Вікіпедія

Ґабрієль Форе

(Перенаправлено з Габрієль Форе)

Ґабрієль Урбен Форе (фр. Gabriel Urbain Fauré; 12 травня 1845 — 4 листопада 1924) — французький композитор та педагог.

Габрієль Форе
фр. Gabriel Urbain Fauré[1]
Зображення
Зображення
Основна інформація
Повне ім'я фр. Gabriel Urbain Fauré[2]
Дата народження 12 травня 1845(1845-05-12)
Місце народження Пам'є, Франція
Дата смерті 4 листопада 1924(1924-11-04) (79 років)
Місце смерті Париж, Франція
Причина смерті пневмонія
Поховання Цвинтар Пассі[2][3]
Роки активності 1861 — 1924[4]
Громадянство Франція Франція
Національність француз
Професія композитор, педагог
Освіта Niedermeyer school in Parisd
Вчителі Каміль Сен-Санс[5] і Gustave Lefèvred
Відомі учні Моріс Жозеф Равель[6], Шарль Кьокленd, Джордже Енеску, Надія Буланже, Émile Vuillermozd, Луї Обер, Gretchen Osgood Warrend, Lucien Garband, Raoul Laparrad, Еміль Жак-Далькроз, Альфредо Казелла, Emil Freyd і Лілі Буланже
Інструменти орган
Жанри опера, музика епохи романтизму[7][8] і класична музика
Заклад Паризька вища національна консерваторія музики й танцю
Нагороди
Великий Хрест ордена Почесного легіону великий офіцер ордена Почесного легіону командор ордена Почесного легіону офіцер ордена Почесного легіону Кавалер ордена Почесного легіону

Q62096450? (березень 1909)

Батько Toussaint Fauréd
Діти Emmanuel Fauré-Frémietd[2] і Philippe Fauré-Frémietd[2]
Автограф
CMNS: Файли у Вікісховищі

Біографія ред.

Народився в Пам'є в сім'ї шкільного учителя. У дев'ятирічному віці почав учитися у школи при Інституті церковної музики, очолюваному Луї Нідермеєром, в якому готували органістів і хормайстерів для потреб католицької церкви; серед вчителів Форе в цьому навчальному закладі був Каміль Сен-Санс. Пізніше Форе деякий час викладав там же.

У 1870 році з початком Франко-прусської війни Форе був покликаний в армію і брав участь в обороні Парижа. Потім разом з Інститутом церковної музики (Школою Нідермеєра) Форе поїхав до Швейцарії. Повернувшись після придушення Паризької комуни, Форе зайняв посаду помічника органіста і хормайстера в церкві Сен-Сюльпіс, а в 1874 році перейшов на роботу в церкву святої Магдалини (Париж), де був помічником Сен-Санса; в 1877 році Сен-Санс вийшов у відставку, і Форе зайняв місце хормейстера в цьому знаменитому паризькому соборі.

Після кількарічного невдалого роману з Маріанною Віардо Форі в 1883 році одружився з Марі Фремо, дочці скульптора Е. Фремо. У них народилося двоє синів, з яких старший, Емманюєль, став відомим фахівцем із біології моря, а молодший, Філіп — відомим письменником.

У 1898 році Форе відвідав Лондон, де диригував своєю музикою до п'єси Моріса Метерлінка «Пеллеас і Мелісанда» у виставі, поставленій Форбс-Робертсоном. В 1896 році Форе став професором композиції в Паризькій консерваторії (після Жуля Массне), а в 1905 році — її директором. Серед учнів Ґабрієля Форе — Моріс Равель, Л. Обер, Ф. Шмітт, Ш. Кьоклен, Ж. Роже-Дюкас, Джордже Енеску, Надія Буланже.

Під кінець життя Форе втратив слух; він пішов із посади директора в 1920 році й жив на скромну пенсію, присвятивши себе винятково композиції.

Творчість ред.

Творча спадщина Форе включає:

опери

  • «Прометей» (Prométhée, опера в трьох діях: Tragédie lyrique, fp. 1900)
  • «Пенелопа» (Pénélope, опера в трьох діях: Poème lyrique, fp. 1913)

для оркестру

  • сюїта «Маски і Бергамаски», Op. 112;
  • сюїта «Пеллеас і Мелізанда», Op. 80
  • Балада для фортепіано з оркестром, Op.19
  • Фантазія для фортепіано з оркестром Op.111,

для хору

  • Cantique de Jean Racine, Op. 11 (1865)
  • Les Djinns, Op. 12 (1875) — na podstawie wiersza Victora Hugo
  • La Naissance de Vénus, Op. 29
  • Реквієм d-moll, Op. 48 (1877, оркестрований в 1899)
  • Ave verum corpus, Op. 65 No. 1
  • Ave Maria, Op. 67

камерні твори

  • 2 фортепіанних квартети, Op. 15 і 45
  • Тріо для скрипки, віолончелі та фортепіано,
  • твори для скрипки й фортепіано (2 сонати, елегія, серенада, романс),

фортепіанні твори

  • 13 ноктюрнів,
  • 6 прелюдій,
  • 13 баркарол,
  • 6 експромтів,
  • 4 вальси-каприси.

вокальна музика

  • романси на вірші відомих французьких поетів (П. Верлен, Т. Готьє, В. Гюґо, Ш. Л. де Ліль, В. де Ліль-Адан).

Див. також ред.

  • 8685 Форе — астероїд, названий на честь композитора[9].

Примітки ред.

  1. ↑ http://www.nndb.com/people/370/000093091/
  2. ↑ а б в г NNDB — 2002.
  3. ↑ https://cimetiere-de-passy.com/personnalites/gabriel-faure/
  4. ↑ RKDartists
  5. ↑ (unspecified title) — С. 16. — ISBN 0-7134-5468-7
  6. ↑ Le Figaro, Figaro / A. Brézet — Paris: Société du Figaro, 1826. — P. 2. — 322497 екз. — ISSN 0182-5852; 2496-8994
  7. ↑ http://www.arkivmusic.com/classical/Name/Tom-Etheridge/Performer/390558-2
  8. ↑ http://www.sinfinimusic.com/uk/learn/composers/gabriel-faure
  9. ↑ Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ґабрієль_Форе&oldid=39111626