Мусієнко Наталія Борисівна

Мусієнко Наталія Борисівна (12 січня 1959 р. в Києві) — український культуролог, мистецтвознавець, громадський діяч. Кандидат філософських наук (1986).

Мусієнко Наталія Борисівна
Culture and life, 46-2014.pdf
Народилася 12 січня 1959(1959-01-12) (61 рік)
Київ, СРСР
Діяльність мистецтвознавець
Наталія Мусієнко на обкладинці газети «Культура і життя»

Народилася в Києві в сім'ї науковців; батько - еколог Борис Адріанович Мусієнко (1937-1998), мати — кінознавець, чл.-кор. НАМ України Оксана Мусієнко; бабуся — актриса Наталія Кандиба.[1]. Закінчила філософський факультет Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка (1981) та аспірантуру аспірантуру Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України. Була науковим співробітником відділу теорії мистецтв цього інституту (19861996). З 1996 р. викладала в університеті м. Монреаль (Канада). З 2006 — співробітник Інституту проблем сучасного мистецтва НАМУ, під керівництвом В. Сидоренка, Київ[2]

Член Національної Спілки кінематографістів України.

Бере активну участь у громадському русі за збереження культурної спадщини Києва.

Має дочку Оксану.

Творчий шляхРедагувати

1981 року закінчила філософський факультет Київського національного університету ім. Т. Г. Шевченка. Спеціалізувалася на кафедрі етики й естетики. Потім, з 1981 по 1983 викладала етику і естетику на кафедрі філософії Київського державного інституту культури. 1983 вступила до аспірантури відділу теорії мистецтва Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України.

1986 р. захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук в Інституті філософії НАН України на тему «Категорії народності та масовості у буржуазній естетиці: критичний аналіз». Залишилася працювати у відділі теорії мистецтва під керівництвом чл.-кор. НАН України М. В. Гончаренка. Була молодшим науковим співробітником, потім науковим співробітником відділу. У цей період вийшла перша книга (у співавторстві з О. Голуб і П. Яковенком) «Буржуазна масова культура: нові часи — старі проблеми» (К., Мистецтво 1988, російською).

З середини 1990-х почала співпрацювати з Монрельським університетом, де проводила наукові дослідження і викладала курс Пост-соціалістична культура: історія, сучасність, перспективи. Виступала з лекціями в таких канадських університетах як університет Мкгіл, Квебецький університет у Монреалі, університети Едмонтона, Шербрука, Оттави. Починає працювати над проблематикою мистецтва і політики, що друкується виданнями Канади, США, Бельгії, Великої Британії.[3][4][5][6][7]

1995 вийшла друга книга «Світло далеких зірок» (К., 1995, у співавторстві з О. С. Мусієнко та В. Р. Слободян).

З 1999 по 2006 працювала директором з науки Інституту ліберального суспільства і продовжує дослідження в аспекті взаємодії мистецтва і політики.

Працювала над проблематикою мистецтва і політики, масового мистецтва, нових технологій у мистецтві. Особливий інтерес висловлювала до кінематографа протягом всієї кар'єри.

Проходила наукове стажування в Інститут Кеннана у Вашингтоні в квітні 2008 року і на Зальцбурзькому семінарі в жовтні 2007 року.

З серпня 2006 — науковий співробітник, а з вересня 2008 року і донині — старший науковий співробітник відділу культурних стратегій, інновацій та технологій ІПСМ АМУ.

Разом з іншими діячами культури підтримала Революцію гідності, у 2015 році опублікувала книгу, присвячену митцям Євромайдану, перекладену на німецьку і англійську мови.[8]

НагородиРедагувати

Наукові праціРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Мусієнко Н.Б. Оксана Станіславівна Мусієнко: матеріали до біографії ; передм. В. Скуратівський, худ . Г. Вишеславський //К.: Логос. 2014, ст.15-22. ISBN 978-966-171-825-7
  2. Співробітники ІПСМ АМУ: Н.Мусієнко [1][недоступне посилання з липня 2019]
  3. L'art post-socialiste. Entrera-t-il dans un nouveau millenaire? // Culture, actualites internationales. — Montreal. 1994
  4. Н. Мусієнко.Эпоха ПОСТ // Vestnik. — Baltimore. 1994
  5. Artistes a l'epoque «Post» // La Revue Nouvelle. — Bruxelles, 1994
  6. La culture sovietique et post-sovietique // L'Agora. — Montreal. 1995
  7. Du pouvoir culturel au pouvoir reel / Cahiers de DIKE, UQAM, 1995; Montreal and Its Festivals // Vestnik. — Baltimore. 1996.
  8. ’’ О. Кандиба’’. Майдан як мистецький артефакт. // День.. 1.12.2015[2]
  9. Указ Президента України