Мусатова-Кульженко Єлизавета Іванівна

Єлизаве́та Іва́нівна Муса́това-Кульже́нко (в дівоцтві Мусатова) (* 7 лютого 1871(18710207), Санкт-Петербург — 24 червня 1951, Загреб)[1] (Elisabeth Iwanowna Musatowa-Kulshenko) — українська та російська концертно-камерна співачка (сопрано) й вокальний педагог.

Мусатова-Кульженко Єлизавета Іванівна
Ім'я при народженні Мусатова Єлизавета Іванівна
Народилася 7 лютого 1871(1871-02-07)
Санкт-Петербург
Померла 24 червня 1951(1951-06-24) (80 років)
Загреб
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія → ?
Діяльність співачка, педагог
Alma mater Санкт-Петербурзька державна консерваторія імені Миколи Римського-Корсакова
Нагороди та премії

ЖиттєписРедагувати

Протягом 1887—1891 років навчалася співам в Петербурзькій консерваторії.

З 1897 року виступала в хорових і квартетних концертах, спектаклях Київського драматичного товариства, діяльним членом якого багато років був її тесть Стефан Васильович Кульженко.

З початку 1900-х та до 1915 року співала тільки на концертах в Києві та двічі — 1901 та 1909 року — в Одесі.

Влаштовувала в себе вдома камерні концерти за участі своїх учнів.

Входила до складу очолюваної Миколою Лисенком музичної комісії при Літературно-артистичному товаристві; до складу входили також Людмила Паращенко, Казимир П'ятигорович, Михайло Сікард, Микола Тутковський, Карл Шадек. Однак 1905 року товариство було закрите царською владою.

З початком Першої світової війни виступала у благодійних концертах на користь родин загиблих вояків.

1922 року виступала з концертом в Афінах. Того ж року поселилася в Загребі, де відкрила школу співу. Згодом вибрана професоркою Афінської консерваторії.

Відомо, що в липні 1930 року в Загребі виступала на вечорі російського товариства.

Виконувала твори О. Бородіна, Дж. Верді, М. Глінки, О. Гречанінова — співала під його акомпанемент, Е. Гріга, Ц. Кюі, М. Лисенка, Дж. Пуччіні, М. Римського-Корсакова, Г. Форе, Р. Шумана, Ф. Шуберта.

1888 року в Петербурзі та 1901 року у Одесі — ансамблем з О. Каміонським, В. Майбородою, М. Каменською та І. Супруненко виконувала сольну партію з фіналу 9-ї симфонії Л. Бетховена.

1912 року їй присвятив романс композитор Р. М. Гліер «Ти мені була сестрою» — слова К. Бальмонта.

Товаришувала з О. К. Глазуновим, О. Гречаніновим, М. Лисенком.

В журналі «Світ мистецтва» за 1908 рік було надруковано її портрет.

Серед її учнів — В. Гужова.

ПриміткиРедагувати

  1. Русские краски на балканской палитре: художественное творчество русских на Балканах (конец ХIХ-начало ХХI века) / В. И. Косик. — Ин-т славяноведения РАН, 2010.(рос.)

ЛітератураРедагувати

  • «Спогади», Гужова В. М., Київ, 1971,
  • «Словник співаків України», Лисенко Іван, Київ, 1997.

ДжерелаРедагувати