані люди можуть відчувати незручність і дискомфорт. Інші автори популяризували встановлення кордонів для відстоювання особистих цінностей[2]. Фрейд описав втрату свідомих кордонів, яка може статися, коли індивід перебуває в єдиному, швидко рухомому натовпі[3].

Згідно з дослідженнями 2017 року, в Румунії, Угорщині та Саудівській Аравії оптимальною між незнайомцями було відстань понад 120 см, водночас як в Аргентині, Перу, Україні та Болгарії — менше як 90 см[4].

Розміри міжособистісного простору ред.

Холл виділяє чотири міжсуб'єктні зони:

  • інтимна (0-0,5 м): інтимна зона поділяється на дві фази: близьку і далеку. Фаза близькості — це фаза зближення, що передбачає повне злиття, коли переважає тактильне сприйняття. Далека фаза інтимної зони передбачає відстань до 45 см. Для деяких культур така відстань дорівнює відстані конфіденційності (наприклад, в арабських країнах). Вторгнення в інтимну зону сприймається болісно за умови, що сама людина не бажає подібного вторгнення або не контролює його. Зони інтимної дистанції розрізняються залежно від культури. У Західній Європі відстань становить 60 см, в Східній — 45 см, в країнах Середземномор'я — від кінчиків пальця до ліктя;
  • персональна (особистісна) (0,5 м-1, 2м) — це відстань, в межах якої той, хто говорить надає перевагу у спілкуватися з іншими людьми в робочій обстановці, на вечірках;
  • соціальна (1,2 м-3, 65м) — є дистанцією для соціальних контакт формального характеру, наприклад, з незнайомими людьми, на ділових зустрічах. Соціальна зона передбачає взаємодію з малою групою — приблизно від семи до п'ятнадцяти чоловік.
  • громадська (3,65 м і більше) -це відстань між співрозмовниками, що перевищує зону, зарезервовану для громадських контактів]

Розміри особистісного простору, вторгнення в яке інших людей нами допускається, як показали дослідження Холла, культурно детерміновані (розрізняються для людей різних культур (національностей). Східні культури допускають меншу відстань при спілкуванні, ніж західні.

Ці правила значно варіюють залежно від віку, статі та рівня культури.

Див. також ред.

Література ред.

Sommer, R. Studies in personal space. Sociometry 22, 247–260. https://doi.org/10.2307/2785668 (1959).

Hall, E. T. Distances in Man: The Hidden Dimension (Double Day, New York, 1966).

Lloyd, D. M. The space between us: A neurophilosophical framework for the investigation of human interpersonal space. Neurosci. Biobehav. R. 33, 297–304. https://doi.org/10.1016/j.neubiorev.2008.09.007 (2009).


  1. The physiological correlates of interpersonal space. Процитовано 20 квітня 2024.
  2. Johnson, R. Skip. Setting Boundaries and Setting Limits. BPDFamily.com. Процитовано 10 червня 2014.
  3. Freud, Sigmund. Le Bon's Description of the Group Mind. Civilization, Society and Religion (PFL 12): 98—109.
  4. Sorokowska Agnieszka, Sorokowski Piotr, Hilpert Peter. Preferred Interpersonal Distances: A Global Comparison // Journal of Cross-Cultural Psychology. — 2017. — Vol. 48(4), (03). — P. 577–592. — DOI:10.1177/0022022117698039.