Мусін Василь Петрович

Васи́ль Петро́вич Му́сін (19121944) — лейтенант Червоної Армії, учасник німецько-радянської війни, Герой Радянського Союзу.

Мусін Василь Петрович
Vasily Petrovich Musin.jpg
Народження 1912(1912)
Білозерське
Смерть 28 листопада 1944(1944-11-28)
Белі Манастір
Поховання Хорватія
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперіяСРСР СРСР
Вид збройних сил Прапор Радянської армії Радянська армія
Рід військ піхота
Освіта Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського
Роки служби 1941—1944
Звання Soviet Guards badge.png CCCP army Rank lejtnant infobox.svg Лейтенант
Війни / битви
Нагороди Герой Радянського Союзу Орден Леніна
Медаль «За оборону Сталінграда»
CMNS: Мусін Василь Петрович на Вікісховищі

ЖиттєписРедагувати

В. П. Мусін народився в 1912 році у родині селян-українців в селі Білозерське сучасного Юр'ївського району Дніпропетровської області. Закінчив 7-річну школу, виїхав працювати в Єнакієве (де проживала його старша сестра Феодосія та працював свого часу батько на шахті «Юнком») на шахті. 1929-го помирає батько, Василя підтримувала старша сестра Анастасія. Згодом закінчив школу фабрично-заводського учнівства — скерувало керівництво шахти «Юний комунар» — та технікум в Одесі. Працював в Одеській області заступником директора дитячого будинку у Благоєвому. Закінчив історичний факультет Одеського педагогічного інституту.

З червня 1941 року — у лавах Червоної Армії. Проводжали усім дитбудинком. Брав участь у боях німецько-радянської війни, двічі був поранений — в серпні та грудні 1941-го. Липнем 1942 року закінчив Орджонікідзевське вище загальновійськове командне училище. При обороні Сталінграда в жовтні 1942-го зазнав контузії. Протягом листопада 1942 — листопада 1943 років служив в тилових частинах, згодом — у діючій армії. Березнем 1944-го зазнав важкого поранення, по видужанні з травня по жовтень 1944-го служив в тилових частинах.

До листопада 1944 року Василь Мусін командував взводом автоматників 211-го стрілецького полку 73-ї стрілецької дивізії 64-го стрілецького корпусу, 57-ма армія 3-го Українського фронту.

Під час боїв в Югославії взвод Василя Мусіна 26-28 листопада 1944 року брав участь у боях на плацдармі поблизу міста Белі Манастір (правий берег Дуная, сучасна Хорватія). Під час тих боїв ліквідував 2 вогневі точки, брав активну участь у захопленні важливого перехрестя доріг. Після того, як командир роти вибув із строю, Мусін замінив його та успішно організував оборону, було відбито 5 атак. Сам Василь Мусін загинув, було ліквідовано 50 військовиків противника.

Похований в братській могилі у місті Белі Манастір.

НагородиРедагувати

Вшанування пам'ятіРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Память огненных лет: О  выпускниках, студентах и сотрудниках института — участниках Великой Отечественной войны/ Од. гос. пед. ин-т им. К. Д. Ушинского; Авт.-сост. Бабенко К. Б., Бондаренко К. А., Орищенко В. Г.; Редкол.: Сермеев Б. В. (руков.) и др, — Одесса: Маяк,  1990. — С. 20 — 23. (рос.)
  • Букач В. М. Історія Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К. Д. Ушинського в особах: Біографічний довідник. — Одеса: ПДПУ, 2005. — С. 57.

ПосиланняРедагувати